Потреба в оновленні системи управління мисливством

10 квітня, у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна", відбулася пресконференція, присвячена питанням реформування мисливства.

Організатором цього заходу виступає Громадська Спілка "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу". Це новий етап в українському мисливстві, який об'єднав представників різних професій: мисливців, військових, науковців, виробників зброї, спортсменів-стрільців, відповідальних політиків, освітян та міжнародних експертів. Метою ініціативи є відновлення стабільних популяцій диких тварин та відродження культури етичного і відповідального мисливства в Україні, ґрунтуючись на кращих європейських традиціях.

Україна терміново потребує врегулювання державної політики в сфері мисливського законодавства шляхом ухвалення Стратегії розвитку цієї галузі та відповідних нормативно-правових актів. Це створить умови для залучення інвестицій, сприятиме розвитку непромислових регіонів, де мисливство стане каталізатором для суміжних бізнесів, а також дозволить залучати фінансування на природоохоронні ініціативи. Надалі це забезпечить можливість розвитку підприємств у цій сфері, інвестуючи в охорону дикої природи України, протидію браконьєрству та забезпечення біобезпеки, залучаючи приватні капіталовкладення.

Відповідальне ловецтво - запорука збереження біорізноманіття та відновлення сильних популяцій диких тварин.

Мисливство - це еколого-економічна галузь, заданням якої є забезпечення сильних, здорових, оптимальних популяцій диких тварин шляхом ведення господарської діяльності. Сучасне ловецтво виправляє наслідки антропогенного впливу (розорюваність земель, шляхопроводи, сміттєзвалища тощо) людини на дику фауну, допомагає забезпечити біобезпеку, дбає про здоров'я популяцій через доступні їй засоби: розведення та випуск дичини, регулювання чисельності, підгодовування, селекційне вилучення (по стану здоров'я) тощо. Вже як наслідок, стале використання біоресурсів шляхом полювання - добування обмеженої науково-обґрунтованої кількості особин за дозволами, відповідної статево-вікової групи без негативного впливу на популяції.

Така господарська діяльність дозволяє залучати інвестиції для реалізації проєктів з відновлення видів і в розвинутому світі є одним з основних інвесторів в природоохоронну діяльність. До прикладу, Канада проінвестувала в збереження водно-болотних угідь понад 64 млн доларів тільки від реалізації марки для мисливців. Орнітологічні програми кращі в світі в північній Америці і вагомим інвестором в них є саме мисливська галузь. Розведення дичини в напіввільних умовах або на закритій території - один з напрямків мисливської галузі. У Німеччині нараховується більше 3000 дичеферм, у крихітній Литві - понад 200. Триває системна робота із збереження та відновлення популяцій, тобто інвестиція як в природу, так і в економіку країн. Україна сьогодні нараховує лише близько 20 таких, оскільки поки не було відповідної політики в цьому напрямку.

Слід зазначити, що боротьба з браконьєрством сьогодні фактично виконується лише спеціалістами мисливської галузі і в боротьбі з браконьєрами вже, на жаль, гинуть люди. Зважаючи на те, що в Україні під час військового стану господарська діяльність підприємств галузі майже повністю призупинена, господарства не отримують кошти від реалізації послуг, боротьба з браконьєрством і утримання необхідного персоналу для догляду за дикими тваринами повністю лягла на плечі власників мисливських господарств.

Економічний розвиток непромислових територій, створення нових робочих місць та сприятливого інвестиційного клімату.

В Україні існує значний потенціал для розвитку мисливства. Країна володіє 38,3 мільйона гектарів мисливських угідь, що є найбільшим показником у Європі, а також налічує понад 1100 підприємств, що займаються цією діяльністю. Загалом в Україні зареєстровано 900 тисяч осіб, які отримали мисливські посвідчення, з яких близько 350 тисяч активно полюють до початку повномасштабного вторгнення. Цей сектор може створити десятки тисяч робочих місць для фахівців, які займаються охороною природи. Якщо врахувати супутні галузі економіки, пов'язані з мисливством, то потенціал зростає до сотень тисяч робочих місць, включаючи можливості для ветеранів, особливо в регіонах, де важко знайти роботу через брак ринку праці.

