Дослідники з Кембриджського та Копенгагенського університетів прийшли до висновку, що досягнення абсолютно справедливої виборчої системи є математично недосяжною метою.
У дослідженні, яке було опубліковане в авторитетному журналі Annals of Operations Research, вчені-математики представили теорему неможливості. Ця теорема доводить, що жоден голосувальний механізм не може одночасно забезпечити виконання трьох основних критеріїв: збереження за переможцем місцевих виборів, точне відображення частки голосів у парламенті та збереження фіксованої кількості депутатських мандатів.
Дослідники Фредерик Равн Клаусен та Себастьян Тім Холдум проаналізували пропорційні та мажоритарні виборчі моделі по всьому світу. З'ясувалося, що в умовах зростаючої політичної фрагментації, коли виборці розподіляють свої голоси між багатьма партіями, система неминуче вимагає компромісу між регіональним представництвом, національною пропорційністю та розміром законодавчого органу. Конфлікт принципів обумовлений виключно законами математики, а не корупцією чи змовами.
Приклади таких математичних аномалій вже спостерігаються в Європі. На виборах 2022 року в Данії лівий коаліційний блок отримав найбільшу кількість мандатів, хоча в цілому їхні суперники здобули більше голосів. У Німеччині спроби зберегти баланс між регіонами та пропорційність призвели до збільшення Бундестагу з 598 до 736 депутатських місць у 2021 році, що викликало необхідність у проведенні реформ. У Великій Британії використання мажоритарної виборчої системи на виборах 2024 року призвело до того, що Лейбористська партія отримала 411 із 650 місць у парламенті (63%), маючи лише 33,7% підтримки виборців, тоді як партія "Реформи Британії", здобувши 14,3% голосів, отримала лише 5 мандатів.
Вчені розробили альтернативний підхід, відомий як "географічно ранжована гарантована пропорційність". Цей алгоритм забезпечує, щоб кількість мандатів, отриманих партією, точно відповідала її частці голосів на національному рівні, водночас зменшуючи залежність від певних регіонів.
Автори дослідження підкреслюють, що хоча ідеальної виборчої системи не існує, країни можуть оптимізувати свої закони, аби краще балансувати між цими трьома конкуруючими цілями.
#Університет #Європа #Німеччина #Математика #Демократія #Парламент #Корупція #Данія #Мандат (політика) #Бундестаг #Велика Британія #Голосування за принципом відносної більшості #Лейбористська партія (Велика Британія)
