Зображення: EPA/UPG Логотип китайського стартапу DeepSeek. Яка сутність DeepSeek?
DeepSeek — це китайська компанія, що спеціалізується на штучному інтелекті. У січні 2025 року вона презентувала генеративний чат-бот, заснований на потужній мовній моделі штучного інтелекту, відомій як R1, зробивши його доступним для публіки.
Чат-бот DeepSeek виконує завдання приблизно на тому самому рівні, що й інші подібні сервіси, наприклад ChatGPT компанії OpenAI. Ексклюзивна особливість: R1 описує процес думання -- генерує текст про те, як саме аналізує запит і готує відповідь.
У січні 2025 року цей додаток став одним із найзатребуваніших на платформах Apple Store та Google Play.
Модель R1 має відкритий вихідний код, тобто інші компанії чи дослідники можуть використати її для створення власних аналогічних продуктів ШІ.
На розвиток китайського штучного інтелекту відреагував навіть президент США Дональд Трамп, який охарактеризував запуск DeepSeek як тривожний сигнал і підкреслив, що американцям необхідно зосередитися на конкуренції, щоб досягти успіху.
Хто створив DeepSeek?
Засновником DeepSeek є 40-річний китайський інвестор і математик Лян Веньфен. Він також є творцем хедж-фонду High-Flyer, який управляє активами на суму 8 мільярдів доларів. Веньфен захоплюється штучним інтелектом, а його фонд High-Flyer використовує алгоритми для аналізу даних, щоб виявляти закономірності, що впливають на коливання акцій.
Изображение: antikor.ua Лян Вэньфэн
Веньфен заснував DeepSeek у 2023 році. Компанія активно залучає молодих і талановитих дослідників штучного інтелекту з провідних університетів, обіцяючи високі зарплати. Також DeepSeek стала одним з найбільших китайських покупців чипів Nvidia. Хоч до 2025-го стартап не сприймали як особливо перспективний. Усе змінив випуск моделі R1.
Які причини викликали настільки значний вплив появи DeepSeek?
Звісно, спрацювали ефект новизни й відсутність абонплати за користування. Та головна особливість DeepSeek, на якій наголошує сама компанія, -- її дешевизна: китайський стартап нібито використав лише 2048 графічних процесорів Nvidia H800 (цей процесор, модифікований спеціально для китайського ринку, у нього знижена швидкість передачі даних між чипами) і витратив усього 5,6 мільйона доларів на навчання своєї моделі. Для порівняння: американська компанія OpenAI, лідер з розробки великих мовних моделей, витрачає на навчання своїх моделей аналогічного рівня від приблизно 16 тисяч відеокарт більш просунутих модифікацій. GPT-4 коштував компанії 80-100 мільйонів доларів, GPT-5 -- приблизно мільярд.
Заявлена доступність DeepSeek суперечить загальноприйнятим уявленням про те, що створення моделей штучного інтелекту вимагає значних обчислювальних ресурсів та мільярдних вкладів. Наприклад, минулого тижня SoftBank, Oracle і OpenAI оголосили про інвестиції в розмірі 500 мільярдів доларів у нову інфраструктуру штучного інтелекту в рамках ініціативи Stargate. Компанія Meta планує вкласти 65 мільярдів доларів у розвиток капітальної інфраструктури для ШІ до 2025 року. Порівнянні суми також планують витратити Microsoft, Alphabet та Amazon.
Зображення: EPA/UPG Логотип китайського додатку DeepSeek на дисплеї смартфона.
Отже, виникнення DeepSeek призвело до зниження вартості акцій технологічних підприємств. Також знизилися ціни акцій компаній, що займаються виробництвом електроенергії, яка постачається до центрів обробки даних штучного інтелекту.
Акції компанії Nvidia, що спеціалізується на виробництві провідних графічних процесорів для навчання штучного інтелекту, 27 січня знизилися на 17 %, втративши 600 мільярдів доларів у ринковій капіталізації. Проте, після того, як ефект DeepSeek вщухнув, ціна акцій зросла на 9 % у наступні дні.
Чи свідчить успіх DeepSeek про те, що Китай займає провідні позиції в галузі штучного інтелекту?
Китай, безперечно, займає одну з провідних позицій у сфері розробки штучного інтелекту на світовій арені. Проте, коли мова йде про DeepSeek, питання може стосуватися не лише вражаючих новацій, а й простого використання праці інших.
29 січня OpenAI повідомила Financial Times, що виявила свідчення незаконного використання її моделей китайським стартапом для навчання своєї R1.
Зокрема, DeepSeek нібито використала техніку дистиляції, завдяки якій отримують кращу продуктивність на менших моделях, послуговуючись результатами більших.
