"Не все в нашій освіті йде гладко, особливо коли мова йде про 11 клас."

"Діти здобувають знання через практичний досвід, спостерігаючи за функціонуванням економічних процесів і маючи можливість втілити свої ідеї в життя."

Андрій Закалюк розповідає про нововведення, які очікують школярів та навчальні заклади, на сайті ZAXID.NET.

2 лютого у Львівській міській раді відбулася масштабна презентація проектів реформи старшої школи, де було представлено концепцію нової мережі ліцеїв, в яких учні навчатимуться в 10-12 класах. Хоча загальнонаціональна реформа розпочнеться у вересні 2027 року, декілька навчальних закладів Львова візьмуть участь у пілотному проекті вже у вересні 2026 року. Учні, що братимуть участь у пілоті, стануть першим випуском шкіл у 2029 році.

Для чого проводити реформу старшої школи? Чи не призупинять її на час воєнного стану? Що зміниться для учнів 1-12 класів у Львові? Чим відрізнятиметься гімназія від ліцею? Відповіді на ці та інші питання дав директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк та керівник офісу впровадження Нової української школи при МОН Ігор Хворостяний.

Зустріч стартувала з хвилини мовчання, після чого слово взяв Ігор Хворостяний, керівник офісу впровадження Нової української школи при Міністерстві освіти і науки. Він підкреслив, що реформа НУШ не є чимось зовсім новим. Введення старшої профільної освіти слугує продовженням реформи, яка розпочалася ще в 2018 році.

На його думку, призупиняти впровадження реформи під час повномасштабної війни не варто, оскільки світ змінюється настільки динамічно, що система освіти не може стояти на місці.

"Якщо раніше ми чітко знали, що ось ці професії перспективні, а ці - ні, то тепер єдине про що ми можемо говорити впевнено - це зміни, які постійно відбуваються. Що потрібно людині, щоб бути успішною? Аналітичне та творче мислення, вміння використовувати штучний інтелект, лідерство та соціальний вплив, стійкість, гнучкість, також допитливість і навчання впродовж життя. Напихання дитини певним обсягом знань не призведе до цих навичок", - сказав Ігор Хворостяний.

Ігор Хворостяний переконаний, що зупиняти реалізацію реформи в умовах повномасштабної війни недоцільно (фото ЛМР).

Дослідження, проведене КМІС за участю понад 80 тисяч респондентів, показує, що 85% учнів 10-11 класів і їхніх батьків підтримують реформу старшої школи. Учні висловлюють бажання здобувати в школі практичні навички для життя (67%), мати можливість самостійно обирати навчальні предмети (63%), зменшити їхню кількість (57%) та вивчати те, що їм дійсно цікаво (54%). Як учні, так і їхні батьки прагнуть осучаснити шкільні кабінети та лабораторії. Також варто зазначити, що 50% батьків підтримують ідею вільного вибору предметів для дітей.

1 вересня 2026 року стартує пілотний проект старшої профільної школи, а повноцінна реалізація реформи в усіх містах розпочнеться з 1 вересня 2027 року. Для пілотної фази було обрано 30 ліцеїв з різних регіонів України (набір все ще триває, і загальна кількість навчальних закладів може досягти 150).

Із відібраними ліцеями-амбасадорами працюватимуть над формуванням профілів, організацією роботи змінних груп, створенням розкладів, розвитком та оновленням навчальних просторів. Для закладів, які братимуть участь у пілоті, виділили 1,2 млрд грн субвенції. Ліцеїв буде до 150 (точну кількість ще не затвердили) і кожен зможе отримати до 10 млн грн на створення освітнього простору.

Учні пілотних ліцеїв, які розпочнуть своє 12-річне навчання в 2026 році, стануть єдиними абітурієнтами у 2029 році, оскільки інші старшокласники в цьому році перейдуть до 12 класу.

"У 2029 році буде дуже мало вступників до університетів, діти не закінчать школу і підуть у 12 клас. Нас це дуже тішить, бо лише у Білорусі і Росії діти вчаться по 11 років, ми поки що разом з ними і думаємо, що це добре", - каже директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк.

