Освіта 2026: Штучний інтелект, "прірва набору" та можливість для української системи освіти зробити якісний прорив (Вадим Попко)

У 2026 році вища освіта стоїть на порозі радикальних трансформацій, зумовлених стрімким розвитком технологій, змінами на ринку праці та глобальними викликами: безпековими, геополітичними, демографічними. Фахівці в галузі вищої освіти та інших сфер окреслюють ключові тренди, які формуватимуть навчання та навички найближчими роками. Ці тенденції - від інтеграції штучного інтелекту до акценту на людських якостях - повинні зробити систему вищої освіти гнучкішою та релевантною запитам ринку праці, персоналізованою та орієнтованою на майбутнє. Для Європи, де університети активно адаптуються до цих змін через європейські ініціативи та інвестиції, це шанс на лідерство в інноваціях. Для України, яка переживає війну та демографічний спад, ці тренди повинні стати каталізатором реформ, перетворюючи виклики на можливості для якісного стрибка.

Глобальні напрямки вищої освіти

Штучний інтелект як технологічний тренд

Технології штучного інтелекту швидко набирають обертів і активно використовуються як у процесі навчання, так і для вирішення різноманітних адміністративних задач. Я вже торкався цієї теми у своєму попередньому блозі, тому дозволю собі навести думку експертів з Deloitte, які акцентують увагу на наступному: "Штучний інтелект продовжить мати революційний вплив на навчання та освіту, забезпечуючи індивідуалізований підхід до навчання, покращуючи підтримку студентів і доступність, а також відкриваючи безліч нових можливостей, про які ми сьогодні можемо лише мріяти".

Додам лише, що такі інструменти, як ШІ, VR, AR є і будуть особливо цінними для студентів, які розглядають можливість отримати освіту в онлайн-університетах, де ключову роль відіграватимуть цифрові інструменти навчання.

Кар'єрно-орієнтована освіта та фокус на рентабельності інвестиції

Університети стають все більш активними у порівнянні своїх навчальних програм з кар'єрними досягненнями, здійснюючи оновлення курсів відповідно до вимог ринку праці. Заклади вищої освіти також активно розширюють програми стажувань, що надає студентам можливість здобувати практичний досвід під час навчання.

Мікросертифікати та альтернативні шляхи навчання

Розвиток технологій, який впливає на зміни в галузях промисловості вимагає від працівників нових навичок. Через це частково змінюється традиційна модель вищої освіти - трансформуючись з тривалого та часто дорогого навчання коротші, орієнтовані на потреби ринку праці програми. Вирішити це можна через впровадження "microcredentials -запис результатів навчання, які учень здобув після невеликого обсягу навчання". Його можуть надавати як заклади освіти так і комерційні структури та навіть громадські організації.

У 2022 році Європейська Рада ухвалила спеціальну Рекомендацію, що стосується європейського підходу до мікросертифікатів, які сприяють навчанню протягом життя і працевлаштуванню.

Доступна освіта

Заклади освіти розробляють та реалізують стратегії для вирішення проблем доступності освіти, розширюють програми подвійного зарахування, вивчають альтернативні моделі фінансування, створюють цільові програми підтримки для певних груп студентів, надають гранти тощо.

Психологічне благополуччя та добробут учнів в освітньому середовищі.

Заклади освіти все частіше звертають увагу на психічне здоров'я та добробут студентів, оскільки вважають, що ці аспекти безпосередньо впливають на їхню академічну успішність і загальне самопочуття. У рамках цієї ініціативи вищі навчальні заклади розширюють спектр консультаційних послуг, коригують свою академічну політику, а також навчають викладачів і співробітників виявляти тривожні ознаки та надавати необхідну підтримку.

DEI: різноманітність, справедливість, залучення.

Мова йде про оновлення освітніх програм з метою забезпечення представлення різних соціальних груп, створення спеціалізованих курсів для викладачів та працівників, які фокусуються на інклюзивному навчанні, а також впровадження спеціальних програм наставництва для студентів з уразливих категорій.

