"Перші п’ять хвилин в Україні я просто не міг стримати сліз": історія підприємця Івана Дудяка, який повернувся з США, щоб займатися виробництвом дронів.

Двадцятитрирічний Іван Дудяк, фахівець у галузі фізики, у травні 2026 року повернувся на батьківщину, Україну, після навчання в Сполучених Штатах. Він здобув освіту в Harvey Mudd College, одному з престижних технічних університетів США. Наразі Іван очолює українську компанію "Чаркес", яка займається розробкою системи виявлення загроз для пілотів дронів, а також модулем навігації, що не потребує GPS.

У інтерв'ю для DOU Дудяк поділився своєю історією. Він розкрив причини, які спонукали його покинути США, а також розповів про створення свого стартапу і діяльність команди в Україні.

Навчання в Сполучених Штатах і вибір повернутися на батьківщину.

Дудяк з'явився на світ та провів своє дитинство в Херсоні. У дев'ятому класі його почали цікавити можливості навчання в США, а в серпні 2020 року він став студентом програми United World Colleges, яка об'єднує 18 міжнародних шкіл. Протягом двох років він отримував освіту в Танзанії, після чого продовжив навчання в Harvey Mudd College, розташованому в південній Каліфорнії.

Повномасштабне вторгнення Росії застало Дудяка в Танзанії. Його родина залишалася в Херсоні, тому він постійно підтримував із нею зв'язок. За його словами, ще тоді в нього почало визрівати бажання повернутися в Україну.

Навчання у США він називає цікавим, але дуже вимогливим. За словами Дудяка, студентам доводилося опановувати не лише основну спеціальність, а й технічні та гуманітарні дисципліни, що створювало значне навантаження.

Згодом Іван вирішив, що не хоче залишатися у США лише заради навчання. Він завершив свій останній рік у Harvey Mudd College і після цього повернувся в Україну.

"У перші п'ять хвилин перебування в Україні я не міг стримати сліз."

У травні цього року Дудяк ухвалив рішення перейти український кордон пішки. Спочатку він доїхав до найближчої залізничної станції в Словаччині, а потім пройшов 26 кілометрів до кордону.

Не знайшовши притулку на ніч, він розстелив свій спальник у лісі неподалік кордону і вирішив дочекатися ранку. Як він сам висловився, це мало стати символом відродження й початку нового етапу.

"У перші п'ять хвилин в Україні я не міг стримати сліз і просто плакав," - поділився Дудяк.

Після того, як він перетнув кордон, хлопець вирішив зупинитися на заправці, де спробував свій перший хотдог. За словами стартапера, перший тиждень після повернення був насиченим емоціями та новими враженнями. Найголовнішим моментом для нього стало те, що нарешті зустрів свою родину.

Історія створення стартапу "Чаркес"

Іван розповів, що почав замислюватися про своє майбутнє після втрати друга на фронті. Саме тоді він зацікавився підприємництвом і вирішив разом зі своїм товаришем з університету з США розробити технологію для виявлення мін.

У 2023 році вони заснували в США компанію Sokil. Команда хотіла створювати недорогі системи для пошуку мін за допомогою дронів. Однак перенести цю технологію в Україну тоді не вдалося через особисті непорозуміння всередині команди та американські обмеження щодо експорту таких технологій.

У листопаді 2026 року Дудяк разом із товаришем Іваном Стадніком заснував компанію "Чаркес", яку вони зараз розбудовують в Україні. Команда зосередилася на автономних системах, які мають допомагати військовим виявляти об'єкти, які людина може не помітити.

Компанія "Чаркес" окреслила два ключові продукти. Перший з них - це система для виявлення загроз, що є програмним забезпеченням, яке в реальному часі підтримує пілота у проведенні розвідки та виокремлює потенційні небезпеки. Другий продукт - це модуль позиціонування, який не використовує GPS, призначений для літальних апаратів та дронів різних моделей.

За словами Івана, система виявлення загроз уже проходить польові випробування та застосовується в бойових умовах. Модуль позиціонування без GPS команда готує до тестувань із виробниками.

Систему виявлення загроз тестують як програмне забезпечення, яке встановлюється на ноутбук і працює з відеоканалом. Команда проводила випробування з кількома бригадами під час виїздів на схід, а з іншими військовими тестування відбувалися онлайн.

Дудяк розповів, що система вже мала перші бойові виявлення. Водночас її доведення до робочого стану потребувало місяців роботи: команді довелося оптимізовувати програму під різні ноутбуки, збирати датасет і вирішувати технічні проблеми.

У ході початкових випробувань на Констянтинівському напрямку команда усвідомила, що систему потрібно серйозно вдосконалити. В результаті розробники переглянули методи обробки даних та покращили архітектурні рішення.

