Вибори в Німеччині під загрозою російських дезінформаційних кампаній.

У Німеччині наближаються нові вибори. Хоча вони відбуватимуться на регіональному та місцевому рівнях, в Інтернеті активно поширюються дезінформаційні матеріали, що намагаються скомпрометувати кандидатів і створити ілюзію розподілу в суспільстві. За цими діями, ймовірно, стоїть Російська Федерація.

Коли Екір Штер (Eric Stehr) вперше натрапив на фейкові відео зі своєю участю, він відчув повну невизначеність щодо своїх емоцій. "У мене були змішані відчуття", - згадує він, зазначаючи, що це було водночас і смішно, і тривожно, і веселощі перепліталися з безпорадністю. "Я не хочу, щоб таке існувало в інтернеті, але водночас усвідомлюю, що нічого не можу з цим вдіяти," - додає Штер. Він є студентом і кандидатом у депутати парламенту (ландтагу) німецької землі Саксонія-Ангальт від Лівої партії. На виборах, які відбудуться 6 вересня, він займає друге місце у партійному списку. У соціальних мережах з’являються різноманітні публікації про нього:

Про все це повідомляють великі німецькі ЗМІ на кшталт FAZ, SternTV, ARD або SpiegelTV - знову ж таки, начебто. Адже ніщо з переліченого не відповідає правді, а жодне з цих ЗМІ таких повідомлень не публікувало.

Щодо Штера, поліція округу Бунгенланд, звідки він родом, підтвердила, що немає жодних підозр у його причетності до вбивства, і він не є учасником жодного розслідування у цій галузі. Також не виявлено жодних інших інформацій про секс-вечірки в університетах, а в Університеті Баугаусу у Веймарі не зафіксовано жодних скандалів, пов'язаних із оцінюванням студентів.

Більше 180 неправдивих повідомлень з'явилося напередодні виборів.

Фактчек журналістів DW дійшов висновку, що всі ці відео - частина російської кампанії впливу "Матрьошка", або "Overload". Відділ фактчекінгу DW налічив на платформах X, Bluesky та Tiktok понад 180 фейкових повідомлень напередодні земельних виборів, які незабаром відбудуться в Саксонії-Ангальт, а також у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. Такі дані випливають із ретельно складеного архіву анонімної розслідувальної групи Antibot4Navalny, яка спершу виникла з метою виявлення дезінформації про російського опозиціонера Олексія Навального, який згодом помер у колонії в Сибіру. Зараз група сконцентрувалася на виявленні російських операцій впливу в інтернеті. У розпорядженні DW є фейкові повідомлення, що були оприлюднені з 24 червня. Примітно, що поширювали їх лише у будні - на вихідних дезінформатори, очевидно, відпочивають.

Численні фейкові новини націлені на дискредитацію кандидатів на згаданих земельних виборах, а нещодавно також і на учасників місцевих виборів у Нижній Саксонії, які пройдуть у вересні. Ці вибори вважаються важливим тестом політичних настроїв у Німеччині, а також показником довіри до нещодавно сформованого федерального уряду країни.

Операція "Матрьошка" досягла нової висоти.

Те, що Німеччина стала мішенню кампанії "Матрьошка", не викликає подиву у експертів, хоча масштаби цієї акції виявилися несподіваними для багатьох. "Ця кампанія впливу триває на різних платформах з вересня 2023 року. Її цілі вже охоплювали вибори до Бундестагу, вибори в Молдові та Вірменії, а також Олімпійські ігри у Франції", - зазначає Юлія Смирнова, дослідниця берлінського аналітичного центру моніторингу, аналізу та стратегії (CeMAS). "Матрьошка" є предметом її спостережень на протязі тривалого часу.

