Цей спортсмен з легкої атлетики завоював 8 золотих медалей на Олімпійських іграх. Лише двоє спортсменів, легендарні Пааво Нурмі та Карл Льюїс, мають більше — по 9 медалей, а також неймовірний Усейн Болт, який здобув таку ж кількість.
Однак ім'я Рея Юрі (Ray Ewry) наразі відоме лише обмеженій групі спортивних ентузіастів. Він змагався в епоху, коли олімпійські дисципліни, в яких він здобував перемоги, вже не присутні на іграх більше ста років. Мова йде про стрибки з місця: у довжину, висоту та потрійний стрибок. Через його неймовірну здатність до стрибків сучасники називали Рея Юрі "Людиною-жабою" (Human Frog).
І особливо цікаво те, що мова про людину, якій у дитинстві пророкували пересуватися все життя на інвалідному візку.
Головним джерелом відомостей про життя Рея Юрі є його онук і біограф Томас Карсон, який працював зі щоденниками чемпіона. Він написав книгу "Історія Рея Юрі" (2020).
Реймонд Кларенс Юрі з'явився на світ у Лафайєті, штат Індіана, 14 жовтня 1873 року. Його життя з самого дитинства було сповнене випробувань: у п'ятирічному віці він втратив батьків, а в сім років зіткнувся з поліомієлітом.
Проте саме боротьба з важкою хворобою стала основою для майбутніх вражаючих спортивних досягнень хлопця. Лікарі в Лафайєті, які без жодної реакції з його боку вводили йому ін'єкції довгими голками навколо колін, були переконані, що Рей залишиться паралізованим назавжди. Але одна лікарка (історія не зберегла її ім'я — Юрі в своїх записах називав її просто "вона") запропонувала юному пацієнтові комплекс вправ для зміцнення нижніх кінцівок. Юрі тренував свої ноги, поки не навчився ходити, а потім продовжив підвищувати їхню силу за допомогою стрибків.
У 1980-х роках методика стрибкових тренувань набула популярності під назвою пліометрика, термін, запропонований Фредом Вілтом, який був членом збірної США з бігу на довгі дистанції. Пліометричні вправи включають в себе вибухові та швидкі рухи, що сприяють покращенню м'язової сили та швидкості. Цей тип тренувань дозволяє м'язам генерувати максимальні зусилля за мінімально можливий час.
Ці тренування не лише допомогли Рею подолати недугу, а й зробили з нього талановитого спортсмена. Він став значно вищим за своїх ровесників (185 см) і міцно складеним молодим чоловіком. За свідченнями тих, хто його знав, він також мав чималу привабливість: на деяких фотографіях його обличчя нагадує Джека Лондона. У 1890 році, коли Юрі вступив до Університету Пердью в Вест Лафайєті, штат Індіана, він активно грав у американський футбол і обійняв посаду капітана легкоатлетичної команди.
Юрі привів команду Пердью до її першого в історії титулу національного чемпіона з легкої атлетики та особисто побив світові рекорди у стрибках у висоту з місця, стрибках у довжину з місця та потрійному стрибку з місця (також відомому як "стрибай, крокуй та скачи", hop, step and jump).
Рей здобув у Пердью ступінь бакалавра та магістра з цивільного та машинобудівного будівництва (1897) та деякий час викладав там інженерію наприкінці 1890-х років. Як спортсмен він виступав за клуб Purdue Boilermakers (Котельники Пердью). Потім у 1899 році він переїхав до Нью-Джерсі, де працював інженером з гідравліки та став членом Нью-Йоркського атлетичного клубу.
Завдяки своїй вражаючій стрибковій майстерності, Юрі отримав прізвисько "Людина-жаба". Протягом періоду з 1898 по 1910 рік він став 15-разовим чемпіоном США у трьох різних дисциплінах. Можливо, він здобув би ще більше нагород, якби стрибки з місця не були виключені з програми змагань AAU (Любительської легкоатлетичної спілки) на цілих шість років.
За словами Томаса Карсона, Юрі настільки переважав у стрибках з місця, що його виступи виглядали навіть дещо нудно.
"Після того, як усі викладалися на повну, Рей виходив, випереджав суперника на пів фута або більше і йшов із золотою медаллю", - каже онук легенди.
