Демографічні зміни вимагають нових підходів.
В Україні система освіти стане свідком суттєвих змін. Основними факторами, що спричинили ці трансформації, є зниження рівня народжуваності, реалізація реформ у старшій школі та нові вимоги щодо дистанційного навчання. Цю інформацію озвучила освітня омбудсменка Надія Лещик у своєму інтерв'ю для "Укрінформу".
За її словами, країна поступово переходить у стадію численних реорганізацій та закриттів загальноосвітніх установ. Однією з основних причин цього є демографічна криза: кількість дітей зменшується, а значна частина учнів виїхала за кордон через війну. В результаті, створення нових класів стало складним завданням, і школи змушені об'єднуватися або закриватися.
Ще один фактор - тривала реформа профільної школи. Замість звичайних шкіл створюються ліцеї, а навчальні заклади, де немає учнів 10-11 класів, понижують ступінь: перетворюють у гімназії чи навіть початкові школи.
Окрім того, нещодавно внесені корективи до нормативів дистанційного навчання також позначилися на ситуації. Раніше для організації дистанційної освіти необхідно було мати щонайменше 20 учнів у класі, хоча закон допускав мінімум 5. Після переговорів з Міністерством освіти цю норму було переглянуто: для сільських районів вона тепер складає 10 учнів, а для міських - 15.
Проте в умовах прикордонних регіонів, де кількість учнів обмежена, навіть такі норми стали фатальними - частину шкіл доведеться закрити.
Ситуація стає складнішою для освітніх установ, які продовжували працювати у дистанційному режимі, незважаючи на те, що вони знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Для таких випадків розроблено альтернативний метод - індивідуальне навчання під наглядом педагогів.
Омбудсменка акцентує увагу на тому, що рішення про закриття навчальних закладів слід ухвалювати з урахуванням майбутніх тенденцій. Необхідно досліджувати демографічні прогнози, зокрема, очікувану кількість першокласників у громаді в найближчі роки. Крім того, громади повинні забезпечити виконання прав учнів і організувати перевезення дітей до нових шкіл у випадку закриття старих. Як приклад, вона навела випадок, коли після закриття сільської школи діти не отримували транспорту, і це лягло на плечі батьків. Завдяки втручанню Державного бюро розслідувань та народних депутатів, цю проблему вдалося частково вирішити - громада закупила автобус.
У рамках змін не залишилася осторонь і вища освіта. Лещик підкреслила, що Державна служба отримує багато запитів про можливе об'єднання університетів. Один із таких випадків стосувався двох технічних навчальних закладів. Після ретельного розгляду стало зрозуміло, що один з них мав зовсім небагато студентів, хоча спеціалізувався переважно на технічних напрямках. Натомість інший, незважаючи на свою технічну орієнтацію, пропонував в основному гуманітарні спеціальності та мав значну кількість студентів і аспірантів.
Омбудсменка ще не прийняла остаточного рішення щодо оптимальної моделі вищої освіти, проте підкреслила важливість детального аналізу процесів злиття. Це має відбуватися з урахуванням якості навчання, спеціалізацій, кількості студентів та вимог ринку праці.
Очевидно, що українську систему освіти очікує складний перехідний період, який потребує зважених і системних рішень, а також тісної співпраці між громадами, закладами освіти та державними інституціями.
Раніше було зазначено, що Міністерство освіти і науки має намір внести зміни до правил дистанційного навчання, що може створити певні виклики для учнів і навчальних закладів. Також інформаційний ресурс ZN.UA повідомляв про зменшення кількості першокласників щороку. Детальніше про актуальні проблеми в освіті розповідає Оксана Онищенко у матеріалі "Освіта під час війни: як школи втрачають учнів, а університети - вступників".
#Університет #Укрінформ #Студент #Гімназія (школа) #Вища освіта #Українська мова #Система освіти #Міністерство освіти і науки України #Вищий навчальний заклад #Ліцей #Аспірантка #Дзеркало тижня. Україна #Демографія #Державне бюро розслідувань (Україна) #Початкова школа