"Те, що окремі кандидати на місцевих виборах стають об'єктами російських інформаційних кампаній, є новим феноменом," – зазначає Смирнова. Вона відзначає, що дезінформація націлена на всі німецькі партії, за винятком "Альтернативи для Німеччини" (АдН) та "Союзу Сари Ваґенкнехт" (ССВ). "Ще до виборів до Бундестагу ми помітили, що російські кампанії з дезінформації, як правило, прагнули підривати авторитет кандидатів усіх демократичних партій, при цьому підтримуючи АдН та ССВ," – додає аналітикиня. "Тож те, що ми спостерігаємо напередодні виборів до ландтагів, є продовженням тривалої стратегії Росії, спрямованої на підтримку партій, які займають проросійські позиції, та дискредитацію інших політичних сил і кандидатів," – підсумовує Смирнова.

Пабло Марістані з міжнародного аналітичного центру "Інститут стратегічного діалогу" (ISD) також висловлює свою думку щодо ситуації. Він спеціалізується на дослідженні маніпулятивних кампаній, подібних до "Матрьошки". Як і Смирнов, Марістані помічає, що сучасна кампанія має паралелі з попередніми спробами російського впливу. Він зазначає, що наративи та меседжі цієї кампанії знову виявляються "проросійськими, антинімецькими та ворожими до Європейського Союзу".

Хто стоїть за завісою операції "Матрьошка"?

Марістані де лас Касас зазначає, що наразі немає можливості з абсолютною певністю підтвердити зв'язок між фейковими новинами та російською владою. Проте, є чимало ознак, які свідчать про це. Наприклад, один з фейкових постів в соціальній мережі X іспанською мовою використовує скорочення Вільної демократичної партії Німеччини, що може вказувати на те, що початковий текст був написаний російською мовою. У повідомленні, що стосується кандидатів на виборах у Саксонії-Ангальт Лідії Гюскенс та Андреаса Зільберзака, партію згадують під скороченням "SvDP". Це є характерним для російської мови, де партію називають "СвДП" ("Свободная демократическая партия"), тоді як в німецькому варіанті використовується скорочення FDP (Freie Demokratische Partei).

OSINT-проєкт Gnida, що спеціалізується на виявленні та аналізі російських дезінформаційних кампаній, вже зміг визначити творців "Матрьошки". Згідно з даними проєкту, ця кампанія має тісні технічні та тематичні зв'язки з мережею "Шторм-1516", яка підпорядковується російському Головному розвідувальному управлінню (ГРУ). Експерти вже зафіксували активність цієї мережі під час підготовки до виборів до Бундестагу у 2025 році.

Смирнова впевнена, що поточна операція, ймовірно, є частиною російської кампанії, ініційованої адміністрацією президента Володимира Путіна. За її словами, основними виконавцями цієї кампанії є переважно приватні компанії, які займаються цифровим маркетингом та політичними маніпуляціями.

Як розпізнати фальшиві новини "Матрьошки" серед справжніх інформаційних джерел?

Фальшиві повідомлення, як правило, мають високий рівень технічної реалізації, проте їх можна розпізнати завдяки незначним розбіжностям з оригінальним оформленням медіа. Виявити цю форму цифрової ідентичності, відому як медіаспуфінг, допомагають наступні запитання:

Чи доступне це відео на офіційному каналі медіа на різних платформах?

* Чи збігаються шрифт та дизайн з оригіналом?

З яких джерел походять фото- та відеозаписи, і чи відповідають вони змісту повідомлення?

Чи містить відео якісь перевірні докази інформації, що була озвучена?

У контексті сучасних фейків, що стосуються регіональних політиків Німеччини, можна досить швидко зробити висновок: це вигадані новини, украдені зображення та відеоматеріали, підроблені логотипи і невірно відтворений дизайн. Однак усі ці деталі стають очевидними лише при більш уважному розгляді.

Які історії та наративи виникають напередодні виборчих кампаній?

Сучасні наративи дезінформаційної кампанії можна класифікувати на два основні типи.

