Міністерство освіти, науки та спорту Литви офіційно додало твори українського поета і художника Тараса Шевченка до навчальної програми з литовської мови та літератури. Таким чином, український класик займе місце російських авторів, які були виключені з шкільного курсу.
Згідно з інформацією, наданою литовським мовником LRT та агентством BNS, у цьому навчальному році вивчення творчості Тараса Шевченка буде рекомендованим для учнів восьмих класів та третьокурсників гімназій (еквівалент 11 класу), які проходять курс літератури за загальною програмою. Проте з вересня 2027 року творчість українського класика стане обов'язковою для третьокурсників гімназій, які обрали поглиблене вивчення літератури.
До списку рекомендованих творів уже внесено вірш "Заповіт" та поему "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам...". Школярі вивчатимуть їх під час проходження теми європейського романтизму поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічюса та Оскараса Мілашюса -- авторів, які відображають ідентичність історичних народів Литви. Вчителі-літуаністи також отримали право на власний розсуд обирати й інші вірші поета для уроків.
Міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне акцентувала увагу на європейському значенні українського митця: "Тарас Шевченко є важливою фігурою не лише для українців, але й автором романтизму світового масштабу. Його твори, навіть у сучасному контексті, відкривають можливості для обговорення універсальних тем, таких як свобода, ідентичність, людська гідність та культура пам'яті".
У профільному міністерстві наголошують, що цей крок має на меті зміцнення культурних зв'язків між Литвою та Україною, сприятиме інтеграції українських дітей, які через війну навчаються в литовських школах, а також формуванню спільної європейської ідентичності.
Політичний контекст: дерусифікація освіти
Внесенню українського генія до литовських шкіл передував процес очищення навчальних програм від російських впливів. У серпні 2026 року прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував переглянути освітні стандарти 2022 року. Очільник уряду ініціював вилучення з переліку літератури російського вченого Михайла Ломоносова та поета Гаврила Державіна на користь Тараса Шевченка.
Уже у вересні Міністерство освіти підтвердило вилучення російських авторів. Зміни, зокрема, торкнулися курсу рідної мови та літератури для дев'ятикласників, які належать до російської національної меншини. Цю ініціативу литовського уряду тоді схвально оцінили в Міністерстві освіти і науки України.
Історичний контекст: молоді роки Шевченка у Вільнюсі
Як підкреслила міністерка Поповєнє, між Шевченком і Вільнюсом існує глибока історична зв'язок. Саме у Вільно (так колись називалося це місто) формувалася особистість та професійна ідентичність майбутнього Кобзаря.
Тарас Шевченко прожив у литовській столиці близько півтора року -- з осені 1829-го до початку 1831-го -- у статусі слуги (козачка) поміщика Павла Енгельгардта. Помітивши неабиякий художній хист юнака, Енгельгардт віддав його на навчання до відомого литовського художника, професора Віленського університету Яна Рустема.
Саме у Вільно молодий Шевченко вивчив польську мову (багато в чому завдяки своєму першому юнацькому коханню -- місцевій дівчині Ядвізі Гусиковській), що відкрило йому доступ до європейської літератури та оригіналів творів Адамаса Міцкявічюса. Крім того, перебування поета в місті збіглося з підготовкою до Польського визвольного повстання 1830-1831 років. Дослідники зазначають, що бунтарський дух віленських студентів і підпільників справив колосальний вплив на формування волелюбного світогляду українця.
Сьогодні Литва дбайливо береже пам'ять про українського генія. У Старому місті Вільнюса, у сквері на вулиці Базилійону, встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку. Крім того, у місті діє кілька меморіальних дощок, зокрема на історичних будівлях Вільнюського університету та на вулиці Пілес, де колись мешкав юний художник.
Зображення: монумент Тараса Шевченка у Вільнюсі, знімок Олега Головатенка.
#
