Занепад безпілотника біля будівлі та людей у сховищах: як удари по столиці впливають на освітній процес.

Внаслідок постійних повітряних тривог і атак з боку російських військ, навчальні заклади Києва зараз змушені балансувати між необхідністю забезпечення якісної очної освіти та забезпеченням безпеки своїх студентів. Лише на цьому тижні деякі університети, які відновили очне навчання, після нових обстрілів з боку РФ були змушені швидко перейти назад на дистанційний формат.

Цю інформацію висвітлює репортерка ТСН Аліна Лісова у своєму матеріалі.

Занепад безпілотника поблизу будівлі та відновлення зв'язку в режимі онлайн.

Ранок середи -- Росія вчергове масовано атакує столицю ударними безпілотниками. На моторошних кадрах, які зняли студенти одного зі столичних університетів, видно: молодь рухається поруч із навчальним корпусом, аж раптом просто посеред Києва падає ворожий дрон, і всі починають тікати від вибуху.

Керівництво Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) ухвалило рішення повернутися до змішаного формату навчання з присутніми заняттями всього за два дні до нещасливої атаки. Відразу після обстрілу на офіційному сайті університету з'явилася інформація про відсутність постраждалих серед студентів та викладачів, однак навчальний заклад знову був змушений перейти на дистанційний режим навчання.

Подібна ситуація склалася і в інших закладах вищої освіти. В Університеті культури очні пари за рішенням адміністрації також відновили з початку тижня.

"1 вересня ми розпочали навчання в онлайн-форматі, але тепер повернулися до очного навчання. Є певні предмети, які просто неможливо вивчити дистанційно. Наприклад, акторська майстерність — як можна опанувати її через інтернет? Це неможливо, адже для цього необхідно бути фізично присутнім на занятті, щоб викладач міг бачити твої емоції та реакції. На жаль, дистанційний формат не дозволяє повноцінно освоїти цю дисципліну," — ділиться своїми думками третьокурсниця Катерина Бутузова.

Перерви в заняттях та труднощі з ємністю складських приміщень.

Незважаючи на очевидні плюси навчання в класах, студенти визнають: постійні повітряні загрози значно знижують якість освіти. Коли оголошують сигнал тривоги, всім приходиться залишати заняття та ховатися в укриттях. Однак не всі з них придатні для комфортного проведення лекцій.

"Наразі у нас не проводяться пари в укриттях... Викладачі просять пройти в сховище, і ми там просто чекаємо на відбій. Сьогодні я добиралася до університету більше години, приїхала -- і одразу дали повітряну тривогу. У нас за розкладом дві пари: одну з них тривога повністю забрала, другу провели лише частково, і на цьому все", -- діляться студентки.

Одночасно в інтернеті з'являються повідомлення про ситуації, коли через великий наплив студентів укриття в університетах виявляються недостатніми. Наприклад, в соціальних мережах опублікували відео, на якому студенти економічного факультету одного з вишів під час повітряної тривоги чекали в черзі на вулиці. У коментарях зазначали, що через переповненість укриття їм радили пройти 10 хвилин пішки до найближчого метро.

У зв'язку з цим інцидентом правоохоронні органи негайно приступили до розслідування. Також навчальний заклад ініціював власне внутрішнє розслідування, в результаті якого стало відомо, що інформація про навмисний недопуск студентів до укриття не знайшла підтвердження.

Погляд Міністерства освіти і науки та досвід Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Проте як має проходити навчання і чи існує єдиний безпечний формат? На запит ТСН у Міністерстві освіти і науки України відповіли: право автономії для кожного вишу залишається основоположним.

"Вищі навчальні заклади самостійно обирають формат освітнього процесу, враховуючи безпекову ситуацію, доступність та ємність захисних споруд, а також рішення компетентних органів влади", -- підкреслюють у Міністерстві освіти і науки.

Одне з найбільш сучасних і технічно оснащених сховищ знаходиться в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Протягом усіх попередніх років тут акцентували увагу на проведенні виключно очних занять.

"Від початку повномасштабної війни, станом на початок цього навчального року, всі бакалаври та магістри вчилися лише в аудиторіях. Це було дуже важливо для нашої спільноти, для абітурієнтів та їхніх батьків, адже це про якість", -- зазначає президент НаУКМА Сергій Квіт.

Утім, нині ситуація ускладнилася. Через безпекові ризики скасували традиційну вересневу посвяту, а на очне навчання вивели лише першокурсників, для яких критично важливою є соціалізація.

"Жоден університет у Києві чи загалом в Україні не має такої кількості укриттів, у яких можна було б повноцінно проводити весь освітній процес -- тобто щоб повністю переміститися з будівель у підвали. Тому ми почали навчальний рік так, що лише перший курс навчається в аудиторіях. Далі дивитимемося на зміни й гнучко ухвалюватимемо рішення щодва тижні чи щомісяця", -- пояснює Сергій Квіт.

Для навчання під час тривог у Могилянці використовують підвали та склепіння історичного корпусу, збудовані ще Петром Могилою 3 століття тому, які були спеціально розкопані та відновлені.

Дистанційне навчання: це не лише "лекція на екрані смартфона".

Українська освіта вже ніколи не буде такою, як раніше, переконаний ексдиректор УЦОЯО, доктор педагогічних наук, професор Ігор Лікарчук. Втім, на його думку, попри роки пандемії та війни, в Україні досі не створено повноцінної системи дистанційного навчання.

Необхідно визнати, що дистанційна освіта стала невід'ємною складовою сучасної освітньої системи. Але важливо зазначити, що йдеться саме про дистанційне навчання, а не просто про проведення уроків чи лекцій через смартфони. Онлайн-лекція, де студенти лише частково залучені (одні слухають, інші ж ні) — це не те, що можна назвати дистанційною освітою. Справжній підхід полягає в поєднанні змішаних форм навчання — як офлайн, так і онлайн. Це має бути комплексна система самостійного засвоєння матеріалу під наглядом викладача, професора чи доцента, що включає складання іспитів та виконання практичних завдань, — підкреслює Ігор Лікарчук.

Наразі більшість столичних ВНЗ повідомили про вимушений перехід на віддалений формат щонайменше до початку жовтня. Водночас керівництво закладів запевнило, що готове швидко реагувати на зміни безпекової ситуації за погодженням зі студентськими радами.

"Сьогодні онлайн-формат є відмінним вибором. Особливо враховуючи, що наше молоде покоління вже має чималий досвід, і дистанційне навчання нам добре знайоме," – зазначає студентка Каміла.

"Якщо ти справді прагнеш навчатися, знайдеш можливості для цього в будь-яких обставинах, і не зможеш знайти жодних виправдань," – зазначає першокурсниця Марія.

▶ Відвідайте YouTube-канал ТСН за цим посиланням: У Києві розгорнулося пекло атак! Які секрети приховують Трамп і Сі? Де зараз Кравченко? | ТСН 20:00 25 вересня

#

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Російські війська здійснили нічну атаку на енергетичну інфраструктуру Вінниччини – останні новини.
Використовувати, оскаржувати, перевіряти та усвідомлювати, які рішення не слід передавати штучному інтелекту — Інна Костиря.
Попередні результати діяльності мотопатрулів: було оброблено 248 звернень та складено 300 адміністративних протоколів - 20 хвилин.
Теги