У Львові три навчальні заклади – ліцей "Лідер", школа №84 та Лінгвістична гімназія – братимуть участь у пілотному проєкті реформи. Крім того, ще дві школи, ліцей №52 та школа №99, подали заявки на участь у цій ініціативі, прагнучи розпочати 12-річне навчання з вересня 2026 року.

У Львові навчається близько 90 тисяч учнів, а ще 25 тисяч дітей відвідують дитячі садки, що робить освітню реформу актуальною для багатьох. Андрій Закалюк, директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради, зазначає, що реалізація реформи надасть старшокласникам більше можливостей і часу для вивчення предметів, які їх дійсно цікавлять і які знадобляться їм для вступу.

"Можемо залишити усе, як є, і радіти, що у нас все добре. Я не прихильник говорити, що у нас все добре. Не все у нас добре з освітою, особливо з старшою школою, особливо з теперішнім 11 класом. Я завжди це говорив і говорю, що це велика проблема системи нашої освіти, і я дуже тішуся, що ми нарешті підходимо до реформи, яка дає нам шанс це вирішити і змінити ті речі, які зараз існують в 11 класі", - говорить Андрій Закалюк.

Директор департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрій Закалюк (фото ЛМР)

Освітянин повідомив, що старшокласники, які прагнуть вступити на медичний, юридичний або філологічний факультети, не можуть вивчати один і той же набір дисциплін, щоб якісно підготуватися до НМТ. За словами Закалюка, нині учні 11-х класів освоюють 17-18 предметів, з яких деякі виявляються їм абсолютно непотрібними.

"Я добре усвідомлюю, як функціонує наша освітня система. Зараз, у другому семестрі, мені не відомо, який відсоток одинадцятикласників відвідує всі заняття. Я завжди кажу: 'Дехто лише вдає, що навчається, інші — що навчають'. Ми посміхаємося один одному та вважаємо це позитивним. Я щиро сподіваюся, що реформи змінять цю ситуацію", - зазначає Андрій Закалюк.

Реформа старшої школи передбачає впровадження 12-річної освітньої системи. Школи будуть класифіковані на початкові (1-4 класи), гімназії (1-9 класи) та ліцеї (10-12 класи). Важливим аспектом є те, що лише в ліцеях зможуть здобувати освіту учні старших класів. Ліцеї матимуть свої спеціалізації, що дозволить забезпечити якісне навчання відповідно до інтересів учнів.

Після завершення 9 класу кожен учень стикається з важливим вибором: продовжити освіту в одному з ліцеїв або перейти до професійно-технічного навчального закладу. Як зазначає Андрій Закалюк, на сьогоднішній день 25% випускників 9 класів надають перевагу саме профтехосвіті.

У старшій школі 10 клас слугуватиме адаптаційним етапом – протягом цього року учні матимуть можливість визначити свій навчальний напрямок і, за необхідності, змінити спеціалізацію. Наприклад, вони зможуть перейти з академічного ліцею до наукового або спортивного.

Протягом 11-12 класів учні поглиблено вивчатимуть профільні предмети, що покращить їхню підготовку до вступу та суттєво зменшить потребу у репетиторі. До прикладу, якщо дитина вступатиме на медичний факультет, то вже у школі вона зможе мати п'ять уроків хімії чи біології.

У всіх ліцеях передбачено вивчення обов'язкових предметів, серед яких українська мова та література, математика, історія, англійська мова, фізична культура і захист України.

У Львівській громаді налічується 128 навчальних закладів. Серед них 4 школи мають намір перетворити на наукові ліцеї, 2 - на спеціалізовані ліцеї (один з акцентом на спорт, інший - на мистецтво), а ще 31 заклад планує стати академічним ліцеєм.

За інформацією керівника департаменту освіти та культури Львівської міської ради, при створенні мережі ліцеїв акцентували увагу на таких аспектах, як матеріально-технічне забезпечення, кваліфікація педагогічного складу, готовність команди до змін, а також стан приміщень і інфраструктури.

Не в усіх ліцеях учаться тільки учні старших класів (10-12), деякі навчальні заклади також включають початкову та середню школу. У кожному віддаленому мікрорайоні планується створення універсального ліцею, де діти зможуть навчатися з 1 по 12 клас.

