У серпні 2025 року журналісти інтернет-ресурсу "Полтавська хвиля" виявили цікаву тенденцію, переглянувши дані з Єдиної державної електронної бази освіти. Вони звернули увагу на те, що серед абітурієнтів магістратури Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка виявилося чимало викладачів цього навчального закладу. Ці фахівці, які обіймають значні посади та мають вчені звання професорів, подавали заявки на кілька (іноді від 5 до 8) різних спеціальностей, які часто не збігалися з їх основною професійною діяльністю.
У деяких спеціальностях кількість заяв від викладачів, які бажали вступити, значно перевищувала кількість зовнішніх кандидатів. Наприклад, у галузі "Музичне мистецтво" з 52 поданих заяв 30 були від працівників університету. У сфері "Дошкільна освіта" з 8 реальних абітурієнтів 23 також виявилися викладачами цього навчального закладу. Таким чином, близько третини заяв на магістерські програми Полтавського педагогічного університету надійшла від його власного персоналу.
На перший погляд, складалося враження, що досвідчені викладачі, асистенти та старші лаборанти не до кінця були впевнені у виборі, тому забезпечували собі запасні варіанти.
Дійсно, є підстави вважати, що це могла бути стратегічно спланована ініціатива з боку ректорату, який прагнув підвищити рейтинг свого вищого навчального закладу (ВНЗ) з метою збереження освітніх програм (у випадку недостатньої кількості студентів вони ризикують втратити акредитацію). Загалом, кількість абітурієнтів є суттєвим показником для ВНЗ, що значно впливає на його позиції як в національних, так і в міжнародних рейтингах. Це, так би мовити, перший аспект.
По-друге, керівництво університету вирішило шукати альтернативні джерела фінансування для забезпечення зарплат викладачів, звертаючись до державної програми, яка пропонує ваучери на навчання через Службу зайнятості. Вони активно заохочували своїх працівників подавати заявки на отримання нових освітніх можливостей.
Державний навчальний ваучер, який видає Служба зайнятості, представляє собою безкоштовний сертифікат, що відкриває можливість для здобуття нової професії або підвищення кваліфікації. Ця ініціатива доступна лише для визначених категорій громадян. Щоб отримати ваучер, необхідно заповнити онлайн-заявку на веб-порталі Державної служби зайнятості або звернутися особисто до Центру зайнятості, маючи при собі паспорт, ідентифікаційний код, документи про освіту та трудову книжку. Наразі ваучер покриває витрати на навчання до 30 280 гривень.
Держава впровадила систему ваучерів з метою підтримки осіб, які потребують перекваліфікації: тих, хто втратив роботу, змінює професію, або не має можливості фінансувати своє навчання самостійно. Цю допомогу можуть отримати громадяни старше 45 років, які мають професійно-технічну або вищу освіту, не зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, та не проходили навчання за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від безробіття протягом останніх трьох років. Серед осіб, які можуть скористатися ваучерами, – ветерани та учасники бойових дій, якщо вони звернулися протягом трьох років після звільнення; внутрішньо переміщені особи працездатного віку; люди з інвалідністю; особи, які отримали травми внаслідок військової агресії, або ті, хто пройшов полон, у віці від 45 років.
В цілому, ваучер надає можливість навчатися за 155 різними професіями та спеціальностями, що користуються попитом на ринку праці. Серед них можна знайти такі сфери, як інформаційні технології, будівництво, транспорт, освіта, медицина, сільське господарство та соціальні послуги. Кожен має право самостійно обрати професію, навчальний заклад в Україні та формат навчання — денний, заочний або дистанційний.
Власники ваучерів, зараховані до магістратури Полтавського педагогічного університету, підпадають під два основні критерії: віковий та освітній.
Згідно з даними, наданими Катериною Клавдієвою, директоркою Полтавського обласного центру зайнятості, регіональні підрозділи видали загалом 1347 ваучерів на суму 34,7 мільйона гривень у межах річного бюджету. Серед цих ваучерів 248 призначені для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), 48 – для ветеранів бойових дій, а 129 – для людей з інвалідністю. Таким чином, решта 922 ваучери були надані іншим категоріям осіб, які бажають навчатися за державний рахунок, що вдвічі перевищує кількість ваучерів для спеціальних груп. У Центрі не мають інформації про соціальний статус цих отримувачів.
Цілком ймовірно, що ті, хто отримує значні кошти від держави, не усвідомлюють необхідності в перенавчанні. Саме цю обставину використовують більш досвідчені особи. Але кому насправді вигідно таке безглузде витрачання мільйонів гривень?
"Усі дії здійснюються відповідно до закону."
За даними авторів публікації, минулого року в магістратуру вступили 29 працівників педуніверситету, 19 з яких не рядові викладачі, а завідувачі кафедр й навіть декани з науковими ступенями! Завдяки цьому вони поповнили бюджет закладу на 547 840 гривень, адже вартість одного ваучера 30 280 гривень.
Дуже вдалий хід, погодьтеся. Адже таких кваліфікованих кадрів навіть вчити не треба, бо вони давно самі навчають інших. А після отримання диплома можуть стати мультидисциплінарними викладачами.
Декан історичного факультету, кандидат історичних наук Юрій Вільховий, вирішив кардинально змінити свою професійну кар'єру та перейти на викладання зарубіжної літератури.
Декан кафедри психології та соціальної роботи, доктор наук і професор Світлана Яланська вирішила вдосконалити свої навички англійської мови.
Завідувачка кафедри соціальної роботи, реабілітації та повоєнної адаптації, доктор педагогічних наук Наталія Сайко, втілює прагнення до самовдосконалення, активно розширюючи свої знання в сфері психології.
