Дослідники з університету RMIT в Австралії виявили, що корисні бактерії можуть витримувати екстремальні умови космічних місій, такі як запуск ракети, кількахвилинний стан мікрогравітації та значні гальмівні сили під час приземлення. У рамках суборбітального експерименту, проведеного на двоступеневій ракеті SubOrbital Express 3 - M15, спори Bacillus subtilis зазнали впливу прискорень до приблизно 13g, перебували в умовах мікрогравітації близько шести хвилин на висоті близько 257 км і витримали значні перевантаження під час повернення. Після завершення польоту їхня життєздатність і морфологічні характеристики залишилися на рівні контрольної групи, що демонструє вражаючу стійкість мікробів у реальних умовах космічного польоту.
Команда підкреслює, що для тривалих місій, які охоплюють подорожі від Місяця до Марса, забезпечення стабільної мікробіологічної підтримки членів екіпажу є надзвичайно важливим. Отримані результати дозволяють сподіватися, що основні пробіотичні мікроорганізми зможуть витримати найскладніші етапи експедиції, починаючи зі старту і закінчуючи посадкою. Дослідження було проведене в партнерстві з компаніями ResearchSat та Numedico, а деталі польоту, включаючи кутову швидкість близько 220°/с під час входу, а також кількість колонієутворюючих одиниць (близько 9,7×10⁷ у порівнянні з 9,2×10⁷ у контрольній групі), представлені в опублікованому матеріалі.
Як це відбувається? Секрет у простоті: у космос надсилають не живі бактерії, а їхні спори — це природна форма спокою. Спора, будучи висушеною, майже не потребує харчування, а всередині її ДНК надійно захищена спеціальними білками, а зовні — міцною багатошаровою оболонкою. Таким чином, вона практично не реагує на вібрації, різкі перевантаження та короткочасну невагомість під час запуску та приземлення. У лабораторних умовах спори поміщають у невеликі капсули з інертним матеріалом та фіксують у контейнерах, які частково поглинають удари та коливання температури. Після завершення польоту процес простий: достатньо додати поживне середовище та тепло — спора знову поглинає воду, пробуджується та починає свій ріст, наче нічого й не сталося. Отже, секрет не в особливій витривалості клітин, а в їхній формі — спорах, які еволюція створила спеціально для виживання в екстремальних умовах.
Чому це має значення? Здоров'я екіпажу є основою для успішних космічних місій. Якщо пробіотичні спори здатні витримувати умови запуску та повернення, це створює можливості для розробки ефективніших і надійніших систем життєзабезпечення: від стабільних пробіотичних добавок у раціоні до біореакторів для замкнутого циклу. Для астробіології результати досліджень слугують важливим еталоном: якщо спори з Землі виявляються такими стійкими, то місії, що шукають життя, повинні враховувати їхню потенційну переносимість та ризики забруднення. Одночасно, знання про межі виживання мікроорганізмів дозволить точніше налаштувати інструменти для виявлення ознак життя у вкрай суворих умовах — від поверхні Марса до підлідних океанів супутників.
Бажаєте дізнатися, чому можливість виживання земних мікроорганізмів у космосі підвищує наші сподівання виявити життя на Червоній планеті? Які природні утворення Марса, такі як висохлі дельти, соляні відкладення та підземний лід, найкраще зберігають сліди біологічної активності? Які інструменти використовують ровери та орбітальні спектрометри для їх пошуку? Всі основні аргументи, методи дослідження та плани найближчих місій ви знайдете в нашій статті "Чому ми прагнемо знайти життя на Марсі?".
#Екіпаж #Бактерії #Організм #Ракета. #Білок #Теплова енергія #Австралія #Надійність конструкції #Марс. #Мікро-середовище #ДНК #Мікроорганізми #Прискорення #Морфологія (біологія) #Невагомість #Спора #Кутова швидкість #Bacillus subtilis #Гравітаційне прискорення #Місяць #Живильне середовище