У Львові зміни впроваджуватимуть поступово. Ліцеї перестануть набирати дітей до перших класів (йдеться про заклади, де не буде початкової школи), а учням дадуть змогу довчитись до 9 класу у рідній школі. Якщо школа стане ліцеєм і реформа застане дитину у 6 класі, то ніхто її не виганятиме, дитині дадуть змогу завершити навчання у середній школі і після 9 класу обрати ліцей, який відповідатиме її інтересам.

У міськраді також запевняють, що вчителям, яким доведеться змінити місце праці через реформу, запропонують альтернативу.

"Часто можна почути, що вчителі можуть залишитись без роботи. Проте, на думку Андрія Закалюка, в умовах України це виглядає як щось нереальне. У Львові, з такою великою кількістю вакансій у сфері освіти, потрібно докласти значних зусиль, щоб не знайти роботу."

Після завершення презентації у батьків, освітян, депутатів та інших учасників з'явилася можливість задати питання стосовно реформи. Також були озвучені запитання, отримані з соціальних мереж. Присутні турбувалися про доцільність реалізації реформи в умовах війни та можливість її відтермінування.

Міністерство освіти і науки не має наміру зупиняти реформу. Андрій Закалюк висловив думку, що реформа є актуальною, і учні у Львові навчаються майже в тих же умовах, що й до початку великої війни. Він також зауважив, що в областях з іншим рівнем безпеки реалізація реформи може виявитися більш ускладненою.

На зустрічі були присутні також представники ліцею №75, який незабаром стане академічним ліцеєм. Вони висловлювали своє обурення тим, що їх раптово повідомили про приєднання до мережі ліцеїв. Андрій Закалюк зазначив, що директорка установи була обізнана про плани щодо інтеграції ще півтора року тому, однак, очевидно, це питання не було достатньо обговорене в колективі.

Мати учнів ліцею №75 Соломія Ониськів ставить питання під час зустрічі

"У нашому районі розташована найбільш заповнена початкова та середня школа. У класах навчається понад 30 учнів, і щороку ми приймаємо нових дітей. Поруч є школи з меншою заповненість, де в класах всього до 20 учнів. Я не можу зрозуміти, навіщо знищувати те, що було створено так якісно. Я закінчу навчання у четвертому класі, але отримати набір у перший клас мені не вдасться. Яка моя подальша перспектива? Потрібна чітка система працевлаштування. У початковій школі батьки обирають школу за вчителем, але якщо вчитель працює далеко, батьки можуть відвести дітей в іншу школу. Це великий недолік. Ніхто з нами не спілкувався, починаючи від адміністрації школи і закінчуючи управлінням освіти", - ділиться своїми думками Галина Глова, вчителька початкових класів ліцею №75, у коментарі для ZAXID.NET.

Соломія Ониськів, дружина військового, також піднімає питання недостатньої комунікації. Її молодша донька навчається у першому класі ліцею №75, і Львів'янка турбується, що через реформу можуть піти вчителі та друзі її дитини. Вона прагне, щоб діти мали можливість навчатися на відстані, доступній для пішохідних прогулянок від дому.

"Я мама учнів 1 та 4 класів. Ми не розуміємо, за якими критеріями відібрали наш ліцей у цей список академічних ліцеїв. У нас сильна база початкової школи та середньої. Ми не почули відповіді. Це найбільше нас бентежить", - пояснює львів'янка Ірина Степанів.

За інформацією Андрія Закалюка, директора департаменту освіти та культури Львівської міської ради, з 1 вересня 2026 року ліцей №75 не буде приймати нових учнів до перших класів. Проте всі учні, які вже навчаються в початкових класах, матимуть можливість продовжити навчання до 9 класу і в подальшому обрати ліцей відповідно до своїх інтересів.

Чиновник запевнив, що із вчителями та батьками учнів шкіл, які ставатимуть ліцеями у рамках реформи, проводитимуть зустрічі. Перша із цих зустрічей відбудеться саме у ліцеї №75, щоб відповісти на усі питання, які хвилюють батьків та освітян.