Команда науковців із США та Великої Британії здійснила дослідження, яке вивчає вплив штучного інтелекту на функціонування мозку, і результати виявилися тривожними. По-перше, виявлено, що ШІ швидко викликає залежність, що призводить до зниження мотивації у людей. По-друге, раптове припинення доступу до ШІ призводить до збільшення кількості помилок.
Цю інформацію надає дослідження, проведене командою науковців з університетів Меллона, Оксфорда, Массачусетса та Каліфорнії. Висновки цього дослідження вже можна зрозуміти з його назви – "Вплив штучного інтелекту на зниження наполегливості та шкоду для самостійної праці".
Як відбувався експеримент.
Вчені провели два незалежних експерименти з участю 350 та 670 дорослих, які мають вищу освіту. Обидві групи отримали однакові, доволі прості математичні завдання, пов'язані з виконанням операцій над дробами. Половині учасників, обраних випадковим чином, було надано доступ до мережевого помічника GPT-5 від OpenAI, тоді як інша половина працювала над завданнями самостійно.
Під час іспиту групі, яка вивчає штучний інтелект, було призупинено доступ до асистентів.
Очікувані результати
Результати подібних експериментів можна легко спрогнозувати: група, що використовувала штучний інтелект, показала менший відсоток правильних відповідей у порівнянні з тією, яка обходилася без його допомоги. Це свідчить про те, що учасники, які спочатку покладалися на мережевих асистентів, помилялися значно частіше, ніж ті, хто намагався вирішувати завдання самостійно.
У заключному експерименті математику замінили літературою, з питаннями на розуміння прочитаного. Та результати були такі самі.
Висока вартість
Мова йде не про ціну доступу до послуг мережевих асистентів, а про вартість їхньої допомоги. Дослідники зауважують, що хоча "допомога штучного інтелекту підвищує безпосередню продуктивність, вона водночас має дуже високу когнітивну ціну".
Після проведення ряду досліджень, вчені виявили, що всього лише десять хвилин взаємодії зі штучним інтелектом можуть призводити до формування залежності, подібної до наркотичної. Цей феномен вони спостерігали, коли раптово позбавляли учасників експерименту можливості користуватися віртуальними асистентами.
Окрім згаданих хвиль помилок, таке вимикання також провокувало істерики у піддослідних, агресію та відмову від подальшого досліду.
Що стверджують науковці?
"Коли штучний інтелект забирає у людей можливість вирішувати завдання, це не означає, що вони лише починають давати помилкові відповіді. Головна проблема полягає в тому, що багато з них втрачають бажання навіть намагатися самостійно без допомоги ШІ. Як зазначає співавторка дослідження, доцентка Каліфорнійського університету Рейчел Дубей, рівень наполегливості людей, м'яко кажучи, зменшується."
На її переконання, бездумне впровадження ШІ в освітньому секторі може призвести до "покоління учнів, які не знатимуть, на що вони здатні", причому у подальшому "це розмиє людські інновації та креативність".
Чи є позитив
Щоправда, не все так похмуро, як може здатися на перший погляд. Зазначена група вчених виявила і світлі моменти щодо використання ШІ. Так піддослідні, що використовували ШІ для підказок та роз'яснень, а не питали у нього одразу відповідь, після вимкнення асистентів помилялися не більше за інші групи.
Отже, ключовий момент полягає в тому, як саме використовувати штучний інтелект. Якщо сприймати його як заміну для виконання завдань — це неефективно. Натомість, використання ШІ як довідкового інструменту може бути дуже корисним. Це підтверджує ще одне дослідження, яке виявило, що працівники, які активно використовують ШІ, демонструють вищу продуктивність та працюють більше часу, ніж їхні колеги.
Як повідомляло OBOZ.UA, нещодавно необдумане застосування штучного інтелекту призвело до невдачі учнів 8 класу однієї з київських шкіл на тесті. Виявилося, що діти покладались на можливості ШІ і в результаті написали роботу не за тією повістю "Маруся". У класичній українській літературі існує два твори з такою назвою - один написаний Григорієм Квіткою-Основ'яненком у 1832 році, а інший - Марією Вілінською (псевдонім Марко Вовчок) у 1870 році.
OBOZ.UA також повідомляв про те, як застосування штучного інтелекту для розробки літературного підручника спричинило бурхливу дискусію в інтернеті.
Отримуйте лише достовірні дані в нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не піддавайтеся на дезінформацію!
#Університет #Підручник #Асистент викладача #Математика #Українська література #Штучний інтелект #Експеримент #Мозок #Мотивація #Література #Оксфордський університет #Марко Вовчок #Viber #Нобелівська премія з літератури #Велика Британія #Наркотичний #Викладач #Розвідка #Каліфорнійський університет у Берклі #Григорій Квітка-Осов'яненко