Під час другого тестування військові відзначили, що результати покращилися. Як зазначив Дудяк, мали місце ситуації, коли пілот не помітив небезпеку, тоді як програмне забезпечення вказувало на неї.

Наразі програмне забезпечення фокусується на виявленні "дронів-ждунів". Дані для датасету команда збирала самостійно, а частину отримувала від військових.

Звідки команда бере гроші

Для розробки та реалізації базових прототипів команді знадобилося витратити кілька десятків тисяч доларів. На етапі, коли команда вже здатна самостійно функціонувати та прогресувати, за словами Івана, необхідно мати кілька сотень тисяч доларів і більше.

"Чаркес" фінансується частково з власних ресурсів, а також отримує підтримку через гранти. Команда активно залучена в процес відбору на український акселератор.

Розробники наразі не звертаються до прямих інвесторів. Дудяк зазначає, що це пов'язано з їхніми побоюваннями: венчурні інвестори можуть мати різні пріоритети у розвитку бізнесу.

Одночасно засновник стартапу підкреслює, що їхня команда користується підтримкою української громади. Вони отримують допомогу в проведенні тестувань, отриманні відгуків та у пошуку спеціалістів.

Команда знайшла одного з інженерів для роботи з системами позиціонування після лекції Івана в українському університеті. Під час лекції студент запитав його про архітектуру чіпів у контексті обчислень на краю мережі, і після співбесіди його запросили до команди.

Дудяк також розповів, що команда регулярно відвідує заходи, спілкується з іншими розробниками та переймає їхній досвід. Він радить шукати можливості для живого спілкування, оскільки саме так, за його словами, простіше домовлятися про тестування.

Команда також змінила підхід до апаратної частини системи. Спочатку розробники планували використовувати модулі NVIDIA Jetson, але через проблеми з їхньою доступністю вирішили зробити систему сумісною з простішими та доступнішими модулями, зокрема Raspberry Pi.

Юнак переконаний, що для команди важливо не лише розробити окремий прототип, а й бути готовими до масштабування виробництва у разі виникнення попиту.

"Ми маємо ще два роки до моменту, коли настане мобілізаційний вік."

Дудяк стверджує, що у випадку затягування війни автономні системи стануть важливим чинником. На його думку, здатність до захисту в майбутньому все більше базуватиметься на виробничих можливостях та прогресі в технологіях.

На даний момент команда зосередилася на розвитку двох ключових продуктів. Система виявлення загроз повинна сприяти "Чаркесу" у встановленні контактів з різними групами та демонструвати потенціал команди в створенні технічних рішень. Коли модуль позиціонування без GPS буде готовий, розробники планують розширити його застосування.

Дудяк також поділився інформацією про свою приватну угоду з другом Іваном Стадніком.

"Якщо уряд не внесе корективи в законодавство, у нас залишилося два роки до досягнення мобілізаційного віку, щоб довести нашу ефективність у військовій сфері та отримати бронювання. Якщо цього не відбудеться, це буде свідчити про нашу недостатню продуктивність на поточних позиціях. У такому випадку ми приєднаємося до Збройних сил," - зазначив він.

За словами стартапера, зараз команді найбільше потрібна технічна експертиза - люди з багаторічним досвідом в embedded-системах або робототехніці, які могли б стати менторами.

Він підкреслив, що розглядає зайнятість у стартапі як можливість втілити свої емоції та принципи в реальні дії. Іван прагне працювати на благо України, а знання, здобуті в українському ліцеї та американському університеті в галузі математики й фізики, використовує для створення власних технологічних інновацій.

Нагадуємо, що підрозділи Збройних сил України вже використовують понад 70 систем, які базуються на технологіях штучного інтелекту та комп'ютерного зору. Ці інноваційні рішення застосовуються для навігації, обробки зображень, ідентифікації об'єктів, а також для керування безпілотниками, навіть у відсутності GPS-сигналу.

Як писав OBOZ.UA, українська компанія SkyFall представила нове покоління дронів-перехоплювачів P1-Sun Long зі штучним інтелектом. Система здатна самостійно виявляти повітряну ціль на відстані до 800 метрів, захоплювати її та супроводжувати, а ШІ навчали на понад 10 тисячах відео реальних бойових перехоплень.

Отримуйте тільки достовірні новини на нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не піддавайтеся на неправдиві відомості!

#

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Можливість заощаджувати тисячі: які переваги надає студентська карта ISIC всього за 600 гривень.
Україна офіційно звернулася до держав світу з вимогою ліквідувати мережу "русскіх домів".
Дев'ять видавництв з Харкова продемонструють свої видання на Франкфуртському книжковому ярмарку.
Теги