Людство стає менш обдарованим: інтелектуальний рівень населення поступово падає - Люди та їхні виклики | Експрес онлайн.

Тільки один з п'яти дорослих у світі здатен впоратися із завданнями з математики та мови, які відповідають початковій школі.

Сьогодні 18% населення не володіє базовими навичками в жодній з професійних сфер, а 25% мають менш розвинені знання, ніж діти віком десяти років. Ці дані були опубліковані в результатах дослідження, проведеного Організацією економічного співробітництва та розвитку.

Тільки один з п'яти дорослих людей на Землі здатен вирішити завдання з математики та мови на рівні початкової школи. Чоловіки мають кращі результати в математиці, ніж жінки, проте ця різниця поступово зменшується. Серед покоління Z, тобто молоді віком від 16 до 24 років, спостерігається значне падіння грамотності. Крім того, третина працівників не володіє знаннями та навичками, необхідними для виконання своїх професійних обов’язків.

ОЕСР проводить оцінку навичок населення у сфері математики, грамотності та здатності вирішувати життєві ситуації кожні десять років. Ці тестування охоплюють громадян з розвинених країн. Наразі дослідження навичок дорослих здійснювалося у 31 країні. Найвищі показники в грамотності та математичних здібностях продемонстрували Фінляндія, Японія, Швеція, Норвегія та Нідерланди. Найбільше зниження рівня знань спостерігалося в Польщі, Литві, Південній Кореї, Новій Зеландії та Словаччині. Найгірші результати за всіма категоріями зафіксували Південна Корея, Угорщина, Латвія, Іспанія та Італія.

Як можна зрозуміти, чому в епоху науково-технічного розвитку спостерігається зниження розумових здібностей у людей? Цю тему ми обговорюємо з Вадимом Васютинським, керівником лабораторії психології мас і спільнот при Інституті соціальної та політичної психології НАПН України; Олександром Кондратюком, експертом у галузі освіти; та психологинею Антоніною Радченко.

-- Як вважаєте, чому рівень знань дорослих часто поступається рівню знань школярів навіть у розвинених країнах?

● О. Кондратюк:

-- Рівень знань знижується всюди. Нині навіть б'ють на сполох через те, що західні університети втрачають свою актуальність. І це логічно, це -- процес еволюції. Сто років тому ви могли знайти унікальні знання з певної дисципліни лише у бібліотеці якогось Оксфорду (Оксфордський університет у Великій Британії. -- Авт.) чи спілкуючись із викладачами Оксфорду. А тепер можете знайти їх у гуглі, незважаючи на те, де мешкаєте і скільки вам років -- 13 чи 33. Все під рукою, все у смартфоні. Навіщо вчитися рахувати, якщо є калькулятор? Навіщо вчити правила з мови, якщо є автовиправлення? Оці нові технології дещо шкодять нам, розслабляючи нас.

Має відбутися освітня революція, тобто зміна процесу навчання. Бо якщо не з'явиться нічого нового, справді цікавого для сучасного населення, то ніхто не буде займатись освітою. Це вже буде неактуально, нецікаво, Який сенс щось вивчати і запам'ятовувати, якщо все можна просто загуглити? Це, по-перше.

По-друге, сучасний світ знову відкриває двері для ліберальних ідей, що є позитивним знаком. Однак, одночасно поширюються соціалістичні погляди, які стверджують, що не потрібно нічого вимагати від інших, адже всі ми є людьми і повинні розуміти одне одного. Це призводить до формування певного культу споживання замість створення нових ідей та продуктів. В результаті, стає привабливішим стати блогером, адже всі активно переглядають тік-токи та інстаграм-історії, ніж, наприклад, вивчати математику. У такій ситуації математика втрачає свою актуальність, адже блогер може заробляти значно більше, ніж інженер. Сьогодні професіоналізм виявляється дещо зневаженим. Нова культура стверджує, що важливо, щоб людина була доброю, аби її сприймали адекватно, навіть якщо вона не досягла успіху в житті або не володіє професійними навичками.

