На думку експертки, саме Іран має намір зміцнити співпрацю з Росією, а не виявляти ініціативу з боку Москви.
Протягом багатьох років Росія активно навчає іранських експертів, сприяючи їхньому старту в наукових кар'єрах у сферах, які мають реальне застосування в оборонній промисловості та ядерних технологіях. Це формує особливий механізм обміну фахівцями з подвійним призначенням між двома країнами, згідно з інформацією Radio Free Europe.
Видання зазначило, що аналіз опублікованих за останні 10 років наукових досліджень, проведений російським розслідувальним підрозділом RFE/RL "Система", показує, що Росія та Іран продовжують співпрацювати в сферах, що мають особливе значення для оборонної промисловості Ірану.
Сьогодні їхні інтереси охоплюють не лише класичні сфери, як-от розробка ракетних двигунів та збагачення урану, але й новітні технології, що застосовуються у конфліктах, таких як війна Росії проти України та американо-ізраїльський конфлікт з Іраном. Серед них можна виділити електронну війну, маніпуляцію сигналами GPS для дезорієнтації навігаційних систем, а також використання штучного інтелекту для безпілотних апаратів.
"Іранці давно прагнули отримати доступ до цієї інформації, а також до інших даних, які стосуються не лише ядерної програми, а й таких чутливих сфер, як штучний інтелект і аерокосмічна індустрія", - зазначила Ніколь Граєвська, експертка з Паризького університету Sciences Po та авторка книги, що досліджує російсько-іранські зв’язки.
За її словами, жодна з іранських наукових ініціатив, особливо тих, у яких беруть участь аспіранти, що виїжджають за кордон, не є цілком аполітичною.
"Зазвичай вони мають певні зв'язки з державними структурами або ж переслідують неочевидні цілі," - зазначає Граєвська.
Вона зазначила, що аналогічна ситуація спостерігається і в ряді російських технічних науково-дослідних установ.
"В загальному, Іран більше зацікавлений у поглибленні співпраці з Росією, а не навпаки, - підкреслила фахівець."
Видання розповіло, що масштаби наукових зв'язків коливалися залежно від геополітичної кон'юнктури та змін у відносинах між Росією та Іраном, а також їхніх відповідних зв'язків із Заходом.
Кількість іранців, які навчаються в російських університетах, різко зросла після того, як президент Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.
Російсько-іранські військово-промислові зв'язки опинилися в центрі уваги на тлі цієї війни, яка триває майже п'ять років, а також на тлі американо-ізраїльської війни з Іраном, що спалахнула в лютому.
У статті підкреслюється, що, крім артилерійських снарядів та інших видів боєприпасів, Іран постачав Росії велику кількість безпілотників, які були використані на ранніх стадіях повномасштабного вторгнення. Сьогодні ж Росія активно розробляє та виробляє свої власні модифікації, спираючись на цю ж технологію.
Експерти підкреслюють, що це взаємний процес: Москва також передала Тегерану свої досягнення.
Крім того, за повідомленнями, Росія надавала Ірану розвідувальні та інші дані, щоб допомогти йому наносити удари по американських об'єктах у регіоні Перської затоки.
Financial Times повідомив, що з 2023 року Росія таємно підтримує Іран у створенні сучасних надзвукових крилатих ракет.
Наводяться дані, що до 2025 року в російських університетах навчалося майже 10 000 іранців, що на 42% більше, ніж лише два роки тому.
Спільні наукові проєкти між російськими та іранськими вченими досі виникають рідше в порівнянні з колабораціями з європейськими або американськими дослідниками, але ця динаміка поступово змінюється. У кількох великих технічних університетах, таких як ІТМО в Санкт-Петербурзі, до 2025 року кількість іранських співавторів майже досягне рівня німецьких, тоді як до початку повномасштабної війни Німеччина була основним науковим партнером Санкт-Петербурга.
Війна США проти Ірану: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що за словами уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, три з п'яти іранських танкерів, які уразили США 8 вересня, мають безпосередній зв'язок із російським тіньовим флотом - "Kaviz", "Charminar" і "Riesco". Власюк зазначив, що вони використовувалися для перевезення російської нафти в умовах санкцій. Усі три судна перебувають під санкціями України та США, а "Kaviz" ще й під санкціями ЄС, Великої Британії, Канади та Швейцарії.
Крім того, ми зазначали, що дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) вказує на різке зростання будівельних активностей на горі Коланг у центральному Ірані, де, як вважається, розташований підземний ядерний об'єкт. На основі супутникових зображень, отриманих протягом шести років, експертна група визначила, що на початку 2026 року відзначалося збільшення обсягів будівництва на цій горі. Аналітики підкреслили, що відбувся перехід від активного проведення земляних робіт до можливих будівельних робіт всередині об'єкта, а також продовження укріплювальних заходів зовні. Вони не виключають можливість, що в околицях ядерного комплексу можуть з'явитися нові дороги, склади та під'їзди.
Можливо, вам будуть цікаві новини:
#Росія #Університет #Санкт-Петербург #Україна #Володимир Путін #Німеччина #Науково-дослідний інститут #Європейський Союз #Крилата ракета #Москва #Швейцарія #Безпілотний літальний апарат #Канада #Штучний інтелект #Геополітика #Українське незалежне інформаційне агентство #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Боєприпаси #Нафта #Уран #Іран #Тегеран #Ракетний двигун #Полоній #Америка #Велика Британія #Financial Times #Снаряд #Танкер (судно) #Народи Ірану #«Радіо Свобода» #Президент (державна посада) #Паризький університет #Глобальна система позиціонування #Центр стратегічних та міжнародних досліджень
