У Львівській області розпочали унікальний для України процес — надання селищу Івано-Франкове статусу заповідної території народного художнього промислу, що спеціалізується на виготовленні традиційних яворівських іграшок. Цей проєкт включає створення сучасного інтерактивного музею, формування цифрового архіву з 3D-моделями рідкісних експонатів та розвиток культурно-туристичного кластеру, який має на меті зберегти це давнє ремесло від зникнення, повідомляє DailyLviv.com.
На пресконференції у Львівському пресклубі голова правління ГО "Яворівська іграшка", майстриня Оксана Когут, майстер яворівської забавки Остап Сойка та дослідниця народознавства Дарія Ковальчук обговорили деталі амбітної ініціативи, сучасні виклики у сфері забавкарства та міжнародний досвід збереження нематеріальної культурної спадщини.
Історичний крок: від громадських слухань до державного статусу
Правовою основою для втілення даної ініціативи слугує Постанова Кабінету Міністрів України № 283 від 13 березня 2002 року, що стосується "Деяких питань реалізації Закону України "Про народні художні промисли". Цей документ визначає процедуру створення заповідних територій для народних промислів. Хоча нормативно-правова база існує вже майже два десятиліття, селище Івано-Франкове має можливість стати першим в Україні місцем, де цей механізм буде реалізовано на практиці.
Перший вирішальний крок уже зроблено: у селищі відбулися офіційні громадські слухання, де місцева громада, науковці, майстри та депутати одностайно підтримали надання населеному пункту особливого статусу.
"Ми лише розпочали наш шлях, провівши громадські слухання, на яких всі учасники одноголосно підтримали цю ініціативу, -- підкреслила Оксана Когут, голова правління громадської організації 'Яворівська іграшка'. -- Тепер важливо чітко окреслити територію, здійснити комплексні дослідження та визначити реальну кількість майстрів, які працюють на нашій землі. Після завершення всіх досліджень ми підготуємо пакет документів для подачі до Львівської обласної військової адміністрації та Міністерства культури України, які прийматимуть фінальне рішення."
Згідно з висловлюваннями Оксани Когут, надання статусу заповідної території — це не лише формальність або приваблива назва. Це, перш за все, важливий інструмент для формування сприятливих умов праці для митців, розвитку творчих майстерень, забезпечення регулярного фінансування, стимулювання місцевої економіки та значного підвищення туристичної привабливості всієї громади.
Інтерактивний музей та 3D-оцифрування: поєднання традиції з новими технологіями
Центром і практичною базою нової заповідної території стане Музей традиційної яворівської іграшки "Осередок", розташований у селищі Івано-Франкове. Ініціатива його створення реалізується громадською організацією "Яворівська іграшка" за підтримки Українського культурного фонду (УКФ) в галузі фінансування та інформації, а також завдяки співфінансуванню з Львівської обласної військової адміністрації для завершення ремонтних робіт.
Згідно з ідеєю організаторів, музей буде діяти не як традиційна статична експозиція старожитностей під склом, а як динамічний культурно-освітній простір. У цьому місці як дітлахи, так і дорослі матимуть можливість не лише дізнатися про історію ремесел, а й спостерігати за майстрами у процесі роботи, а також власноруч розписати класичну дерев'яну іграшку.
Однією з ключових технологічних інновацій проєкту стало повне цифрове документування музейних колекцій.
У рамках проєкту було здійснено 3D-сканування музейної колекції, в результаті чого було зафіксовано 104 неповторні експонати. Вони вже доступні на офіційному веб-сайті музею, як зазначила Оксана Когут. Це створює величезні перспективи для навчальних закладів, університетів і науковців, які займаються дослідженням української культурної спадщини. Окрім того, цифровий архів стане потужним інструментом для міжнародної співпраці, адже дозволить дослідникам і музейникам безперешкодно отримувати доступ до колекції з будь-якого куточка світу.
Запуск модернізованого інтерактивного музею в Івано-Франковому заплановано на наступний рік. Розгорнути зображення на весь екран.
Тривожна дійсність: "Майстрів можна перелічити на пальцях однієї руки."
Незважаючи на позитивні наміри щодо розширення туристичної сфери, ситуація в самій галузі залишається вкрай складною. Відзначає відомий експерт Остап Сойка, що уявлення про масове виробництво традиційних іграшок на Яворівщині є хибним стереотипом.
На Яворівщині нині ситуація з виготовленням іграшок є вкрай складною, підкреслює Остап Сойка. "Я завжди виступаю проти терміна 'відродження', адже основна мета полягає у збереженні цієї традиції. Вона ще не зникла остаточно. Пані Оля Логин — остання майстриня, що залишилася з часів минулого століття. Ми намагаємося підтримувати цю традицію, але сьогодні справжніх майстрів яворівської іграшки, які присвячують цьому заняттю достатньо часу та зусиль, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Це ми з Оксаною. Інших, хто масово займається цим, практично немає."
Майстер зазначає, що основною причиною занепаду є брак економічної вигоди та недостатня інфраструктура для навчання. У 1990-х роках Яворівщина переживала бум виготовлення дерев'яних писанок, що приносило суттєвий дохід місцевим жителям. Сьогодні ж це ремесло в основному підтримується лише ентузіазмом окремих майстрів.