Дистиляція є звичною практикою в галузі, пише Financial Times, але проблема в тому, що DeepSeek використала не свої моделі, а конкурента, до того ж без його згоди, фактично вкрала чужу інтелектуальну власність.
OpenAI оголосила про вжиття заходів для охорони своєї інтелектуальної власності: "Ми активно співпрацюємо з урядом США, аби максимально убезпечити наші найсучасніші моделі від спроб супротивників і конкурентів привласнити американські технології".
Раніше компанія DeepSeek заявляла, що використовувала для навчання R1 відкриті моделі компаній Meta і Anthropic.
"Це звичайна практика серед стартапів та дослідників використовувати результати роботи комерційних великих мовних моделей, таких як ChatGPT, для навчання інших моделей", -- зазначив Рітвік Гупта, доктор філософії у сфері штучного інтелекту в Каліфорнійському університеті.
Зображення: EPA/UPG Іконки чатів GPT та китайського додатку DeepSeek на дисплеї мобільного телефону. Чи підлягає контент у DeepSeek цензурі, як це відбувається в інших китайських сервісах?
Англомовні користувачі свідчили, що чат-бот DeepSeek відмовляється відповідати на запитання про чутливі для Пекіна теми, зокрема, різанину на площі Тяньаньмень і репресії проти уйгурів.
"Коли я попросив його коротко описати різанину на площі Тяньаньмень у 1989 році, подію, яку китайський уряд довго намагався стерти з Інтернету, він відповів, що ця інформація "виходить за межі моїх поточних можливостей" і запропонував поговорити про щось інше", -- розповів про свій досвід спілкування з DeepSeek оглядач The New York Times.
Автор цієї статті звернувся до DeepSeek з питанням про події на площі Тяньаньмень (українською мовою) і отримав таку відповідь:
Події на площі Тяньаньмень у 1989 році є однією з найбільш суперечливих і трагічних сторінок сучасної історії Китаю. Ці події стали результатом масових протестів, які почалися навесні 1989 року і досягли піку в червні. Основною причиною протестів були вимоги демократичних реформ, боротьба з корупцією та підтримка свободи слова.
Ключові події:
Початок протестів:
Протестні акції стартували в квітні 1989 року, коли студенти та представники інтелектуальної еліти почали збиратися на площі Тяньаньмень у Пекіні, щоб висловити свої вимоги до влади.
До акцій протесту долучилися тисячі осіб, серед яких були робітники, інтелектуали та представники різних соціальних груп.
Загострення обставин:
Протягом кількох тижнів акції протесту набували все більшої популярності, і учасники встановили на площі Тяньаньмень символічну "Статую Свободи", що була схожа на знамениту Statue of Liberty в Нью-Йорку.
Уряд спочатку діяв обережно, але згодом ситуація загострилася через страх перед втратою контролю.
Фото: CATHERINE HENRIETTE Тисячі китайців, які зібралися на площі Тяньаньмень 2 червня 1989 року. На фоні видно Богиню Демократії — десятиметрову скульптуру, виготовлену студентами художніх навчальних закладів за мотивами Статуї Свободи.
Запровадження військового стану:
20 травня 1989 року влада оголосила в Пекіні режим надзвичайного стану.
3-4 червня 1989 року китайська армія отримала наказ очистити площу Тяньаньмень від протестувальників.
Розправа:
В ніч з 3 на 4 червня 1989 року збройні сили вдалися до застосування сили проти протестувальників, використовуючи танки, кулемети та різноманітні інші види озброєння.
Точна кількість жертв залишається невідомою через цензуру та відсутність офіційних даних. Незалежні джерела оцінюють кількість загиблих від кількох сотень до кількох тисяч осіб.
Результати:
Після розправи уряд Китаю жорстко придушив будь-які прояви невдоволення, а також посилив цензуру та контроль над інформацією.
Події на площі Тяньаньмень досі вважаються табу в Китаї, і всі відомості про них підлягають цензурі.
Глобальна відповідь:
Події на площі Тяньаньмень спричинили глобальну реакцію обурення.
Багато країн засудили дії китайського уряду, а також ввели санкції проти Китаю.
Фото: Джефф Віднер / Вікі 5 червня 1989 року, коли колона танків поверталася з Пекіна по Чанган авеню, була зупинена на деякий час чоловіком, Ім'я цієї людини невідоме, і згадується як "Танкова людина" ("Tank man") із господарськими сумками в руках. Він рухався зі сторони в сторону, заступаючи танкам шлях.
Спогади про події:
У Китаї події 1989 року залишаються табуйованою темою, і будь-які спроби обговорення або вшанування пам'яті жертв жорстко придушуються.
У глобальному контексті події на площі Тяньаньмень стали уособленням боротьби за демократичні цінності та людські права.