Certainly! Here is a unique version of the text: ● A. Radchenko:

-- Людина рухається уперед через проблему. У розвинених країнах, у мегаполісах, на відміну від примітивних поселень, немає проблеми виживання. Там усе для людей, все автоматизовано. Для прикладу, ви натискаєте кнопку, заходите у ліфт і при цьому навіть не замислюєтеся над тим, як він працює. Немає потреби. Тобто все йде до того, що в сучасному світі допитливість і бажання досліджувати втрачають актуальність. А звідси -- й небажання вивчати елементарні предмети на кшталт математики.

У своїй професійній діяльності я неодноразово стикалася з ситуаціями, коли учням математичного класу ставила завдання, яке звучало так: "Уяви, що ти вирушаєш до магазину за цукерками, вартість яких становить 277 гривень 50 копійок за кілограм. Тобі запропонували 330 грамів. Скільки грошей тобі потрібно заплатити?" І тут настає "ерор" – діти застигають у здивуванні. Вони відповідають: "Навіщо мені щось рахувати, якщо існують електронні ваги?" Хоча учні отримують математичні знання, їх практичне застосування є критично важливим. Якщо ж ці знання не використовуються, то, за законами пам'яті, вони залишаються в голові лише на два-три роки, а потім просто забуваються. Це й пояснює, чому дорослі часто відчувають труднощі з математикою.

Що ж до грамотності, то тут треба брати до уваги такий нюанс. У сучасному світі відбуваються активні міграційні процеси. Зрозуміло, що неносії мови країни, в якій вони перебувають, продемонструють гірші знання, ніж носії.

В. Васютинський:

-- Як на мене, тут причина комплексна. Змінюється характер сучасної цивілізації (тут беремо мирний час, а не війну). У цивілізованих країнах різко посилилася спеціалізація. Поясню на простенькому прикладі. Нині багато хто не вміє куховарити. І не бачить сенсу вчитись цього, бо можна поїсти у кафе, ресторані чи замовити доставку. Так само з математикою -- люди не бачать потреби вивчати її, якщо не пов'язують свого майбутнього з професією, яка вимагає знання математики.

Раніше вважалося, що потрібно отримувати відмінні оцінки з усіх предметів, таких як математика, історія, біологія та інші. Сьогодні це не є обов'язковим вимогою ні в сім'ях, ні в навчальних закладах. У суспільстві поширена думка, що універсальне знання всього не є ефективним. Проте насправді це твердження є хибним. Справа не тільки в тому, що в дорослому житті ви можете забути формули, а в тому, що математика, як жоден інший предмет, найбільше стимулює розвиток інтелекту. Хоча людина може згодом не пригадувати, як обчислюється квадрат гіпотенузи, знання, отримані під час вивчення математики в школі, формують її здатність логічно мислити і вирішувати повсякденні завдання. Не займатися математикою — це те ж саме, що з дитинства не рухатися і просто залишатися в ліжку. У такому випадку ваші м'язи і кістки не будуть розвиватися.

Які ще фактори, на вашу думку, можуть сприяти зниженню рівня знань?

В. Васютинський:

Необхідно врахувати, що вік від 30 до 40 років є періодом, коли інтелектуальні здібності досягають свого максимального розвитку. Багато хто вважає, що справжнє життя починається після 40, коли поєднуються енергія молодості з мудрістю, набраною з роками. У студентські роки висока інтелектуальність вважається ознакою престижу, але з часом акценти зміщуються. Все більше значення набувають сімейні цінності та довірливі стосунки. Те, чого людина змогла досягти в плані інтелекту до 30 років, залишає свій відбиток, і подальший розвиток вже меншою мірою залежить від розумових здібностей. Саме тому в зрілому віці громадяни частіше віддають перевагу іншим аспектам життя, ніж здобуттю нових знань.

Що ж до зниження рівня грамотності так званих зумерів, людей віком 16 -- 24 років, то тут, як на мене, взнаки дається нинішня популярність соцмереж. Молодь часто віддає перевагу смішним відео чи коротким дописам, ніж читанню великих текстів чи, тим паче, книжок.