Протягом тривалого часу вважалося, що 800-річна середньовічна фортеця Роебак у Дубліні була знищена під час пізніших будівельних робіт. Проте нові дослідження виявили, що деякі частини замку насправді збереглися всередині сучасної будівлі, яка нині розташована на території Університетського коледжу Дубліна.
Професор Тадг О'Кіфф, який спеціалізується на історії середньовічної архітектури в Університетському коледжі Дубліна, виявив фрагменти давнього замку, які були заховані під пізнішими шарами штукатурки та будівельних елементів, повідомляє Arkeonews.
Дослідження, проведене О'Кіффом, свідчить про те, що найстаріші елементи конструкції можуть походити з початку XIII століття. У разі підтвердження цієї інформації, замок Роебак матиме статус найдавнішої збереженої споруди в ірландському університетському містечку. Для визначення точного часу виникнення цих стародавніх частин будівлі потрібні додаткові археологічні дослідження.
Замок Роебак, розташований на стратегічному під'їзді до середньовічного Дубліна, був збудований незадовго після англо-нормандського вторгнення в Ірландію 1169 року. Протягом Середньовіччя фортеця зазнала численних перебудов і була тісно пов'язана з відомими особистостями, зокрема з лордом-верховним канцлером Ірландії того часу. Існує також стара легенда, що стверджує, ніби Яків II відвідував цей замок у 1689 році після втрати свого престолу, хоча це більше схоже на міф, аніж на достовірно підтверджений історичний факт.
До XVIII століття замок опинився у запустінні. Безліч середньовічних фортець на південь від Дубліна були зруйновані, а їхні камені використані для зведення нових будівель. Тому вважалося, що і замок Роебак спіткала подібна доля.
Проте стара будівля не була знищена. Пізніші архітектори обрали варіант, при якому значна частина збереженого каміння залишилась, замість того щоб її демонтувати. Внутрішній двір нинішньої споруди також повторює планування оригінального середньовічного замку. О'Кіфф вказав на те, що зовнішній вигляд сучасної будівлі цілком відповідає вікторіанському стилю, тоді як під штукатуркою ховаються середньовічні стіни.
Ключовим свідченням стали твори художника, який зафіксував руїни понад 260 років тому. Габріель Беранже, художник голландського походження з гугенотськими коренями, який жив у Дубліні, відвідав замок Роебак приблизно у 1765 році та створив акварелі цього місця. Одна з його робіт, що зберігається в Національній бібліотеці Ірландії, зображує руїни замку та декілька дрібних архітектурних елементів.
Ці елементи стали ключовими для О'Кіффа в процесі порівняння руїн XVIII століття з сучасними архітектурними формами. Ілюстрації Беранже не лише відображали зовнішній вигляд замку, але й надавали цінні підказки щодо його конструкції, що дозволяло ідентифікувати збережені фрагменти після подальших реконструкцій.
Приклад замку Роебак показує, чому історію старовинної споруди не завжди можна оцінити за її зовнішнім виглядом. Середньовічні стіни можуть зберегтися під пізнішою штукатуркою, прибудовами та реконструкціями, навіть якщо вважається, що первісна структура була втрачена.
#Дублін #Ірландія #Університет #Архітектура #Історія #Нідерланди #Фортеця #Камінь #Середньовіччя #Археологія #Замок #Канцлер #Художник #Яків II, король Англії #Акварельний живопис