Конфіденційність даних та кібербезпека

Охорона персональних даних є нагальною необхідністю сучасності. Для освітніх установ це стало одним із головних завдань: удосконалюється кібербезпека в цифрових системах, створюються чіткі регламенти збору, зберігання та обміну інформацією, а також регулярно проводяться аудити та оцінка вразливостей систем.

Цікаво, що про тенденції в освіті почали говорити не лише фахівці галузі, а й футурологи. І в цілому їх бачення збігається

Перспектива інфлюєнсера: 6 основних трендів, що вплинуть на освіту та розвиток навичок.

Бернард Марр, визнаний автор численних бестселерів, увійшов до п'ятірки найвпливовіших бізнес-інфлюєнсерів світу за версією LinkedIn. У грудні минулого року він опублікував статтю для Forbes, де виділив шість ключових трендів, які впливатимуть на освіту та розвиток навичок у 2026 році та надалі.

Ці тенденції підкреслюють важливість впровадження штучного інтелекту, індивідуалізації навчального процесу та гармонійного поєднання технічних і соціальних навичок. Як вважає Марр, це дозволяє вищій освіті стати більш гнучкою і відповідати сучасним вимогам ринку праці.

Штучний інтелект активно розвивається, переходячи від простих чатботів до автономних агентів, здатних виконувати складні завдання, і цей процес набирає обертів. У закладах вищої освіти агенти на базі ШІ будуть підтримувати викладачів у налаштуванні індивідуальних програм, а студентам надаватимуть можливість створювати інтерактивні середовища для самостійного вивчення дисциплін.

Розуміння штучного інтелекту стає ключовою компетенцією як для викладачів, так і для студентів. Всі мають навчитися користуватися ним безпечно, ефективно та з урахуванням етичних норм. Університети планують ввести курси, що охоплюють ШІ-компетенції на різних рівнях, і роботодавці будуть це високо цінувати. Уряди також стимулюватимуть раннє освоєння навичок роботи з ШІ. Важливо, що навчання включатиме не лише технічні питання, а й етичні аспекти.

"Зміни на ринку праці та в сфері зайнятості відбуваються швидкими темпами, і деякі аналітики вважають, що мільйони робочих місць можуть зникнути", - зазначає Марр. У цей час заклади вищої освіти зосередять свої зусилля на програмах перепідготовки, щоб підготувати студентів до набуття стійких навичок. "Незабаром з'явиться багато нових вакансій, і важливо, щоб ваші навички відповідали запитам ринку через п'ять-десять років", - підкреслює експерт. Він вважає, що співпраця між вищими навчальними закладами та бізнесом є необхідною для запобігання масовим звільненням і стимулювання інновацій.

У швидко змінному світі важливо вміти вчитися і адаптуватися до нових умов. "Справжня суть полягає в тому, що вміння навчатися — це навичка, яку можна вдосконалювати через навчання та практику. Це передбачає використання таких інструментів, як онлайн-курси та мікронавчання," — зазначає Марр. Студенти матимуть можливість розвивати свою гнучкість, зменшуючи залежність від традиційних дипломів.

Освіта стає все більш активною, експериментальною та інтригуючою завдяки інноваційним технологіям, таким як віртуальна реальність (VR), доповнена реальність (AR) та штучний інтелект (ШІ). Замість традиційних підручників студенти отримують можливість працювати у віртуальних лабораторіях та досліджувати історичні події через реконструкції. Це сприяє підвищенню залученості учнів і покращує запам'ятовування інформації, роблячи навчальний процес більш ефективним і теоретичний матеріал - більш зрозумілим.

У той час як штучний інтелект виконує повсякденні завдання, увага буде зосереджена на людських якостях: емпатії, лідерстві, креативності та співпраці. Вищі навчальні заклади впроваджуватимуть ці аспекти в свої програми, щоб випускники могли управляти технологіями, а не бути під їхнім контролем.

Європа: Вектор до домінування через інвестиційні можливості та партнерство.

Європейська університетська ініціатива (EUI) є важливим механізмом для всебічної трансформації вищої освіти. Започаткована у 2017 році, вона об'єднує 73 альянси, що охоплюють 650 навчальних закладів, 11 мільйонів студентів і 2 мільйони працівників з усіх країн Європейського Союзу, а також з Албанії, Боснії і Герцеговини, Ісландії, Чорногорії, Північної Македонії, Норвегії, Сербії та Туреччини. У рамках цієї ініціативи було реалізовано сотні спільних програм і курсів, що призвело до чотириразового збільшення мобільності студентів і дворазового зростання мобільності працівників.

