Село Вищетарасівка на Дніпропетровщині розташоване на березі колишнього Каховського водосховища. До окупованого Енергодара звідси -- трохи більше десяти кілометрів. Майже чотири роки люди живуть під щоденними обстрілами, без води та зв'язку, але попри все -- відмовляються покидати домівки.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Анастасії Невірної.
Сьогодні Вищетарасівка виглядає як пустельне містечко, де вулиці порожні, а в небі безперервно гурчать двигуни. Місцеві жителі навчились відрізняти калібри зброї за їх звуками, на рівні з професійними військовими. Тепер найбільшу тривогу викликають не лише "Гради", а й дрони, які влаштовують полювання на все живе.
"Обстрєли, дрони кожен день. Ось написано: три дрони опять летить. Один осьо тікишо хату розбило туто. Оце ж так і живемо. Трусимся, в погріб ховаємся. Ночью сьогодні "Гради" гатили, ми тоже тікали", -- розповідає місцева мешканка Олена.
Вихід за хлібом — це завжди гра в лотерею. Пані Наталя та Людмила намагаються встигнути з усіма справами за кілька годин, поки небо "мовчить". Жінки застерігають: дрони реагують на найменший рух.
"І на скутери ось ці тоже ганяються за ними, і за машинами. Ось ви так стоїте такі смелі... Під дерева оно поставте машину, бо зараз три секунди -- і вони літають дуже швидко. Зараз накриє, і ви не встигнете добігти", -- кажуть жінки журналістам.
Окупантам вдалося придумати новий жорстокий метод "розваги": вони прикріплюють протитанкові міни до малих безпілотників. "Ось це – 'Шахед', він нам не страшний. Нас лякають дрони. Зараз вони запускають маленькі 'літаючі апарати', підвішуючи до них протитанкову міну вагою дев'ять кілограмів тротилу", – розповідає місцевий мешканець Олександр.
Незважаючи на те, що майже половина будинків у селі в занедбаному стані, а чисельність населення зменшилася вдвічі, тут все ще проживає близько тисячі осіб, включаючи сотню дітей. Село продовжує існувати завдяки зусиллям відчайдушних людей.
Наталя Рядінська завідує місцевою поштою. Нещодавно її власний будинок росіяни розтрощили вщент: за день прилетіло п'ять дронів. Від оселі лишилися одні стіни, від машини -- "дзурки". Але жінка продовжує ходити на роботу.
"У нас залишилося чимало пенсіонерів. Якщо ми не будемо надавати їм допомогу, вони ризикують залишитися без усього. Посилки є нашим зв'язком із зовнішнім світом. Дівчата в касках і бронежилетах виходять на дільниці," -- ділиться пані Наталя.
Пошта для Вищетарасівки -- це єдине місце, де можна зняти готівку, купити продукти чи відправити вісточку рідним.
Ситуація в селі критична: пів року немає води через перебиті мережі, які неможливо полагодити під вогнем. Цього року зачинилася остання аптека. Соціальна маршрутка змінила маршрут, бо дорогу на виїзді постійно атакують "пташки" ворога.
"Основні труднощі виникають із електропостачанням, що призводить до відсутності зв'язку. Школа переходить на дистанційне навчання, і це створює великі проблеми як для дітей, так і для їхніх батьків," - підкреслює в.о. старости Марина Петровська.
Попри постійний терор, тисяча мешканців Вищетарасівки тримаються за свою землю. Вони живуть у побитих хатах, ховаються в погребах, але кажуть: "Будемо боротися до останнього".
#Двигун #Школа #Хліб #Мер #Дрон #Терор (політика) #Росіяни #Безпілотний літальний апарат #Телевізійна служба новин #Вода #Зв'язок #Пошта #Дніпропетровська область #Аптека (магазин) #Звук #Вибухова міна #Дерево. #Енергодар #Калібр #Вищетарасівка #Каховське водосховище #Протитанкова міна
