
Експерт вказав на показники, які слід взяти до уваги.
На думку професора, доктора технічних наук Сергія Штовби, через несприятливий збіг демографічних, економічних, військово-політичних та інших чинників, Україні доведеться масово укрупнювати університети, тобто "слабші" приєднувати до "сильніших". Але за якими ознаками відрізнити університети, в яких погано налагоджені внутрішні процеси і які працюють "не як швейцарський годинник", а отже мають стати "донорами" -- приєднатися до інших університетів? Про це Штовба розповів у статті для ZN.UA "Оптимізація мережі університетів: як не промахнутися з рішеннями?".
Зокрема, він вважає, що існує чотири характеристики, які дозволяють ідентифікувати "недостатні" університети.
В Україні законодавство, яке регулює вищу освіту, встановлює певні вимоги до структурних одиниць університетів. Наприклад, факультет повинен складатися не менш ніж з трьох кафедр і мати щонайменше двісті студентів та аспірантів, які навчаються на денній формі. Якщо факультети не відповідають цим критеріям, це свідчить про те, що університет не може ефективно організувати свою діяльність відповідно до законодавства.
"Чи можна вважати його якісним в цих обставинах — це питання, яке не потребує відповіді," - підкреслює Штовба.
Під еклектичним мається на увазі факультет, у якому змішано неспоріднені спеціальності без відповідних міждисциплінарних освітніх програм.
"Це щось на кшталт факультету ХЗ -- хореографії та зоології", - пояснив автор.
Якщо в університеті значна частина проректорів, деканів і завідувачів кафедр виконує обов'язки на умовах в.о. замість того, щоб бути на контрактній основі, це вказує на проблеми з кадрами, зазначає Штовба.
Якщо відсоток таких працівників значний, то після завершення навчального року (або навіть семестру) університет може опинитися без необхідного персоналу — це свідчить про його ненадійність як виконавця державного замовлення. У такій установі трудовий мікроклімат, коли співробітники постійно відчувають невизначеність, навряд чи можна вважати комфортним.
За словами професора, збір даних для вищезгаданих індикаторів -- не щось надскладне. Зокрема, дані за першими двома індикаторами доступні в ЄДЕБО. Отримання інформації за третім та особливо четвертим -- потребуватиме певних зусиль, але навіть з урахуванням частини запропонованих індикаторів можна покращити достовірність ідентифікації "донорів".
За словами Штовби, інтеграція цих показників діяльності університету сприятиме зменшенню стресу та підвищенню справедливості в процесі оптимізації мережі.
Раніше Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України, поділився в інтерв'ю для ZN.UA, що на початку процесу оптимізації університетської мережі Міністерство освіти і науки допустило кілька помилок і прийняло деякі невдалі рішення. Проте, він відзначив, що протягом 2024 року було реалізовано дев'ять успішних реорганізацій закладів вищої освіти, що є безпрецедентним для Міністерства, оскільки такої кількості рішень щодо змін в університетській мережі ще не ухвалювали за один рік. Винницький також підкреслив, що укрупнення не стосуватиметься тих закладів, які є єдиними у своїх містах.
#Університет #Студент #Вища освіта #Академічний відділ #Міністерство освіти і науки України #Зоологія #Вищий навчальний заклад #Швейцарія #Декан (освіта) #Доктор наук #Аспірантка #Академічний термін #Факультет (підрозділ) #Експерт #Демографія #Оптимізація #Еклектика