Китай розгорнув десятки дослідницьких суден для детального картографування морського дна у стратегічних районах Світового океану. Пекін збирає дані, які стануть критичними для ведення підводної війни проти США та їхніх союзників.
Цю інформацію повідомляє стаття агентства Reuters.
Китай реалізує масштабну програму з картографування морського дна та спостереження за підводним середовищем у Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах, накопичуючи детальні знання про умови, які, на думку експертів, є ключовими для ведення підводної війни проти США та їхніх союзників.
Зокрема, дослідницьке судно Dong Fang Hong 3, що належить Океанічному університету Китаю, упродовж 2024 -- 2025 років працювало поблизу Тайваню, американської бази на Гуамі, а також у важливих районах Індійського океану -- це підтверджують дані відстеження. У жовтні 2024 року судно перевіряло китайські підводні сенсори біля Японії, здатні фіксувати об'єкти під водою, і знову повернулося туди в травні наступного року. У березні 2025 року воно курсувало між Шрі-Ланкою та Індонезією, досліджуючи підходи до Малаккської протоки -- одного з найважливіших вузлів світової торгівлі.
Офіційно судно займалося дослідженням донних відкладень і клімату, однак наукові публікації свідчать, що воно також виконувало масштабні глибоководні дослідження. За оцінками військово-морських експертів і представників ВМС США, такі дані -- отримані шляхом картографування та встановлення сенсорів -- дають Китаю змогу ефективніше використовувати власні підводні човни та відстежувати субмарини потенційного противника.
Dong Fang Hong 3 є лише складовою частиною більш масштабної програми, яка охоплює десятки суден і сотні сенсорів. У рамках розслідування, проведеного Reuters, були переглянуті державні та наукові документи Китаю, а також проаналізовано більше п'яти років маршрутів 42 дослідницьких суден, що працюють у трьох океанах, за допомогою системи, розробленої новозеландською компанією Starboard Maritime Intelligence.
Незважаючи на те, що деякі дослідження мають цивільну мету — такі як рибальство чи розвідка корисних копалин — спеціалісти з підводної війни впевнені, що в них також присутній військовий аспект.
Для отримання інформації про рельєф дна океану судна пересуваються по ретельно спланованих траєкторіях, здійснюючи сканування поверхні. Дані, що отримуються в процесі спостереження, свідчать про те, що ця діяльність охоплює великі території трьох океанів.
Принаймні вісім кораблів здійснювали картографічні роботи, а ще десять були обладнані необхідним обладнанням, про що свідчать китайські державні медіа, академічні дослідження та офіційні звіти уряду.
"Ця інформація може мати величезне значення для формування бойового середовища для підводних човнів Китаю. Кожен досвідчений підводник витрачає багато зусиль на вивчення умов, в яких він працює," -- підкреслив колишній командувач підводних сил Австралії Пітер Скотт.
Зібрані дані також свідчать про те, що Китай зосереджує свою діяльність у стратегічно важливих регіонах — поблизу Філіппін, Гуаму, Гаваїв та в околицях американських військових баз на атолі Вейк.
"Масштаби цієї діяльності свідчать, що йдеться не лише про ресурси. Очевидно, що Китай прагне розвинути океанський флот із можливістю далеких операцій, значною мірою орієнтований на підводні сили", -- сказала експертка з безпеки Університету Західної Австралії Дженніфер Паркер.
Експерти також наголошують, що навіть цивільні дослідження інтегруються у військові програми -- це частина політики "цивільно-військового злиття", яку просуває влада Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном.
Водночас китайські міністерства оборони, закордонних справ і природних ресурсів не надали коментарів щодо цієї діяльності, як і Пентагон.
Виступаючи перед комісією Конгресу США, контрадмірал Майк Брукс заявив, що Китай суттєво розширив масштаби досліджень, які "дозволяють забезпечити навігацію підводних човнів, їх маскування та розміщення сенсорів або озброєння на морському дні". За його словами, така активність викликає серйозне занепокоєння.
