Китай розширює своє впливове присутність у Європі, використовуючи Сербію та країни Західних Балкан як ключові точки для свого впливу.

Китайсько-сербська співпраця. Ілюстративно | фото AP

Китай прагне зміцнити свій вплив у Європі через країни Західних Балкан. 16 липня 2025 року представник Європейської Комісії закликав Сербію, яка є кандидатом на вступ до ЄС, дотримуватися спільної зовнішньої політики, висловлюючи стурбованість щодо наміру Белграда провести спільні військові навчання з Китаєм. Напередодні Міністерство оборони Китаю анонсувало спільні навчання спеціальних підрозділів китайської та сербської армій під назвою "Миротворець 2025", які заплановані в провінції Хебей на півночі Китаю в другій половині цього місяця. Ці маневри стануть важливим кроком у розвитку військової співпраці між двома країнами.

Речник Єврокомісії нагадав, що Брюссель уже неодноразово висловлював застереження щодо політики Белграда, спрямованої на зближення з Пекіном і Москвою. "Сербія повинна утриматися від дій і заяв, що суперечать позиції ЄС у сфері зовнішньої політики", - сказав він.

Європейська комісія підкреслила, що Європейський Союз прагне розглядати Сербію як надійного партнера в Європі, який поділяє спільні цінності, принципи та підходи до політики безпеки.

Економічне розширення Китаю

Протягом багатьох років Сербія та Китай постійно укріплюють свої економічні та політичні зв’язки. За результатами 2024 року Китай випередив Німеччину і став найбільшим зовнішньоторговельним партнером Сербії за обсягом імпорту. Крім того, Сербія активно імплементує китайську військову техніку, зокрема дрони та системи протиповітряної оборони. У рамках свого глобального проекту "Один пояс, один шлях" Китай має намір укріпити свої позиції в Європі. Проте, більшість європейських країн ставляться до цієї ініціативи з обережністю, і тому кілька з них свідомо обмежують китайські інвестиції у свої економіки. Враховуючи цю ситуацію, Пекін обрав певні країни для більш тісної співпраці, прагнучи через них зміцнити своє становище в Європі.

Сьогодні спостерігається значна активність у співпраці між Китаєм, Угорщиною та Сербією. Раніше ця взаємодія була здебільшого обмежена економічними питаннями, торгівлею та розвитком інфраструктурних і промислових ініціатив. Важливим етапом є спільні військові навчання між КНР та Республікою Сербія, які представляють собою новий рівень просування китайських інтересів у Європі. Китай прагне сформувати своєрідний "автономний осередок" на європейському континенті, який буде менш залежним від Європейського Союзу та США, а також відкритішим для співпраці з Пекіном. У той же час, країни, такі як Сербія та Угорщина, вже стали "воротами" для китайського впливу в Європі.

Китайські підприємства стали головними інвесторами в економіці Сербії та Угорщини, інвестуючи мільярди євро в промисловість, інфраструктурні проекти, швидкісні автотраси, мости, заводи з виробництва електромобілів та інші сфери. Використовуючи "м'яку силу", Китай активно розвиває свої зв'язки з країнами Європи через дипломатичні візити, культурні обміни та економічні переваги. Проте, існує значний ризик, що зростаючий китайський вплив може зашкодити єдності Європейського Союзу, особливо якщо окремі держави блокуватимуть антикитайські ініціативи на загальноєвропейському рівні.

Стратегічна роль Сербії

Китай активно розширює свій вплив на Балканах, в основному через економічне співробітництво та інвестиції. Сербія виступає ключовим партнером Пекіна в цьому регіоні, отримуючи значні вливання в інфраструктурні проекти та енергетику, такі як залізничний маршрут між Белградом і Будапештом та теплова електростанція Костолац. Завдяки тісним політичним та економічним зв'язкам Сербія займає центральну роль у китайській стратегії на Балканах. Присутність Китаю викликає як зацікавленість, так і занепокоєння: з одного боку, інвестиції можуть стимулювати економічний розвиток, з іншого - існують побоювання щодо боргового навантаження та зростання політичного впливу Китаю в регіоні. На відміну від інших великих гравців, Китай не має військових баз на Балканах, його вплив зосереджений на економічних і політичних аспектах. Протягом останніх двадцяти років Пекін активно розвиває не лише економічні, а й освітні зв'язки з Сербією. Наразі три сербських університети — в Белграді, Новому Саді та Ніші — уклали угоду про співпрацю з Шанхайським університетом "Цзяо Тун", що відкриває нові можливості для поглиблення освітніх та культурних зв’язків. Сербія також має намір заснувати два Інститути Конфуція в Белграді та Новому Саді. Белград укріплює свої стосунки з Пекіном, співпрацюючи в сферах інфраструктури, туризму та технологій, що призвело до залучення понад 10 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій з 2005 року.