Рей Юрі здобув свої найцінніші золоті медалі на Олімпійських іграх, де йому вдалося перемогти в усіх змаганнях, в яких він брав участь. За офіційними даними, у його кар'єрі було 3 Олімпіади, але насправді їх було 4. Щодо медалей, то офіційно він має 8, але якщо врахувати всі досягнення, то їх кількість сягає 10. Про це ми розповімо далі.
На своїх перших Олімпійських іграх у Парижі-1900 Юрі виграв золоті медалі у всіх трьох стрибках з місця; причому всі три фінали відбулися в один день (16 липня).
Рей здобув перемогу в змаганнях зі стрибків у довжину, досягнувши відстані 3,30 м, та випередивши свого співвітчизника Ірвіна Бакстера на 17 см. У стрибках у висоту він встановив світовий рекорд, підкоривши планку на висоті 1,65 м, знову обійшовши Бакстера, цього разу на 13 см. У потрійному стрибку Рей також продемонстрував відмінний результат, перевершивши Ірвіна на 63 см з результатом 10,58 м. Усі його досягнення стали олімпійськими рекордами, адже ці дисципліни вперше з'явилися в програмі Олімпіади.
На домашніх літніх Олімпійських іграх 1904 року в Сент-Луїсі Юрі успішно захистив усі три свої титули. У стрибках у довжину він переміг зі світовим рекордом 3,47 м, випередивши при цьому срібного призера Чарльза Кінга на 20 см. У стрибках у висоту Рей обмежився 1,60 м, проте срібний призер Джозеф Стедлер відстав на 16 см. У потрійному стрибку Юрі показав 10,54 м - на 38 см краще за Чарльза Кінга. Конкурувати з ним було неможливо.
Через два роки після останніх подій Рей Юрі взяв участь в "проміжних" (Intercalated) Олімпійських іграх, які проходили в Афінах. Ця ініціатива мала на меті відзначити десятиріччя перших сучасних Олімпійських ігор, що відбулися в Афінах у 1896 році, і передбачала проведення таких змагань в роки між офіційними Олімпіадами. Однак, через загострення політичної ситуації на Балканах, Ігри 1910 року не вдалося реалізувати, а в 1914 році розпочалася Перша світова війна, що призвело до занепаду цієї ідеї.
Хоча Міжнародний олімпійський комітет визнав Олімпійські ігри 1906 року як офіційні і охарактеризував їх як "Другі Міжнародні Олімпійські ігри в Афінах", у 1949 році цей статус був анульований. Події, що відбулися у 1906 році, включаючи нові рекорди та медалі, більше не отримували визнання з боку МОК. Олімпіаду 1906 року часто називають "втраченими" або "забутими" іграми. Іронічно, але це були одні з найкраще організованих і найбільш відвідуваних заходів того часу (участь брали 20 країн, а загальна кількість спортсменів склала 854). Цим Іграм приписують відновлення популярності олімпійського руху (адже у Сент-Луїсі спостерігалося низьке представництво країн з-за меж США) та закладення основи для проведення майбутніх Олімпіад.
Рей Юрі здобув перемогу в стрибках з місця на Олімпійських іграх 1906 року в Афінах, показавши результат 3,30 метра у довжині та 1,56 метра у висоті. Проте потрійний стрибок не був включений у програму змагань. Тому протягом деякого часу після завершення його спортивної кар'єри його вважали десятиразовим олімпійським чемпіоном.
Схожий тріумф спіткали непереможного Людину-жабу й на Олімпійських іграх 1908 року в Лондоні. 35-річний Юрі здобув перемогу в стрибках у довжину, показавши результат 3,33 метра, а також у стрибках у висоту з результатом 1,57 метра. Цього разу його перевага над суперниками була невеликою: він випередив грецького атлета Константіноса Циклітіраса, молодшого на 15 років, лише на 10 сантиметрів у довжині та на 2 сантиметри у висоті.
Час взяв своє: у віці 39 років Юрі подав заявку до олімпійської збірної США на Ігри 1912 року, але не досяг успіху. Втім, його олімпійські рекорди у Стокгольмі встояли: чемпіони у стрибках у висоту (відразу четверо) показали результат на 15 см нижчий, а чемпіон у стрибках у довжину (той же Циклітірас) - на 10 см менший.