Сполучені Штати також модернізували свої програми океанографічних досліджень, але, в основному, залучають військові кораблі, які здатні деактивувати системи моніторингу. Китайські цивільні судна іноді вдаються до подібних дій, що може свідчити про те, що фактичні масштаби їхньої активності можуть бути значно більшими.
Це перший раз, коли так ґрунтовно висвітлено обсяги підводних досліджень Китаю в трьох океанах одночасно. Раніше інформація надавалась лише щодо окремих зон, таких як поблизу Гуаму, Тайваню та в Індійському океані.
"Вражаючі обсяги китайських морських досліджень" — зауважив експерт у галузі морської стратегії Раян Мартінсон. Він підкреслив, що раніше ВМС США володіли значною перевагою у розумінні океанського середовища, але тепер Китай поступово скорочує цю різницю.
"Це викликає серйозне занепокоєння", -- додав він.
Інформація про морське дно та характеристики води, яку збирає Китай, є критично важливою як для використання підводних човнів, так і для протидії їм. Зокрема, вона допомагає уникати зіткнень і краще маскувати субмарини.
Водночас ці дані необхідні й для їхнього виявлення: зазвичай підводні човни визначають за звуками або сигналами сонарів, причому поширення звуку значною мірою залежить від підводного рельєфу. На рух звукових хвиль і самих субмарин також впливають температура води, її солоність і течії.
Найбільші океанографічні дослідження Китай здійснює на сході від Філіппін, проходячи вздовж так званого Першого островного ланцюга, що простягається від Японії через Тайвань до Борнео, і переважно контролюється союзниками США. Ця лінія слугує природним бар'єром, відокремлюючи прибережні води Китаю від відкритого Тихого океану.
"Вони бояться бути замкненими в межах Першого острівного ланцюга", -- зазначив Пітер Ліві, колишній військово-морський аташе Австралії у США та нинішній президент Австралійського морського інституту. За його оцінкою, такі роботи свідчать про прагнення Пекіна краще вивчити морське середовище, щоб "вирватися за його межі".
Дані спостереження також свідчать про те, що китайські наукові дослідження охоплюють водні простори біля Гуаму, де знаходиться частина американських атомних підводних човнів.
Крім цього, китайські судна працювали поблизу Гаваїв -- ще одного ключового військового центру США; досліджували підводний хребет на північ від бази в Папуа-Новій Гвінеї, до якої нещодавно отримали доступ американські військові; а також діяли в районі острова Різдва -- австралійської території на маршруті між Південно-Китайським морем і важливою базою підводного флоту Австралії.
Активність Китаю не обмежується цими зонами. Він також активно вивчає значні частини Індійського океану -- критично важливого маршруту для постачання нафти та інших ресурсів із Близького Сходу й Африки.
"Китай стикається з ризиками через свою залежність від морської торгівлі", -- підкреслила Дженніфер Паркер. Вона зазначила, що подібні дослідження можуть вказувати на наміри Пекіна активізувати використання підводних човнів в Індійському океані.
Китайські кораблі також проводили дослідження морського дна на заході та півночі від Аляски, в зоні важливого морського маршруту до Арктики. Пекін вважає Арктику стратегічним регіоном і планує стати полярною наддержавою вже в 2030-х роках.
Розмах цих досліджень та удосконалення підводних можливостей нації є "сигналом її трансформації на ключового гравця в морській сфері", підкреслив колишній капітан підводного човна Том Шугарт.
Приблизно в 2014 році дослідник з Океанічного університету в Лісіні запропонував амбіційний проєкт під назвою "прозорий океан". Ця система сенсорів покликана забезпечити Китаю детальну інформацію про стан води та її рухи в різних регіонах. За даними Китайської академії наук, ініціатива незабаром отримала щонайменше 85 мільйонів доларів фінансування від уряду провінції Шаньдун.
Реалізація почалася в Південно-Китайському морі, де, за даними університету, вже створено систему моніторингу, що охоплює глибоководні ділянки.
