POLITICO: Іран тільки-но усвідомив, що означає бути в союзі з Путіним | Основні новини України

Лідери Дамаска, Каракаса та тепер Тегерана усвідомили, що російська підтримка не є безмежною / Фото РИА Новости

Коли в суботу вранці Тегеран зазнавав ударів американських і ізраїльських бомб, його головний дипломат набрав номер Москви.

На іншому кінці лінії, згідно з офіційною російською заявою, міністр закордонних справ Сергій Лавров висловив іранському колезі співчуття та пообіцяв -- словесну -- підтримку, пише POLITICO.

Таким чином Іран став черговою країною після Сирії та Венесуели, яка на власному досвіді відчула, що означає партнерство з Росією і чого воно не означає.

Після початку повномасштабної війни проти України чотири роки тому Кремль активно використовує риторику як прапороносець так званого багатополярного світу. Але в вирішальні моменти його реальні дії на території союзних держав виявлялися помітно слабкими, коли їхні лідери опинялися під ударом.

На завершення 2024 року сирійський голова держави Башар Асад усвідомив, що підтримка Росії не забезпечує стабільність його режиму, коли повстанські угруповання прорвалися до столиці Дамаска. Президент Венесуели Ніколас Мадуро, який з початку року опинився за ґратами в США, також може замислюватися про те, чому Кремль не прийшов на допомогу в критичний для нього момент.

Сьогодні президент США Дональд Трамп повідомив, що верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, загинув внаслідок нападу на Тегеран.

Іран тепер ризикує стати ще одним прикладом розриву між гучними заявами Кремля про протистояння американській гегемонії та реальністю, у якій ця гегемонія дедалі більше проявляється.

Для Тегерана повільна реакція Москви, безумовно, не могла бути сюрпризом.

Ці ознаки стали очевидними принаймні з минулого літа, коли під час 12-денної конфлікту з Ізраїлем, що супроводжувався значним американським ударом по іранських ядерних об'єктах, російські чиновники висловлювали лише засудження, не вживаючи жодних реальних заходів.

У наступні місяці Москва намагалася мінімізувати наслідки.

Вона відстоювала право ісламського режиму на придушення протестів, при цьому, за даними, застосовувалися російські військові засоби та технології.

У грудні Росія уклала угоду з Тегераном на поставку сучасних переносних ракетних систем вартістю 500 мільйонів євро, оскільки Іран підготувався до можливого повторного удару з боку США, повідомляло видання Financial Times.

Москва також відкрито заявила про свою роль посередника між США та Іраном, пропонуючи розмістити запаси збагаченого урану на своїй території.

Символічно, що цього місяця військово-морські сили Ірану та Росії провели спільні навчання в Оманській затоці, хоча Москва, за наявною інформацією, направила лише один бойовий корабель. Після цього помічник президента Росії Микола Патрушев оголосив про заплановані нові навчання в Ормузькій протоці з участю Китаю.

Проте, коли в суботу обстановка стала напруженою, про військову підтримку з боку Москви для Тегерана не могло бути й мови.

Офіційно Росія не має обов'язку це виконувати. Незважаючи на те, що в квітні 2025 року Росія і Іран уклали угоду про стратегічне співробітництво, цей документ не включав пункти щодо взаємодопомоги в обороні.

"Хочу зазначити, що укладення угоди не свідчить про утворення військового альянсу з Іраном чи про надання взаємної військової підтримки", -- коментував тоді заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко під час виступу в Держдумі.

Це свідчить про те, що, попри те що Іран надавав Москві безпілотники Shahed та ракети під час війни в Україні, Кремль не має наміру підтримувати Тегеран у новій конфліктній ситуації.

Після суботнього нападу багато користувачів соціальних мереж згадали висловлювання Путіна, які він озвучив у червні 2025 року на Петербурзькому економічному форумі. Тоді він відстоював "нейтральну" позицію Росії під час першого удару США та Ізраїлю по Ірану.

Тоді він підкреслив, що в Ізраїлі проживають не менше ніж два мільйони людей, які походять з територій колишнього Радянського Союзу.

"На сьогоднішній день це практично країна, де переважає російська мова. І ми, безперечно, беремо до уваги цей аспект," — зазначив президент у той час.

Невможливість Росії вплинути на ситуацію в Ірані, безсумнівно, завдає шкоди її міжнародному іміджу. Однак, у той же час, це може відкривати й нові політичні можливості.

Москва, ймовірно, намагатиметься відвернути увагу від власної пасивності, наголошуючи на нездатності Заходу -- і насамперед США -- дотримуватися міжнародних норм.

Також це може ще більше зміцнити жорстку позицію Кремля щодо України, яку він послідовно подає як оборонну реакцію на західну агресію.

"Важко буде переконати Путіна в тому, що він коли-небудь помилявся щодо загроз, які йдуть з боку Заходу", -- зазначив у Telegram російський політолог Володимир Пастухов, пов'язаний з University College London.

Скептики побачать у Тегерані приклад і почують: "Це могли бути ми".

Принаймні, якщо мирні переговори щодо України за участю США зірвуться, у Москви вже буде наготові ряд контраргументів.

Одним із перших осіб з Кремля, хто висловив свою реакцію на події, що відбулися в суботу, був заступник голови Ради безпеки Росії та колишній президент Дмитро Медведєв.

"Миротворець знову повернувся до своїх справ," - підкреслив він у X, натякаючи на президента США Дональда Трампа. "Переговори з Іраном були лише завісою. Це було очевидно всім."

Російський аналітик у сфері зовнішньої політики Федір Лук'янов, що має зв'язки з Кремлем, зробив ще більш радикальну заяву, вказавши, що ситуація в Ірані свідчить про те, що дипломатичні зусилля за часів Трампа були "абсолютно безсенсовими".

Москва сподіватиметься, що саме це послання запам'ятають її союзники -- а не власну бездіяльність.