Навіть у профільних навчальних закладах -- зокрема у Художньому училищі смт. Івано-Франкове імені Й. П. Станька -- вивчення забавки обмежене окремими курсовими роботами.
"На сьогоднішній день діти, на жаль, проявляють все менше інтересу до творчої ручної праці. Знайти того, хто готовий вчитися, стало справжнім викликом, -- ділиться думками Остап Сойка. -- У нас досі не було місця, де можна було б розвивати інтерес молоді. Ми з Оксаною займаємося цим у домашніх умовах. Коли з’явиться музей, він стане основою для організації повноцінного навчання і демонстрації творчого процесу від початку до кінця."
Остап Сойка також висловлює сподівання, що статус заповідної території допоможе сформувати стійкий попит на автентичну іграшку: "Зʼявиться економічна вигода -- одразу зʼявляться й нові майстри, адже сама техніка виготовлення не є надзвичайно складною, головне -- мати ринок збуту та підтримку".Відкрити зображення на весь екран
Досвіди Європи: як за кордоном забезпечують захист ігрової індустрії
Під час пресконференції спікери наголосили, що створення заповідних зон народних промислів -- це перевірена європейська практика. Зокрема, подібні осередки традиційної поліхромної (розмальованої) деревʼяної іграшки є у Хорватії та Польщі.
Як зазначив Остап Сойка, у Хорватії існує кілька гірських сіл, де традиційно виготовляють дерев'яні іграшки, які занесені до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО та перебувають під ретельним захистом держави. Тут заборонено втручання комерційних підприємств і сторонніх дизайнерів у традиційні технології виготовлення, а промислове штампування суворо заборонене. Держава підтримує майстрів, допомагаючи їм з продажем продукції, а також надає спеціальні стипендії під час періодів низького попиту (наприклад, від Різдва до Великодня), коли замовлень зазвичай не вистачає.
Цікавим є і досвід сусідньої Польщі. У містечку Лежайську працює потужний музей іграшки, де широко представлена саме яворівська забавка.Відкрити зображення на весь екран
У музейних виставках Лежайська на чітко вказано, що цей промисел в їхньому регіоні був впроваджений вихідцями з Яворова, які оселилися тут, -- зазначає Остап Сойка. -- Якщо розглянути середній етнографічний музей у Польщі, то там збереглося більше яворівських іграшок, ніж в усіх музейних фондах України разом. Вони значно раніше усвідомили цінність цієї культурної спадщини і розпочали її систематичне збирання. А у нас, якщо дитина погралася і зламала крило пташки, іграшку просто викидають у піч, і вона згорає".
Найдавніша іграшка з Яворова, що збереглася в Україні, має дату 1903 року і знаходиться в експозиції Музею етнографії та художнього промислу у Львові. Проте, завдяки приватним ініціативам організації "Яворівська іграшка", вдалося акумулювати значну колекцію старовинних іграшок. Меценати та колекціонери обіцяють передати ці унікальні зразки до нового музею в Івано-Франковому відразу після його відкриття.
Науковий підґрунтя та спадкоємність традиції
Дослідниця фольклору Дарія Ковальчук, яка разом зі своїм батьком, знаним дослідником Богданом Жеплинським, протягом багатьох років займалася збором біографій українських народних майстрів, підкреслила значущість наукового фіксування традицій яворівських забавок.
Вона представила як старовинні, так і сучасні видання, що стосуються цього ремесла — від радянської розмальовки видавництва "Веселка" 1978 року до наукових досліджень Раїси Чугай, Лесі Більської, Наталії Дюх і новітнього біографічного довідника "Творці Яворівських забавок", написаного Д. Ковальчуком, Б. Жеплинським, В. Дацьком і В. Яремином.
"Я особисто памʼятаю ці ігри ще з 1965 року, коли ми веселилися ними на садибі нашого дідуся, священика Михайла Жеплинського в Яворівському районі, -- згадує Дарія Ковальчук. -- Це не лише звичайні предмети побуту, це частина глибокої культури. З моменту проведення першої науково-практичної конференції, присвяченої відродженню забавкарства у 2016 році, а також різноманітних фестивалів у Яворові та наукових симпозіумів, ми спостерігаємо, як поступово формуються основи для збереження цього явища. Надання Івано-Франковому статусу заповідної території є логічним і вкрай важливим кроком, щоб праця багатьох поколінь майстрів не зникла безслідно."
Перспектива для Львівщини
Надання селищу Івано-Франкове статусу першої в Україні заповідної території народних художніх промислів стане важливим кроком для Львівської області, яка вийде на передові позиції в практиці збереження культурної спадщини. Це може стати прикладом для інших відомих центрів України, таких як Косів (відомий своєю керамікою), Опішня (з гончарством) та Решетилівка (з килимарством та вишивкою).
Поєднання державної підтримки, громадської ініціативи, оцифрування фондів та створення сучасного музейного простору дає обґрунтовану надію на те, що яскрава яворівська забавка, розписана традиційними "вербівками", залишиться живим мистецтвом і для наступних поколінь українців.
#
