Марш трьох поколінь: у Франції в акціях протесту взяли участь до 1,6 мільйона осіб.

Цей показник перевищує результати акції 17 жовтня, яка завершилася заворушеннями та грабежами в магазинах.

У Франції сотні тисяч громадян приєдналися до загальнонаціонального страйку та вийшли на вулиці на підтримку підвищення зарплат. Протестний рух, який розпочався у вересні з акцій у школах, вже призвів до насильства та зіткнень з поліцією. За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ Франції, у марші взяли участь приблизно 600 тисяч осіб, тоді як профспілка CGT оцінила кількість учасників у 1,6 мільйона, з яких близько 350 тисяч — у Парижі, повідомляє Le Monde.

Обидві оцінки перевищують показники попередніх акцій руху. На вулиці вийшли працівники державних і приватних компаній, учителі, ліцеїсти, студенти й пенсіонери. Через блокади учнів і страйк учителів приблизно третина ліцеїв зачинилася або не працювала, а Ейфелеву вежу закрили.

Профспілки вимагають підвищити зарплати й пенсії. У спільній заяві вони попередили, що країна на межі рецесії, а дедалі більше компаній планують скорочувати працівників. "Пальне, продукти, оренда, газ, електрика -- усе дорожчає, крім зарплат і пенсій", -- наголосили вони. Школярі й студенти вимагають збільшити фінансування освіти.

CGT, одна з провідних профспілок у Франції, заявила про намір продовжувати свою боротьбу, поки уряд та роботодавці не готові будуть йти на компроміси і виконувати їхні вимоги. Перед початком страйку влада намагалася знайти спільну мову з профспілками, аби зменшити масштаб протестів. У понеділок у резиденції прем'єр-міністра запланована "соціальна конференція", до якої долучаться представники профспілок та роботодавців. У п'ятницю міністр національної освіти Едуар Жеффре відвідає ліцей у Конфлан-Сент-Оноріні, розташованому поблизу Парижа, де обговорить умови навчання з обраними учнями.

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс повідомив, що для забезпечення порядку залучили 70 тис. поліцейських і жандармів, бронетехніку, дрони та гелікоптери. Паризький марш відбувся переважно мирно. Наприкінці маршу на площі Націй поліція застосувала сльозогінний газ і розганяла натовп, а пожежники загасили невеликий осередок вогню. Сутички й інциденти фіксували у Ліоні, Нанті, По, Орлеані, Ренні та Тулузі. У Бордо пошкодили поліцейський автомобіль, поранених немає. У Страсбурзі під час маршу спалили манекен, що зображав поліцейського з підрозділу CRS, який охороняє порядок на масових акціях. Нуньєс попросив префекта повідомити про цей випадок органи правосуддя.

Президентські вибори у Франції заплановані на весну 2027 року. Згідно з Конституцією, чинний президент Емманюель Макрон не має права на третій поспіль термін. Серед основних кандидатів виділяється лідерка ультраправої партії Марін Ле Пен. У паризькому марші також взяли участь представники лівих сил: Жан-Люк Меланшон, голова "Нескореної Франції", Марін Тондельє, лідерка "зелених", а також Рафаель Глюксман, який виступає від помірних лівих.

Акції протесту стартували наприкінці вересня серед педагогів школи в знедоленому передмісті Парижа, відомому як Кретеї, яке страждало від нестачі вчителів і фінансових ресурсів. Учні також підтримали вчителів, і протести охопили більше ніж 1200 ліцеїв, в результаті чого поліція затримала понад п'ять тисяч учасників.

Після протестів, що відбулися 17 жовтня і завершилися насильством та підпалами, прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив про розгортання великомасштабної правоохоронної акції. Близько 200 детективів займалися пошуками винуватців, аналізуючи відеоматеріали, а загальна кількість затриманих сягнула приблизно 2400 осіб.

Наступної суботи на вулиці вийшли щонайменше 400 тис. людей, за даними уряду. Поліція затримала майже тисячу учасників.

У статті на ZN.UA "Більше ніж бунт: чому протестують школярі у Франції і що це означає для України" редакторка освітнього та наукового відділу Оксана Онищенко аналізує причини протестів французьких учнів та те, які уроки з цього можуть винести українці.