Серед працівників вищих навчальних закладів особливою популярністю користуються спеціальності, такі як "Кризова психологія та соціально-психологічне відновлення" та "Англійська філологія і переклад".
Втім, за інсайдерською інформацією видання, частина студентів-викладачів жодного разу не відвідувала пар під час зимової сесії. Дехто станом на 31 грудня не здав жодної роботи.
Гіпотетично, на основі висновків "Полтавської хвилі", це може слугувати механізмом додаткового фінансування для вищих навчальних закладів через їхніх працівників.
Проте у Полтавському підрозділі Бюро економічної безпеки офіційно заявили, що не планують проводити розслідування цих фінансових маніпуляцій через їхній незначний розмір. Вони зосереджують свої зусилля на випадках, які завдають збитків не менше 3,2 мільйона гривень. Усі справи з меншими сумами передаються до компетенції Національної поліції.
Ректор університету Марина Гриньова, яку цитує це видання, не бачить у цій ситуації нічого негативного. Навпаки, вона щиро радіє, що викладачі прагнуть вдосконалювати свої знання через різні освітні програми. Вона також зазначає, що сама займається англійською філологією в Луганському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, який був переміщений до Полтавщини.
— Наші університети функціонують з автономним статусом, що надає викладачам можливість безперервно здобувати освіту в різних навчальних закладах, — підкреслила Марина Гриньова. — Таким чином, вони можуть отримувати магістерські дипломи. Наразі ми реалізуємо перспективні міжнародні проекти, які відкривають нові горизонти. Важливо постійно вдосконалювати свої знання, підвищувати кваліфікацію та займатися особистісним розвитком. Саме з цієї причини наші викладачі виявили бажання продовжувати навчання.
Ректорка наголосила, що в цій ситуації не існує жодного конфлікту інтересів.
Ми отримали консультації від юристів, які підтвердили, що всі наші дії є цілком законними. Ми діємо в межах правового поля і не стикаємося з жодними ризиками. Наш університет входить до числа десяти найкращих навчальних закладів, які також функціонують без ризиків.
Незважаючи на наявність конфлікту інтересів, журналісти акцентують на цій проблемі. Декани факультетів та завідувачі кафедр стають студентами своїх власних підрозділів, тоді як їхні колеги виступають в ролі екзаменаторів. Навіть при дотриманні всіх офіційних норм така система може підривати довіру до академічних принципів та справедливості для всіх вступників.
Симуляція навчального процесу?
На думку доктора історичних наук, професора Ігоря Сердюка, з яким видання зв'язалося для отримання коментаря, ситуація виглядає як імітація навчального процесу. За його словами, коли дослідник чи викладач усвідомлює, що для подальшого розвитку або кар'єри необхідні нові знання та навички, або прагне зайнятися новою для себе сферою, він може звернутися до різноманітних тренінгів, курсів або сертифікаційних освітніх програм. Професор Сердюк вважає, що повний цикл навчання для здобуття диплома магістра не є необхідним для фахівців з досвідом, оскільки їм не потрібно знову вивчати основи наукових методів, філософії чи педагогіки вищої школи, особливо на початковому рівні. Якщо справжньою метою є здобуття нових знань, а не просто диплома, то вивчення кількох ключових курсів (основ програми) буде набагато більш ефективним.
Ексзаступник міністра освіти і науки, освітній аналітик, віцепрезидент з питань освіти Київської школи економіки Єгор Стадний набагато категоричніший.
— Ця освітня установа повинна бути закрита. Деяких викладачів і науковців слід підтримати, а деякі її підрозділи, можливо, можна перетворити на базу для кількох старших спеціалізованих шкіл, — вважає він.
У Міністерстві освіти вважають, що така практика є абсурдною і визнають, що широка участь університетських викладачів у вступній кампанії могла б теоретично вплинути на конкурсні результати інших абітурієнтів і на зміни в рейтингових списках. Однак, як зазначають представники відомства, довести цей вплив практично неможливо. Міністерство не володіє інструментами для автоматичного моніторингу особистостей серед вступників.
На сьогоднішній день Полтавський педагогічний університет займає провідні позиції у списку конкурсних пропозицій в Полтавській області. Хоча Міністерство освіти знає про невідповідність цих даних реальності, жодних дій не вживається. У той же час, правоохоронні органи не вважають цю ситуацію серйозною проблемою через невеликі розміри виявлених збитків...
"Телеграф" безуспішно намагався отримати коментарі на цю тему від працівників університету, зберігаючи анонімність. Лише один з них зауважив: "У медіа інформація подається, м'яко кажучи, упереджено і з певною агендою".
Однак у дискусіях навколо цієї публікації експерти зазначають, що це звичайна практика для закладів вищої освіти, поширений лайфхак для виживання, оскільки зарплати викладачів безпосередньо залежать від фінансових надходжень від навчання. Внаслідок цього багато університетів спонукали своїх працівників проходити перенавчання у власних магістратурах.
Це симптоми нездорової системи, яка висмоктує з бюджету мільйони гривень. Уряд мав би зваженіше підійти до непомірних витрат, які не є пріоритетом під час війни.
#Університет #Студент #Заклад вищої освіти #Львів #Рейтинг #Знання #Паспорт #Абітурієнт #Українська гривня #Полтава #Ринок праці #Англійська мова #Учасник бойових дій #Інвалідність #Психологія #Внутрішньо переміщена особа #Безробіття #Луганський університет #Кваліфікація #Полтавська область #Єдина державна електронна база з питань освіти #Соціальна робота #Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка #Володимир Короленко #Держава (політика) #Магістерський ступінь #Академічний ступінь
