Нові аналізи показали, що вівтарний камінь Стоунхенджа, ймовірно, не походить із північно-східної Шотландії. Пошуки джерела тривають.
Група геологів витратила безліч годин на шотландських пагорбах, які страждають від сильних вітрів, досліджуючи походження одного з найзагадковіших каменів Стоунхенджа. Вони зазначають, що результати їхніх досліджень вказують на те, що цей камінь міг бути доставлений з інших регіонів Шотландії, півночі Англії або навіть з Ірландії, повідомляє УНН з посиланням на The Guardian.
Деталі
Як зазначається в новому науковому звіті, походження "вівтарного каменю" Стоунхенджа досі залишається невідомим, а самі дослідники, можливо, шукали зовсім не там, де слід.
Один з дослідників охарактеризував історію виникнення цього каменю як "таємницю", тоді як інший назвав її "геологічним розслідуванням", що поки що залишається без ясного вирішення.
У 2024 році ситуація зазнала змін, коли вчені з університетів Лондона, Уельсу та Австралії провели аналіз зерен пісковику, отриманих з вівтарного каменю. Вони висунули припущення, що цей камінь має походження з північно-східної Шотландії — регіону, що знаходиться більш ніж за 400 миль (приблизно 640 км) від Стоунхенджа.
Один з учасників команди охарактеризував це відкриття як "неперевершене". Воно викликало обговорення про способи транспортування шеститонного каменю до його місця призначення — чи це були сани, чи, можливо, морський шлях? — а також про можливі тісні зв'язки між людьми, що жили на значних відстанях у неолітичну епоху.
Для проведення дослідження були запрошені додаткові фахівці з Канади, Італії, Швеції та Шотландії. Вони глибоко проаналізували структуру кам'яної плити, зокрема здійснили неруйнівний аналіз самого матеріалу на місці його виявлення, а також вивчили вісім фрагментів, які зберігаються в музеях.
Зібравши всі необхідні дані, команда дослідників направилася до північно-східної частини Шотландії, сподіваючись виявити точні відповідності з місцевими гірськими породами, що дозволило б їм чітко визначити походження вівтарного каменю.
Нік Пірс, почесний професор геохімії на факультеті географії та наук про Землю в Університеті Аберістуїта, провів аналогію між дослідженням походження вівтарного каменю і пошуком голки в величезному стозі сіна.
"Справа в тому, що це величезна площа – тисячі квадратних кілометрів. Єдиний спосіб отримати інформацію – це вирушити туди та взяти зразки," -- підкреслив він. "Необхідно все детально спланувати. Нещодавно один з моїх колег побував там і потрапив у шторм, що зовсім не сприяє проведенню геологічних досліджень. Ми зібрали приблизно 70 зразків, доставили їх до лабораторій і провели аналіз."
Результати досліджень свідчать: малоймовірно, що камінь вівтаря походить із північно-східної Шотландії.
Пірс підкреслив, що не відчуває розчарування через те, що таємниця залишається нерозгаданою. "Ми поступово рухаємося до її вирішення. У нашій геологічній детективній справі виключення можливих місць походження є не менш критично важливим, ніж виявлення нових. Кожна відкинута локація звужує наші пошуки і наближає до розуміння справжнього походження цього каменю. Я не відчуваю засмучення — це частина нашого шляху".
#Ірландія #Гардіан #Університет #Лондон #Англія #Італія #Зерно #Шотландія #Швеція #Канада #Уельс #Гіпотеза #Земля #Шторм #Австралія #Камінь #Геологія #Вітер #Геохімія #Неоліт #Вівтар #Миля #Хілл #Пісковик #Стоунхендж #Горна порода (геологія)
