Згідно з даними, наданими Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), успішність учнів у країнах-членах цієї організації продовжує знижуватися. Наразі було зафіксовано найнижчий середній бал у рамках Програми ОЕСР з міжнародної оцінки учнів (PISA) з математики та читання. В даний час кожен п'ятий 15-річний учень в ОЕСР показує незадовільні результати в природничих науках, математиці та читанні, що є підвищенням у порівнянні з 16% у 2022 році.
PISA-2025 виявилася найбільшим тестуванням на сьогодні, в якому взяли участь 760 тисяч учнів з 91 країни. Цього року оцінювання акцентувалося на природничих науках, де середні результати країн ОЕСР залишалися стабільними з 2022 до 2025 року, після спаду, що спостерігався в період з 2009 по 2022 рік.
Середні результати з читання в країнах ОЕСР знизилися на 28 балів у період з 2015 по 2025 рік, що еквівалентно приблизно півтора року навчання. Результати з математики знизилися на 22 бали, що еквівалентно трохи більше ніж одному року навчання. Серед учасників PISA, що не входять до ОЕСР, результати з читання знизилися на 16 балів, а з математики -- на вісім балів за той самий період.
Соціально-економічне походження залишається важливим чинником, що впливає на рівень успішності. У країнах ОЕСР учні з заможних родин в середньому отримали на 85 балів більше з природничих наук у порівнянні з їхніми однолітками з менш забезпечених сімей. Хоча цей розрив скоротився між 2022 і 2025 роками, основною причиною стало те, що учні з благополучних сімей продемонстрували нижчі результати, а не поліпшення у навчанні учнів з більш скромними умовами.
Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн зазначає: "Дані PISA-2025 вказують на термінову необхідність зупинки падіння академічних показників учнів. Найуспішніші освітні системи акцентують увагу на меншій кількості предметів, але досліджують їх детальніше, інвестують у підготовку вчителів, залучають батьків до процесу та надають цілеспрямовану підтримку тим учням і школам, які цього потребують найбільше. Хоча технології і штучний інтелект можуть значно поліпшити навчальний процес і підготувати молодь до майбутнього, їх ефективність залежить від усвідомленого використання, а не від заміни уваги, зусиль і глибокого розуміння".
Протягом 2015-2025 років деякі освітні системи змогли досягти покращення результатів, незважаючи на загальні тенденції. Зокрема, в Литві, Словаччині, Туреччині, Домініканській Республіці, Грузії, Макао (Китай), Чорногорії, Катарі, Таїланді, Об'єднаних Арабських Еміратах та Уругваї спостерігалося зростання показників у галузі природничих наук.
Туреччина, Словацька Республіка, Чорногорія, Катар і Об'єднані Арабські Емірати підвищили пропорцію учнів, які досягли найвищих балів, водночас зменшивши частку тих, хто показав низькі результати в галузі природничих наук.
Більшість китайських юрисдикцій, які брали участь у дослідженні, разом з Естонією, Японією, Кореєю, Сінгапуром, Тайванем та Великою Британією потрапили до списку десяти країн з найкращими освітніми системами у галузі природничих наук, математики та читання. Результати PISA-2025 також вказують на те, що застосування штучного інтелекту і цифрових технологій має бути обміркованим, з чітко окресленими цілями та в помірних обсягах. Учні, як правило, показували нижчі результати, коли використання технологій ставало занадто інтенсивним або коли пристрої використовувалися для розваг під час навчання.
У 2025 році в дослідженні взяли участь майже 9 тисяч українських 15-річних учнів та учениць із 17 регіонів. Це вже третя участь України в PISA і друга -- в умовах повномасштабної війни.
Міністерство освіти і науки України проаналізувало результати нашої країни в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025, означивши такі висновки:
У порівнянні з 2022 роком, показники українських підлітків у читанні, математиці та природничих науках залишилися на тому ж рівні. Після зниження, яке спостерігалося між 2018 і 2022 роками, суттєвих негативних змін більше не сталося.
* водночас базові компетентності залишаються одним із головних викликів: 46% підлітків не досягають базового рівня з математики, 45% -- із читання, 35% -- із природничо-наукових дисциплін.
Читання є найслабшою ланкою. Середній бал України становить 418, що на 43 пункти нижче середнього рівня країн ОЕСР.
* Нерівність в освітніх можливостях залишається суттєвою. Різниця в успішності між учнями з великих міст і сіл складає 68 балів у читанні, 61 – у математиці та 65 – у природничих науках. Це приблизно еквівалентно більш ніж трьом рокам навчання.
Одночасно українські підлітки активно залучають цифрові засоби для навчальних цілей: 54% з них користуються чатботами штучного інтелекту не менше одного разу на тиждень для отримання навчальної підтримки.
Загалом же середні бали України в PISA-2025:
448 — з природничих наук;
* 431 -- з математики;
* 418 -- з читання. * 418 -- з тексту.
Ці результати виявилися нижчими за середні показники в країнах ОЕСР:
* отримано 34 бали з предметів природничих наук;
* отримано 32 бали з математики;
* на 43 бали -- з читання.
І за цим наша країна випереджає Болгарію, Молдову та Грузію, але поступається Словацькій Республіці, Польщі та Естонії в усіх трьох галузях.
Отже, у кожній з трьох ключових предметних галузей PISA не менше ніж третина учнів не демонструє базового рівня знань. 56% учнів показують низькі результати принаймні в одній з дисциплін, а 29% — в усіх трьох предметах.
Основні результати та висновки PISA-2025 можна знайти тут.
#Математика #Грузія (країна) #Туреччина #Природничі науки #ОЕСР #Штучний інтелект #Словаччина #Таїланд #Японія #Китай (регіон) #Литва #Південна Корея #Сінгапур #Болгарія #Молдова #Естонія #Чорногорія #Помірний клімат #Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй #Уругвай #Домініканська Республіка #Велика Британія #Макао #Тайбей #Об’єднані Арабські Емірати #Де