В Україні сьогодні мисливські організації вкладають величезні суми — сотні мільйонів гривень — у відновлення популяцій диких тварин. Вони створюють ранчо для розведення дичини, здійснюють біотехнічні заходи, захищають від браконьєрства та організовують підгодівлю. Саме мисливці є основними інвесторами в цю сферу. Наприклад, ранчо ТОВ "Червус" містить 1200 оленів та понад 350 ланей, в результаті чого популяція благородного оленя в природі зросла більш ніж на 2% за три роки. Оленячий парк "На Рогах" активно відновлює популяцію оленів на деокупованих територіях Київської області, а ТОВ "Тустань" і ферма "Дике поле" забезпечують нові робочі місця, зокрема для внутрішньо переміщених осіб. Наразі триває процес створення подібних ранчо по всій країні. Для подальшого розвитку як економіки, так і збільшення чисельності диких тварин, необхідно вдосконалити законодавство, яке сприятиме інвестиціям у мисливську галузь.

Економіка мисливського господарства у світі говорить сама за себе. Річна капіталізація мисливського ринку США близько 90 млрд доларів (50% ВВП України), Об'єднаного королівства Великобританія - 9-11 млрд. фунтів, інвестування мисливства в Німеччині на природоохорону - понад 1.5 млрд євро. Для України це важливий напрямок розвитку з шаленою перспективою та користю як для суспільства та держави, так і для інвестування розвитку популяції диких тварин, збереження та відновлення біорізноманіття.

Полювання як важливий аспект зміцнення обороноздатності країни та відновлення ветеранів.

Чому мисливці стали основою для формування нових підрозділів під час війни? Відповідь проста - навички користування зі зброєю, уміння орієнтуватись на місцевості, уміння помічати найменші деталі, непомітно пересуватись, маючи певне необхідне устаткування, ловецьку честь та волю. Зазначимо, що переважно саме мисливці служать в розвідці та в снайперах через свої навички, набуті через ловецтво.

Вже більше трьох років триває повномасштабне вторгнення, а війна триває вже понад десятиліття. У цей час мисливці, як і цивільні громадяни, стали на захист України, її території, домівок та своїх співгромадян. Вони першими приєдналися до лав Збройних Сил України та інших військових формувань. З моменту початку вторгнення понад 100 тисяч мисливців активно боронили та продовжують захищати країну, а з 2014 року ця цифра перевищує 200 тисяч, охоплюючи всі військові та силові структури. Мисливці завжди були і залишаються однією з найкраще підготовлених груп цивільного населення для боротьби з окупантами. Саме тому на тимчасово окупованих територіях ворог особливо активно переслідує мисливців, піддаючи їх репресіям.

Ми сподіваємося, що наше суспільство не забуло про героїчні вчинки, такі як "Гадяцьке сафарі", "Оборона Сумщини" чи "Привид Бучі". Віримо, що всі згадують, як мисливці об'єдналися, озброївшись, щоб охороняти імпровізовані контрольні пункти, які здебільшого були створені саме ними. Ми сподіваємося, що суспільство пам'ятає про тисячі подвигів, здійснених мисливцями.

Яскравим прикладом героїзму є 61-річний Анатолій Кульгейко, який загинув 11 березня 2022 року в селищі Ріпки на Чернігівщині. До його дому прийшли російські військові. Вони стукали у двері та намагалися їх зламати. Анатолій сказав дружині заховатися, а сам відкрив двері й підірвав гранату, внаслідок чого загинув разом із двома російськими солдатами. Цей випадок підкреслює, що навіть люди похилого віку, такі як мисливці, готові віддати своє життя за захист країни, роблячи все можливе у ці важкі часи.

