Росія оснастила балістичні ракети "Іскандер" оптичними та радіолокаційними головками самонаведення, що дозволяють коригувати курс в останню секунду, аби перерізати сполучення через Дніпро та ізолювати енергосистему країни.
Російські війська, що здійснюють окупацію, вдосконалили свої балістичні ракети "Іскандер", що дало їм можливість коригувати траєкторію польоту в повітрі та завдавати удари з високою точністю, до одного метра.
Основна мета цієї стратегії полягає в тому, щоб розірвати транспортні та енергетичні зв’язки через Дніпро, фактично "поділивши" Україну на дві частини, зазначає британське видання The Daily Telegraph.
Які характеристики вирізняють модернізовані "Іскандери"?
Згідно з інформацією, яку опублікувало видання, Росія модернізувала ракети "Іскандер", додавши до них новітні оптичні та радіолокаційні головки самонаведення. За кілька секунд до вибуху боєголовки система виконує радіолокаційне сканування території. Це дозволяє ракеті уникати українських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) і коригувати траєкторію польоту в останній момент перед ударом.
Радник президента України Сергій Бескрестнов підтвердив, що під час недавніх нападів на мости в Києві російські війська використовували саме ці високоточні самонаведені боєприпаси.
Професор військових стратегій та технологій Берлінської школи управління (Hertie School) Мауро Джиллі зазначає, що ця інновація дозволяє вирішити одну з ключових тактичних труднощів, з якими стикається російська армія.
"Звичайні балістичні ракети мають характерну особливість: вони рухаються по параболічній траєкторії і підлягають певним похибкам. На завершальному етапі їхнього польоту, як правило, на них впливає лише гравітація. Проте сьогодні ситуація кардинально змінилася — ракета здатна коригувати свій курс до самого моменту приземлення," — підкреслив фахівець у коментарі для The Telegraph.
Тактика "островів" та удари по мостах Києва
Протягом останніх кількох тижнів Росія намагалася знищити вісім ключових мостів у Києві, використовуючи реактивні безпілотники. Пізніше вона перейшла до масштабних атак з використанням балістичних ракет. Наприклад, лише за одну ніч минулих вихідних чотири ракети вразили Північний міст.
Хоча, згідно з оцінками професора Джиллі, ці атаки не здатні повністю знищити великі конструкції київських мостів, вони все ж таки значно ускладнюють рух, викликаючи тривалі затори та змушуючи людей переходити через Дніпро пішки під холодним дощем і в тумані, наражаючи себе на ризик повторного обстрілу.
Ці атаки є частиною ширшого плану Кремля. Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається розділити Україну вздовж Дніпра, щоб максимально ускладнити життя людям. За даними Financial Times, Москва також прагне заблокувати передачу електроенергії із заходу на схід країни.
Асоційований науковий співробітник аналітичного центру GLOBSEC Максим Безносюк зазначає, що спроби розколоти українську енергосистему по Дніпру тривають ще з грудня минулого року.
"Кремль застосовує тактику, яку енергетики називають "островуванням" (islanding). Їхня мета -- розбити енергомережу України на ізольовані сегменти, які не зможуть перерозподіляти потужності з робочих електростанцій у дефіцитні регіони. Росія прагне фрагментувати інфраструктуру, що підтримує військові зусилля та тил", -- пояснює експерт.
Життя на лівому березі: прогулянки пішки та всього дві години денного світла щодня.
Найбільше від цієї стратегії страждає лівобережна частина Києва. У ряді районів електрику вмикають лише на дві години на добу, часто виникають перебої з централізованим опаленням і водопостачанням.
Транспортний хаос
23-річний киянин Влад ділиться, що після закриття частини метро внаслідок обстрілів його шлях на роботу громадським транспортом тепер займає більше двох з половиною годин в один бік. Щодня йому доводиться витрачати 40 хвилин на пішу прогулянку через міст. Інший мешканець столиці, 24-річний Андрій, жартує, що прогулянки по мосту через Дніпро п'ять днів на тиждень пішли йому на користь, але з побоюванням очікує зиму, коли ходити містом може стати складніше.
Ефект "поступового нагрівання жаби"
23-річний співробітник Міністерства культури Серафим Колодчук, який повернувся з-за кордону в січні, порівнює життя на лівому березі з поступовим нагріванням води: до відключень електрики можна звикнути, але відсутність води та транспорту є набагато складнішою для витривалості. Через те, що холодильник працює лише 2 години на добу, він майже не купує продуктів, а щоб прийняти душ, змушений відвідувати спортзал.
Три светри та готовність до холоду.
35-річна викладачка мов Яна Оллер вважає день вдалим, якщо вранці встигає заварити каву за дві години наявності електрики. В іншому разі їй доводиться прокидатися за дві години до онлайн-уроків і бігти в їдальню. Вночі ж вона ховається у ванній від балістичних ракет, на підліт яких є лічені хвилини.
"Коли я сиджу вдома, обгорнена в три светри, дві пари теплого одягу та три пари різдвяних шкарпеток, і мені все ще холодно, я навіть не можу уявити, що робитиму в січні, коли температура впаде до -20 градусів. Стараюся не думати про зиму. Мені пропонували поїхати за кордон, або ж відвідати батьків у селі, але моя любов до Києва така велика, що я не можу залишити це місто." – поділилася своїми думками киянка.
Нагадуємо, що нещодавно Юрій Ігнат, який очолює управління комунікацій Командування Повітряних сил Збройних Сил України, зазначив: якщо Російська Федерація продовжить в тому ж дусі інтенсивні обстріли України, то за місяць кількість запущених балістичних ракет може перевищити 300 штук.
#