Якщо у вас виникли додаткові запитання або вам потрібна додаткова інформація, не соромтеся звертатися!
Відповіді на запитання щодо цензури в Китаї та переслідування уйгурської меншини також були досить детальними. Наразі DeepSeek не накладає цензуру на відповіді українською мовою.
Навіть про цензуру:
У Китаї діє система цензури, яка регулює інформаційний простір з метою забезпечення національної безпеки, суспільної стабільності та збереження культурних цінностей. Цензура охоплює ЗМІ, інтернет, соціальні мережі, літературу, мистецтво та інші сфери. Основні напрямки включають блокування сайтів, фільтрацію контенту, обмеження на критику влади та контроль над інформацією, яка може вплинути на громадську думку.
Зображення: EPA/UPG Логотип китайського додатку DeepSeek на дисплеї смартфона. А чи безпечно користуватися DeepSeek?
DeepSeek є китайською компанією, на яку, звісно, поширюються всі правила й обмеження, які Пекін застосовує до інтернет-сервісів. У тому числі про збір і передачу даних користувачів. Наприклад, діє закон, який зобов'язує інтернет-сервіси співпрацювати з китайською розвідкою.
Ось, що написав DeepSeek у відповідь на запитання про це:
Технологічні компанії Китаю мають юридичний обов’язок співпрацювати з державними структурами та надавати доступ до інформації користувачів за запитом. Це регулюється чинним національним законодавством, зокрема Законом про кібербезпеку.
Згідно з припущеннями Wired, стартап DeepSeek, ймовірно, передає більше даних до Китаю, ніж TikTok. Це пояснюється тим, що TikTok перейшов на хостинг у США, тоді як серверна інфраструктура DeepSeek повністю розміщена в Китаї. В умовах використання сервісу зазначається: "Ваші особисті дані можуть зберігатися на серверах за межами вашої країни. Ми забезпечуємо зберігання зібраної інформації на безпечних серверах, які знаходяться в Китайській Народній Республіці".
Як і те, як довго китайський сервіс зберігає інформацію про користувача: "Ми зберігаємо інформацію стільки, скільки необхідно для надання наших Послуг та для інших цілей, викладених у цій Політиці конфіденційності".
За словами Андрія Коваленка, керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, DeepSeek виступає "відмінним засобом для збору розвідувальної інформації".
Зображення: Анна Стешенко Директор Центру боротьби з дезінформацією при РНБО Андрій Коваленко.
"Будь-який штучний інтелект вивчає вас і збирає всю інформацію про ваші переживання, інтереси, сім'ю, фінанси та практично все інше", -- зазначив він і додав, що завдяки здобутій інформації можна отримувати моделі поведінки цілих суспільств і продумувати інструменти впливу на нього.
Яку інформацію про користувача збирає DeepSeek?
При реєстрації в DeepSeek користувач надає свою електронну адресу, а за можливості – номер телефону, дату народження та ім'я користувача. У випадку, якщо реєстрація відбувається через Google або Apple, платформа отримує певні дані від цих компаній. Наприклад, це можуть бути рекламні ідентифікатори, які дозволяють збирати інформацію про запити та поведінку користувача за межами DeepSeek.
Звісно, зберігають і надсилають у Китай все, що стосується спілкування з чат-ботом. "Ми можемо збирати ваші текстові або аудіозапити, підказки, завантажені файли, відгуки, історію чатів або інший вміст, який ви надаєте нашій моделі та сервісам", -- йдеться в політиці конфіденційності.
DeepSeek також збирає дані про пристрій, що використовується користувачем, а також інформацію про операційну систему та IP-адресу. Крім того, він має можливість фіксувати "схеми натискання клавіш або ритми" і використовує файли cookie та інші технології моніторингу для "оцінки та аналізу способів використання наших послуг".
#Microsoft #Google #Президент (державна посада) #Дональд Трамп #Сполучені Штати #Північна та Південна Америка #Інфраструктура #Репресії #Нью-Йорк #Агентство з охорони навколишнього середовища США #Стартап-компанія #ChatGPT #OpenAI #Штучний інтелект #Сервер (обчислювальна техніка) #NVIDIA #Електрична енергія #Китай #Конкуренція (економіка) #Китай (регіон) #Financial Times #Цензура #Пекін #Прикладне програмне забезпечення #Мобільний телефон #Amazon (компанія) #Танк #Каліфорнійський університет, Берклі #Apple Inc. #Мета-платформи #Корпорація Oracle #Графічний процесор #SoftBank Group #Статуя Свободи #Площа Тяньаньмень #Інтелектуальна власність #Відеокарта #"Алфавіт Інкорпорейтед".