Світові рекорди Рея Юрі виглядають вражаюче: він стрибнув у висоту на 1,675 м у 1900 році, у довжину – 3,47 м у 1904 році, а його досягнення в потрійному стрибку склало 10,86 м у 1901 році. Усі ці результати були досягнуті без жодного розбігу, просто з місця.
Він був справжнім винятком. Його досягнення в стрибках у довжину з місця (3,47 метра або 11 футів 5 дюймів) залишалося чинним навіть після того, як ця дисципліна була прибрана з міжнародних змагань у 1930-х роках.
Нік Вінкельман, директор з викладання спортивних досягнень в інституті Athletes' Performance, який готує найкращих гравців-студентів до кар'єри у НФЛ, стверджує, що нинішні гравці не наближаються до Рея Юрі. Найкращий гравець НФЛ стрибнув у довжину на 11 футів, жоден з гравців не фіксував вертикального стрибка на 4 фути. А Юрі стрибав більше ніж на 5 футів.
"Я не можу уявити, щоб хтось піднімав свої стегна, свій центр маси, так високо", - каже Вінкельман.
Уявляєте собі, як це – піднятися на висоту 1,6 метра, не відштовхуючись? Колись, будучи учнем старших класів, я займався важкою атлетикою в знаменитому запорізькому клубі "Спартак", де директором був Леонід Іванович Жаботинський. Одного разу я став свідком неймовірного моменту: майстер спорту міжнародного класу Микола Харчук, штангіст у першій важкій ваговій категорії, на спор відскочив на гімнастичний козел. Це справило на мене величезне враження. Але висота козла, навіть у найвищій позиції, становила лише 1,35 метра. До речі, зріст Харчука був 170 см, що на 15 см менше за Юру...
Після закінчення олімпійської кар'єри з 1912 року Юрі працював у Нью-Йоркській раді водопостачання, згодом - на посаді головного інженера системи Ашокан (водопостачання Нью-Йорка). Він допомагав проектувати котли для військово-морських кораблів США під час Першої світової війни та був провідним інженером у будівництві акведука, який досі доставляє воду з гір Кетскілл до Нью-Йорка.
Видатний чемпіон, найславетніший стрибун всіх часів, покинув цей світ 29 вересня 1937 року в Нью-Йорку. У медичному звіті зазначено, що причина смерті - природні фактори, пов'язані з похилим віком та ускладненнями, викликаними хронічним артритом, який він страждав у пізні роки. Проте не можна забувати, що на його смерть також могли вплинути наслідки дитячих захворювань і надмірні фізичні навантаження, які він витримував протягом своєї спортивної кар'єри.
Його дружина, Нелл Джонсон Юрі, також уродженка Лафайєта та випускниця Університету Пердью, померла в 1931 році. Батьків пережила їхня донька Мері Елізабет Юрі.
Попри те, що дисципліни, в яких перемагав Рей Юрі, були давно виключені з олімпійської програми, попри те, що його рекордні досягнення з кількості олімпійського золота були згодом перекриті, Америка неодноразово віддваала данину пам'яті великого атлета.
У 1983 році Юрі було обрано до Зали олімпійської слави США серед перших номінантів.
У серпні 2011 року Рада директорів міського урядування Лафайєта відкрила Молодіжний програмний центр LUM Ray Ewry.
У липні 2012 року громада Лафайєта встановила пам'ятник Рею Юрі в середній школі, що носить ім'я Джефферсона, на знак вшанування його пам'яті.
У серпні 2014 року Департамент транспорту Індіани назвав ділянку траси US 231 на честь Рея Юрі. Траса, що пролягає вздовж кампусу Університету Пердью у Вест Лафайєті, офіційно відома як Memorial Parkway Raymond Clarence Ewry.
У 2019 році в Університеті Пердью було засновано Центр спортивної інженерії, названий на честь видатного олімпійця Рея Юрі. Цей проект є спільною ініціативою Інженерного коледжу Університету Пердью та Міжвузівської асоціації легкої атлетики. Центр символізує поєднання пристрасті Рея Юрі до спорту та інженерних досягнень.
На жаль, медалі Рея Юрі були викрадені з Нью-Йоркського атлетичного клубу, і їх досі не вдалося відшукати. Проте в історії олімпійського спорту він назавжди зайняв почесне місце.
#