Асоціація європейських університетів (EUA) активно співпрацює з ініціативою, представляючи об'єднання університетів та національних конференцій ректорів з 48 країн Європи. Ця організація відіграє важливу роль у формуванні політики ЄС у сфері вищої освіти, наукових досліджень та інновацій, позиціонуючи себе як "Голос європейських університетів". EUA розглядає Європу як піонера у нових знаннях та відкриттях, закликаючи європейських політиків приділяти пріоритетну увагу дослідженням і інноваціям для стимулювання соціального та наукового прогресу. Наприклад, у липні минулого року Європейська Комісія оголосила про плани щодо збільшення фінансування до 175 мільярдів євро в рамках десятої рамкової програми (FP10), яка стане наступником програми "Horizon Europe" і буде реалізовуватися з 2028 по 2034 рік.

Отже, Європа не просто слідує трендам, фактично, вона їх формує через системні інвестиції, альянси та фокус на сталому розвитку. Для нас такий підхід може бути готовим рецептом: партнерства з європейськими колегами, спільні програми, курси та швидке впровадження ШІ можуть стати справжнім мостом до європейського освітнього простору.

Україна: не криза, а нові горизонти розвитку.

Очевидно, що для української вищої освіти виклики величезні. З огляду на освітні тренди, нам точно потрібно буде вносити корективи і в "Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки". Ухвалена буквально напередодні повномасштабного вторгнення, вона потребує актуалізації. Частково це вже відбулося: у грудні 2025 року - Кабінет Міністрів України оновив документ разом з операційним планом заходів. Актуалізація враховує наслідки війни, такі як руйнування інфраструктури, вимушена міграція, освітні втрати, завдання повоєнної відбудови та інтеграція в європейський освітній простір. Також посилено фокус на безпеці та стійкості освітнього процесу. Але треба враховувати й інші фактори.

В одному з попередніх блогів я вже писав про таке явище, як "enrollment cliff", або "прірва набору" чи "демографічна яма в освіті" - термін, що описує різке та довгострокове зниження кількості абітурієнтів. Наприклад, у 2025-2026 рр. його причиною стало зниження народжуваності 18-19 років тому, яке трапилося внаслідок Великої рецесії 2007-2008 рр. За прогнозом Western Interstate Commission for Higher Education, ця криза триватиме ще кілька років.

В Україні ця криза виявиться ще більшою. Низька народжуваність на початку 2010-х, анексія територій, міграція населення та зміни в освіті створюють додаткові виклики: у 2029 році почнеться перехідний етап, коли лише пілотні школи випустять своїх перших дванадцятикласників. Таким чином, через три роки українські заклади вищої освіти змагатимуться за всього 15 тисяч абітурієнтів, відповідно до прогнозів Міністерства освіти і науки. Це в 12-13 разів менше, ніж нинішні показники, тому вітчизняні університети та інститути повинні бути готовими до змін, впроваджуючи нові підходи, такі як персоналізоване навчання, інструменти штучного інтелекту та інші інновації.

Хоча деякі можуть вважати цю ситуацію кризою, я вважаю, що негативні аспекти можуть слугувати каталізатором для швидшої інтеграції останніх глобальних тенденцій в українську освітню систему. Це може перетворити потенційні виклики на нові можливості для значного прогресу.

Очевидно, що сьогодні вища освіта - це не лише про диплом. Це здатність швидко адаптуватися до світу, де тісно переплітаються технології та людські навички. Провідні країни демонструють приклад, інвестуючи в ШІ, мобільність та стійкість системи вищої освіти, щоб залишатися конкурентними. Для України, з її минулими, поточними та майбутніми викликами, це нагода для трансформації: впроваджуючи глобальні тренди, ми можемо не просто вижити, а стати регіональними лідерами. Принципово - діяти зараз, аби освіта стала драйвером зростання, а не жертвою кризи.