Після невдачі Віктора Орбана: які наміри у Петеру Мадяра?

Угорщина вступає у нову етапу реформ після падіння комуністичного режиму в 1989-1990 роках. На майбутнього прем'єра Петера Мадяра покладають значні сподівання, як у самій країні, так і за її межами.

В Угорщині спостерігається неймовірний підйом духу після нищівної поразки чинного прем'єра Віктора Орбана та його партії "Фідес" на парламентських виборах. Після падіння комуністичного режиму в 1989-1990 роках країна опинилася на порозі нового системного зламу. Переможець виборів Петер Мадяр з партії "Тиса" ставить перед собою мету "ліквідації системи Орбана". Він вважає, що його місія полягає в тому, щоб перетворити Угорщину на "нормальну, шановану країну" в Європі.

Яким чином Мадяр планує реалізувати цю ціль? І чи дійсно його погляди у певних аспектах незначно відрізняються від позицій "Фідес"?

Сам Мадяр називає себе консерватором і політиком правих поглядів. Позначення "ліберально-консервативний" щодо себе він відкидає, але так само він дистанціюється і від позначення "патріот" у тому сенсі, в якому його використовує Віктор Орбан. Петер Мадяр є проєвропейським політиком, виступає одночасно проти надто великого впливу ЄС на національну політику та "суверенізму" Орбана. Його промови часто сповнені полеміки, він не цурається гострих слів. Водночас він далекий від рівня популізму Орбана.

Петер Мадяр має намір відновити контроль за діяльністю влади та механізми стримування і противаг, щоб повернути Угорщині статус демократичної правової держави. Він планує ініціювати розробку нової конституції, оскільки нинішній основний закон країни містить чимало елементів пропаганди та положень, що сприяють зміцненню влади уряду Орбана. У новій конституції повинні бути закладені механізми обмеження влади, зокрема норма, яка передбачає, що прем'єр-міністр Угорщини може залишатися на своїй посаді не більше двох термінів парламенту.

Мадяр хоче реформувати виборчу систему, прописану під партію Орбана "Фідес", скасувати надзвичайну централізацію державної влади та відновити автономію університетів. Судова система має стати більш незалежною, втім, поки що конкретного плану судової реформи не існує. Петер Мадяр хоче також віддати окремі повноваження голови уряду, приміром, контроль за спецслужбами має повернутися до міністерства внутрішніх справ.

Уряд Угорщини планує створити новий антикорупційний орган, а також установу, що займатиметься поверненням активів. Ця нова структура відповідатиме за повторну перевірку всіх державних тендерів, сума яких перевищує 25 мільйонів євро. Крім того, Угорщина зобов'язується приєднатися до Європейської прокуратури. Генеральна прокуратура країни буде реформована для підвищення її незалежності. Загалом, уряд Угорщини обіцяє більш рішучі дії щодо боротьби з корупцією та проведення ревізії випадків корупційних злочинів, що сталися за останні 16 років, від часу, коли Орбан став прем'єр-міністром.

Петер Мадяр вважає, що Угорщина невід'ємно пов'язана з Європою і запевняє, що його країна знову стане надійним союзником для ЄС та НАТО. Він також зазначає, що відбуватимуться "обговорення національних інтересів". Проте, за словами Мадяра, Угорщина не планує "вести війни" у Брюсселі, а прагне бути "конструктивним партнером". Окрім цього, майбутній прем'єр має намір домогтися вступу Угорщини до Єврозони, хоча конкретний термін цього процесу поки що не уточнює.

Майбутня адміністрація партії Мадяра "Тиса" має намір продовжити жорстку антиміграційну політику, запроваджену Віктором Орбаном, а також зберегти захисні споруди на південному кордоні країни. Проте, Мадяр виступає за досягнення загальноєвропейського консенсусу і обіцяє не використовувати питання міграції для критики ЄС або у політичних суперечках всередині країни. На даний момент він не представив конкретних ініціатив щодо міграційної політики Європейського Союзу. Окрім того, Мадяр планує припинити залучення іноземних спеціалістів до роботи в Угорщині, що може створити труднощі в умовах нестачі робочої сили.

У контексті відвертої антиукраїнської пропаганди, яку просуває Орбан, а також звинувачень на адресу "Тиси" як українського проєкту, Мадяр займає обережну позицію стосовно України. Він підтримує ідею нормалізації відносин із Києвом, проте виступає проти прискореного вступу України до Європейського Союзу. Як і його попередник, Мадяр заперечує участь Угорщини у 90-мільярдному кредитному пакеті підтримки України від ЄС. Водночас він критикує вето, накладене Угорщиною на цей пакет, після того, як наприкінці 2025 року Будапешт вирішив не брати в ньому участі.

Утім, Мадяр поки що прямо не заявив, що відкличе вето Орбана. Він виступає проти мирних рішень щодо війни в Україні без залучення Києва. Суверенітет та офіційні кордони України відповідно до міжнародного права Мадяр називає недоторканними. Крім того, агресора і жертву російської війни треба називати своїми іменами, вважає переможець угорських виборів.

Мадяр характеризує уряд Орбана як "маріонетку Кремля". Під час виборчої кампанії серед виборців "Тиси" часто звучав заклик "Росіяни - додому!". Мадяр налаштований рішуче протистояти російському впливу в Угорщині. Він зазначає, що країна має намір істотно розширити джерела постачання енергоресурсів, хоча й не планує повністю відмовлятися від російських нафти та газу.

Петер Мадяр обіцяє перевірки контактів із Росією, зокрема і неоприлюдненої угоди щодо побудови атомної електростанції "Пакш-2". Він не виключає, що угоду буде переглянуто. Якщо російський правитель Володимир Путін йому зателефонує, то він вимагатиме від нього припинити війну проти України, каже Мадяр. Після завершення війни Європа може знову нормалізувати відносити з Москвою, вважає він.

Петер Мадяр вважає Сполучені Штати важливим партнером, з яким необхідно підтримувати міцні та добрі стосунки. Однак через явну підтримку, яку президент США Дональд Трамп висловив Віктору Орбану під час угорської виборчої кампанії, ставлення Мадяра до глави Білого дому, ймовірно, залишиться стриманим. Він зазначає, що не бачить необхідності для телефонної розмови з Трампом, але планує запросити американського президента приєднатися до святкування 70-ї річниці революції 1956 року, яке відбудеться в Будапешті в жовтні.

У межах Європейського Союзу Мадяр виступає за активну співпрацю між Угорщиною та країнами Центральної Європи, такими як Польща, Чехія, Словаччина та Австрія. Він також підтримує ідею включення Словенії, Хорватії та Румунії до Вишеградської групи. На думку Мадяра, Центральна Європа повинна стати потужним центром всередині ЄС. Особливо важливими для нього є дружні зв'язки з Польщею, адже саме ця країна стане місцем його першого закордонного візиту.

За прем'єрства Орбана притулок в Угорщині отримали кілька політиків з країн Центральної та Південно-Східної Європи, середи експрем'єр Південної Македонії Нікола Груєвський та ексміністр юстиції Польщі Збігнев Зьобро. Мадяр обіцяє передати їх їхнім країнам, якщо вони на той час самі не залишать Угорщину.