Перша категорія – це дискредитація кандидатів та кандидаток. Наприклад, у одному з відео, створеному за допомогою штучного інтелекту, бургомістра Берліна Кая Веґнера звинувачують у вбивстві професійного тенісиста (відео доступне на archive.org). Проте, жодних доказів цих звинувачень не наведено. Речниця поліції Берліна в коментарі для DW підтвердила, що останнім часом у місті не було випадків вбивства професійного тенісиста, а також не відкривалися жодні справи стосовно Веґнера. Інших представників різних партій – християнських демократів, соціал-демократів, Зелених, Лівих та лібералів – також піддають нападам у фейкових новинах, звинувачуючи їх у корупції, вживанні наркотичних речовин та навіть у причетності до сексуальних скандалів.

Інша категорія - це повідомлення, які створюють відчуття розділення між західними та східними німцями. Одне з відео, яке нібито було опубліковане від імені європейської статистичної служби Євростат (Eurostat) (можна знайти на archive.org), стверджує, що в проведеному опитуванні більшість західних німців вважає возз'єднання Німеччини "історичною помилкою". Однак, у відео не наводяться жодні деталі про це опитування, і жодних інших згадок про нього в інтернет-просторі немає. У відповідь на запит DW, Євростат підтвердив: "Це фальшиве відео, ми його не створювали. Також ми не проводили опитування, про яке йдеться у відео". Натомість справжні опитування показують зовсім інші результати. Згідно з даними опитування DeutschlandTrend, яке регулярно здійснюється для суспільного мовника ARD, на жовтень 2025 року 64% жителів Західної Німеччини задоволені наслідками возз'єднання.

Окрім вказаного повідомлення, існують й інші фейкові новини, які нібито підтверджують нерівне ставлення до мешканців східної та західної частини Німеччини. Наприклад, говорять про те, що інвестиції в безпеку та інфраструктуру на сході є значно нижчими, або що деякі фахівці передбачають можливий новий поділ Німеччини у 2030 році. У одному з відео навіть згадуються уявні плани щодо будівництва нового Берлінського муру. Проте жодне з цих тверджень не має під собою реальних підстав. У деяких публікаціях навіть використовується хештег #TimeToDivideGermany ("Час розділити Німеччину").

"Мова йде про спроби протиставити жителів Східної та Західної Німеччини один одному, а також про твердження, що західні німці зневажають, ненавидять або дискримінують тих, хто живе на сході", - зазначає Смирнова. Вона також підкреслює, що метою є завдати шкоди окремим політичним особам через поширення неправдивої інформації.

Наскільки дієва дезінформаційна кампанія

Кампанія дезінформації триває, і нові фейки з’являються на постійній основі, тому робити остаточні висновки наразі передчасно. Проте, згідно з оцінками експертів, опитаних DW, ефективність цієї операції залишається дуже низькою. "Її вплив на виборчі настрої незначний, про що свідчить, зокрема, те, як інформація розповсюджується в інтернеті", — зазначає Марістані де лас Касас. Він підкреслює, що навіть фейкові пости з понад 100 тисячами показів мають дуже обмежене органічне охоплення: на них майже не реагують, та коментарів обмаль. Раніші дослідження також підтверджують, що дезінформаційні кампанії, подібні до "Матрьошки", мають скоріше обмежений вплив. Одна з причин цього полягає в тому, що такі платформи, як Bluesky або TikTok, швидко видаляють подібні повідомлення, чого не можна сказати про платформу X.

Ерік Штер, представник Лівої партії, не має наміру покладатися на самостійні дії платформ щодо видалення фейкової інформації і активно вимагає видалення неправдивих повідомлень. Наприклад, у випадку з X, йому було відмовлено у проханні прибрати відео, що стосується його особи, оскільки, за словами Штера, "не було підстав для видалення". Це ще більше підкреслює, чому кампанія дезінформації проти німецьких політиків продовжується.