"Чому слід залишати в класі тих, хто просто прийшов "провести час"? Лікарчук висловив свою незгоду з практикою чергування вчителів у школах і окреслив п'ять кроків, які можуть суттєво змінити освітню систему України."

Український освітній експерт Ігор Лікарчук підтримує ідею, що вчителі повинні стежити за учнями під час перерв, проте висловлює занепокоєння з приводу того, що цей обов'язок перетворюється на вимогу запобігати будь-яким неприємностям. Він зазначає, що в деяких країнах для таких завдань існують спеціалізовані служби, а вчителі мають можливість займатися підготовкою до уроків або просто відпочивати під час перерви.

У своєму пості на Facebook Лікарчук акцентує увагу на тому, що подібні питання є "непривабливими" для представників влади, адже в офіційних звітах не можна продемонструвати яскраву картину організації чергування. Тим часом, вчителі щоденно здійснюють нагляд за учнями в коридорах і біля туалетів, незважаючи на втому та значне навантаження.

Проблеми не виглядають привабливо. Що можна представити у звіті про організацію чергувань? Вчителька, яка нарешті має можливість спокійно підготуватися до наступного уроку? Діти, за якими є кому наглядати? Яку вражаючу презентацію можна створити на цю тему? Саме тут криються справжні скарби. А біля шкільного туалету чи в коридорі їх не знайдеш. Там панує повсякденна рутина, дитячий гамір, втома викладачів та питання, на які потрібні відповіді. Там потрібно подбати про те, щоб кожен міг виконати свої обов'язки, - зазначає експерт.

Водночас якщо щось станеться, то відповідальність за випадок нестиме саме вчитель, який чергував у цей час. Освітянин підкреслює, що скалічити можуть і самого вчителя, проте запитання хто відповідатиме за скоєне залишається відкритим.

"І що, якщо завтра в шкільному коридорі постраждає сам вчитель? Хто візьме на себе відповідальність? Хто стане на захист людини, яка має зупиняти насильство? Чи для неї теж знайдеться виправдання: не так звернулася, не те висловила, не змогла знайти спільну мову? Чи знову почують: 'Це ж діти, що з них взяти?'" - підкреслює він.

Експерт також висловив свої погляди на те, як можна покращити українську освітню систему, і виокремив п’ять ключових кроків, які сприяли б її модернізації. Він вважає, що потрібно впровадити кардинальні зміни в правилах, адже сьогодні з учителів вимагають підтримувати порядок і безпеку, проте не надають їм належних інструментів для впливу та допомоги, при цьому легко ставлять запитання, чому педагог не впорався з викликами.

Освітянин переконаний, що ключем до розв'язання цієї проблеми є співпраця з народними депутатами. Саме вони здатні ініціювати та приймати законодавчі зміни, які необхідні для впорядкування ситуації в школах, інакше вчителі продовжуватимуть бути об'єктом критики.

5 кроків, які, на переконання Ігоря Лікарчука, трансформують українську систему освіти.

Найперше, що пропонує зробити Лікарчук, - це встановити на законодавчому рівні чітку та дієву систему відповідальності учнів за поведінку. Зокрема, як у Німеччині чи Англії, де школа має законні засоби реагування на небезпечну поведінку та систематичний зрив навчання. Він зауважує, що у цих країнах діє правило, коли у разі порушення учнями порядку, зриву уроків або приниження інших, вони одразу отримують наслідки.

Це може проявлятися у вигляді дисциплінарного стягнення, яке фіксується у документах, переведення учня до іншого класу, тимчасового виключення з навчального процесу або ж відрахування зі школи. За словами експерта, в Україні необхідно запровадити законодавчо визначену відповідальність, а не обмежуватися "розмовою з психологом чи викликом до директора".

"Учень повинен знати: вимоги школи доведеться виконувати. А якщо ні - будуть наслідки", - підкреслює експерт.

Він також підкреслює, що батьки повинні реально відповідати за виховання та поведінку своїх дітей, а не лише формально. Коли учні завдають шкоди своїм однокласникам, руйнують майно або займаються цькуванням після уроків, відповідальність повинна лежати на батьках. За його словами, без конкретних наслідків для сім'ї жодні виховні заходи чи запрошення батьків до навчального закладу не матимуть ефекту.

"У Франції та Німеччині за систематичні порушення шкільних правил, прогули або шкоду, завдану дитиною, батьки несуть пряму матеріальну й адміністративну відповідальність - аж до відчутних штрафів і втручання служб у справах молоді (Jugendamt). А у Великій Британії закон прямо дозволяє школі накладати санкції за поведінку учнів навіть поза її територією та після уроків, якщо це загрожує іншим або підриває порядок у закладі", - пише Лікарчук.

Третім у списку освітнього експерта є пропозиція закріплення на законодавчому рівні захисту професійної гідності вчителя. За його словами, педагогів перетворили на "безправного надавача послуг", якого принижують, знімають на телефон, нарікають у соцмережах і безпідставно скаржаться.

Так, наприклад, у Польщі образу, погрози або напад на педагога передбачає адміністративну або кримінальну відповідальність, а не штраф у розмірі 850 гривень, як в Україні. А у Франції вчителям забезпечують юридичний захист і компенсують шкоду.

"Наполягайте на тому, щоб ваші обрані народні депутати прибрали з діючого законодавства зневажливе і принижуюче визначення освітньої діяльності як надання послуг. Викладач не є обслуговуючим працівником. Освіта і навчання не є послугами," - зазначає експерт.

Він також висловився на користь необхідності "позбутися радянських пережитків", які стосуються організації чергування вчителів у теперішньому вигляді, оскільки це є приниженням для педагогів. Лікарчук акцентує увагу на важливості впровадження чітких норм у законодавстві. В особливості, необхідно визначити, де починається і закінчується відповідальність вчителя, які його права в критичних ситуаціях і хто має негайно прийти на допомогу.

Окрім того, педагог вважає, що на законодавчому рівні слід чітко відокремити освітній процес від контролю за присутністю дітей у навчальних закладах. На його думку, якщо вчителям доручають виконувати функції нагляду за учнями в позаурочний час, їм слід забезпечити додаткову оплату за це підвищене навантаження та пов’язані з ним ризики.

Останнім кроком, який на думку освітнього експерта необхідно запровадити, - є упорядкування конституційної норми про загальну обовʼязкову середню освіту. Він підкреслює, що школа не повинна бути камерою схову для тих, хто не цінує чужого часу, а приходить "просиджувати штани".

"Навіщо тримати в класі тих, кому вона не потрібна, хто прийшов просто "просиджувати штани" і ламати життя іншим? Не хочеш учитися й поважати правила - шукай іншу дорогу в житті. Школа не повинна бути камерою схову для тих, хто не цінує ані чужого часу, ані власного майбутнього. Між іншим, в Конституції відсутня норма про те, загальна середня освіта обов'язково має бути здобута до 18 років", - написав Лікарчук.

Він підкреслив, що без внесення змін у правила, в школах незабаром залишаться без вчителів.

Останніми днями OBOZ.UA повідомляв, що більше ніж 50% педагогів в українських навчальних закладах виконують свої обов'язки без належної кваліфікації.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
22 листопада: важливі події, свята та історичні факти. У цей день в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів, а також відзначають Міжнародний день сина.
Правила виїзду чоловіків за межі країни у 2026 році: детальний список причин - Завтра.UA
Кучері, коротка спідниця та запальний танець: Христина Горняк підготувала несподіванку для Кравцової на проекті "Холостяк".
Теги