Брак чіткої стратегії з боку Європейського Союзу щодо членства Сербії протягом останнього десятиліття призвів до зближення Белграда з Пекіном та Москвою. Сербія прагне утримувати баланс, активно розвиваючи економічні, політичні та соціальні зв’язки з Китаєм, водночас продовжуючи переговірний процес з ЄС. Китайські компанії займають важливу позицію в сербській економіці, працюючи в таких галузях, як виробництво сталі, шин, енергетика та відновлювальні джерела енергії. Наприклад, Huawei, одна з провідних китайських корпорацій, реалізує значні проєкти в Сербії. Відкриття найбільшого культурного центру Китаю в Белграді також свідчить про глибину двостороннього співробітництва.

У 2022 році Сербія отримала потужну систему протиповітряної оборони китайського виробництва, що викликало занепокоєння у Західних країнах. Йдеться про зенітно-ракетні комплекси HQ-22, які призначені для перехоплення повітряних цілей. Європа насторожено реагує на таке озброєння, адже існує побоювання, що це може спровокувати нові військові конфлікти в регіоні Балкан. Китайська ракетна система часто порівнюється з американським Patriot та російським С-400, хоча її дальність дії є меншою. Сербія стала першим європейським оператором китайських ракетних систем. Збільшення військової співпраці між Сербією та Китаєм може дестабілізувати ситуацію на Західних Балканах, що, в свою чергу, вигідно Росії. Кремль може спробувати активізувати конфлікти, відкривши другий фронт у відносинах з Європою.

Китай і Сербію також об'єднує фактор НАТО. Під час військової операції Альянсу проти Югославії одна з бомб влучила в будівлю китайського посольства в Белграді, що призвело до загибелі трьох китайських журналістів. Незважаючи на офіційні вибачення з боку США, китайське керівництво досі вважає, що це сталося навмисно, оскільки Китай тоді ясно підтримував югославську владу в конфлікті із Заходом.

Між Сербією та Китаєм існує угода про вільну торгівлю, що дозволяє імпортувати 8 930 сербських товарів до Китаю та 10 412 китайських товарів на територію Сербії. Однак, за останнє десятиліття боргові зобов'язання Сербії перед Китаєм зросли в 13 разів, прогнозуючи досягнення майже 4 мільярдів євро у 2025 році. Китайські фірми зацікавлені в сербській кваліфікованій та відносно недорозвинутої робочій силі, а також в енергетичному, сільськогосподарському та промисловому потенціалі. Додатково, інвестиційні можливості в дорожній інфраструктурі та безвізовий в’їзд для громадян Китаю підвищують привабливість регіону. Сербія є єдиною європейською державою, що має угоди про вільну торгівлю з ЄС, Росією, Туреччиною, ЦЕФТА та Китаєм, що робить її потенційним центром безмитного експорту для понад 2,5 мільярда осіб. Китайські інвестори бачать в Сербії не лише окремий ринок, але й платформу для розширення експорту.

Різні стратегії Китаю та Європейського Союзу щодо Сербії створюють для Белграда унікальну можливість використовувати цю конкуренцію на свою користь, підтримуючи баланс між двома великими гравцями. Як найзначніша країна Західних Балкан, Сербія має багатогранні та складні історичні зв’язки з сусідніми державами та ЄС. Вона відіграє важливу роль у регіоні, де її іноді називають "внутрішнім двором" Європи через її стратегічну значущість. Важливість Сербії в цьому геополітичному контексті не варто недооцінювати. Хоча її статус найкрупнішої країни Західних Балкан є важливим фактором, її роль виходить далеко за межі лише географічних аспектів.

Белград і Пекін не вважають за необхідне обмежувати свої токсичні зовнішньополітичні зв'язки. Вони не лише не підтримали санкції проти Росії, а й продовжують активно взаємодіяти з Москвою. Після 2022 року, під тиском Європейського Союзу та США, більшість країн формату 17+1 скоротили співпрацю з Китаєм, однак Угорщина та Сербія вирішили зберегти свої відносини, що викликає велику вдячність з боку КНР. Крім того, Білорусь та Республіка Сербська залишаються в дружніх стосунках, таким чином створюючи мережу союзників для Москви.