Щодо процесу реабілітації варто підкреслити, що для більшості мисливців полювання виступає улюбленим заняттям, яке дозволяє їм адаптуватися та успішно повернутися до нормального життя, подолуючи наслідки та травми, отримані під час війни. Як ілюстрацію наведемо простий приклад з публікації Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України:

Під час служби в Дніпропетровській області кінологічні групи Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України разом із колегами з Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарєс" завітали до реабілітаційного центру. У процесі заходу учасники отримали можливість взаємодіяти з собаками, що займаються пошуковими та рятувальними операціями.

Серед тих, хто проходив реабілітацію, був Макс -- герой, який переніс важку черепно-мозкову травму. Знайомство із рятувально-пошуковою собакою курцхааром Джоні стало для нього емоційним поштовхом до відновлення. І ось диво: після тривалого мовчання Макс сказав перше слово -- "полювання" і вже має нову ціль: кинути мʼяч для песика правою рукою."

Вважаємо, що це наочний приклад потенціалу в даній сфері.

У 2024 році ми організували низку заходів для реабілітації військовослужбовців, які продемонстрували успішні результати. У США вже багато років використовують полювання як спосіб підтримки та ресоціалізації своїх ветеранів. У травні ми готуємо черговий захід, спрямований на допомогу нашим героям у поверненні до мирного життя.

Забезпечення біобезпеки громадян, сільськогосподарського бізнесу та домогосподарств.

Сказ, африканська чума свиней та високопатогенний грип птахів — це ті виклики, з якими наразі стикається Україна. В Європейському Союзі зафіксовані випадки ящуру, що може свідчити про те, що ця проблема також може торкнутися нас.

У той час, коли більшість країн Європейського Союзу успішно подолали епідемію сказу, а деякі з них ще майже століття тому, в Україні протягом року серед цивільного населення було зафіксовано лише три випадки смерті. Що стосується військовослужбовців, то ми не маємо офіційних даних, але нещодавно в мережі з’явилося відео, на якому видно військового, зараженого сказом, з явними ознаками гідрофобії. Сказ — це невідворотна і тяжка хвороба, що призводить до смерті.

В Україні африканська чума свиней (АЧС) була зафіксована з 2012 року і вже призвела до загибелі понад 300 тисяч свиней у близько 700 випадках, із яких 150 стосуються диких тварин. Це викликало величезні фінансові втрати як для бізнесу, так і для держави.

Українське полювання володіє необхідними ресурсами та інструментами для протидії та зменшення наслідків загроз, пов'язаних із біобезпекою, а також має на озброєнні адекватні рішення та ефективне законодавство.

Закликаємо українські органи влади, відповідальні міністерства та інші державні установи терміново ухвалити необхідні рішення для формування відповідальної політики в сфері розвитку мисливства. Важливо затвердити Стратегію розвитку цієї галузі, спираючись на провідні міжнародні документи, такі як "Європейська Хартія полювання та біорізноманіття", підтриману ПАРЕ, а також на міжнародні директиви з охорони природи. Це дозволить Україні наслідувати успішний міжнародний досвід, який продемонстрував вражаючі результати. Подібні кроки не лише сприятимуть збільшенню популяцій диких тварин, що підтверджується світовою практикою, але й допоможуть зменшити фінансове навантаження на бюджет України у сфері екології, залучити додаткові кошти на цю статтю витрат, створити нові робочі місця, підтримати наукові дослідження та забезпечити громадян захистом від загроз, пов’язаних із біобезпекою.

Учасники заходу:

Голова Правління Громадської організації "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу" Адріан Прокопенко; військовий розвідник, ветеран, мисливець, один з засновників ГО "Душа мисливця" Михайло Крупеня, відомий під псевдонімом "Скіф"; ветеринарний лікар, міжнародний експерт у сфері біобезпеки Олександр Рєвнівцев; докторант Чеського університету природничих наук у Празі, представник України в Раді СІС (Міжнародна рада з охорони дичини та диких тварин), фахівець з мисливствознавства Анастасія Матвієнко.

Інформація для зв'язку:

Голова Правління ГС "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу" Адріан Прокопенко