Контрадмірал США Майк Брукс повідомив у Конгресі про те, що Китай створює підводні спостережні мережі, які "збирають гідрографічну інформацію — температуру води, солоність, течії — з метою вдосконалення роботи сонарних систем і забезпечення безперервного моніторингу підводних човнів у стратегічних зонах, зокрема в Південно-Китайському морі".
Після цього китайські науковці розширили свій проєкт на акваторії Тихого та Індійського океанів. Згідно з офіційною інформацією, в Тихому океані було встановлено сотні датчиків, буїв та підводних систем, що дозволяють моніторити коливання температури, солоності та водних течій, зокрема, у східних водах Японії, поблизу Філіппін та в районі Гуаму.
В Індійському океані була створена система сенсорів, що оточує Індію та Шрі-Ланку, зокрема підводний хребет Ninety East Ridge — один з найдовших у світі, що знаходиться поблизу ключових шляхів до стратегічної Малаккської протоки.
Згідно з інформацією, наданою китайськими вченими, ця система вже надає країні дані про стан океану та підводні явища в реальному часі.
Проте деякі фахівці висловлюють сумніви щодо здатності забезпечити стабільну передачу подібних даних в режимі реального часу через існуючі технічні обмеження. Тим не менш, навіть з певною затримкою, така інформація залишається важливою, оскільки може сприяти виявленню американських підводних човнів.
Чимало сенсорів розміщено у стратегічно чутливих районах. Зокрема, у протоці між Тайванем і Філіппінами -- важливому маршруті для американських субмарин -- Китай уже встановив сучасні системи спостереження.
Китайські дослідники офіційно стверджують, що ці технології призначені для спостереження за кліматичними умовами та станом океанів. Проте, ще в 2017 році урядовці провінції Шаньдун відкрито вказували, що ініціатива "прозорого океану" має на меті "забезпечення оборони та безпеки на морі", порівнюючи її з подібними військовими програмами США.
Засновник програми У Лісінь нині керує цією мережею через Національну лабораторію морських наук і технологій у Ціндао, серед партнерів якої -- Академія підводного флоту ВМС Китаю. На запити журналістів він не відповів.
Цей комплекс досліджень і систем моніторингу забезпечує Китай значними можливостями для виявлення підводних сил супротивника, а також для ефективного розташування своїх субмарин у найкритичніших і найбільш суперечливих водах планети.
"Це свідчить про те, що Китай має можливість здійснювати дії далеко від своїх узбереж," -- підкреслив фахівець з морської безпеки Коллін Кох. Він зазначив, що країна вже виробила ясне уявлення про морське середовище, в якому вона має намір діяти як в умовах миру, так і в часи конфлікту.
Китайські вчені також акцентують увагу на важливості цих досліджень у стратегічному контексті. Зокрема, науковець Чжоу Чунь зазначив, що його дослідження відкриває нові горизонти для розуміння "швидкого прогресу в області морської оборони та військових здатностей нашої держави".
У перспективі, за його словами, ці напрацювання мають бути спрямовані на "перетворення найсучасніших науково-технічних досягнень на нові типи бойових можливостей для наших військово-морських сил".
У березні військова авіація Китаю відновила активні польоти біля Тайваню після двотижневої паузи: було зафіксовано 26 літаків за добу. Перерву аналітики пов'язують із можливою зміною стратегії тиску, кадровими чистками в армії КНР або підготовкою до візиту президента США Дональда Трампа до Китаю. Повернення літаків відбулося на тлі різкої критики Пекіна на адресу президента Тайваню Лая Цінде через його заклики до посилення оборони. Попри авіаційну паузу, китайські кораблі постійно перебували біля острова.
Китай висунув Тайваню ініціативу "мирного возз'єднання", обіцяючи стабільні постачання енергії на фоні зростаючої нестабільності через конфлікти на Близькому Сході. У китайських офіційних колах зазначили, що це позитивно вплине на добробут мешканців острова. Проте Тайбей рішуче відкинув цю пропозицію, підкресливши важливість свого суверенітету та прагнення до диверсифікації енергетичних ресурсів, зокрема через імпорт з США. Незважаючи на обіцянки, Китай продовжує погрожувати силовими діями, а аналітики вважають ці заяви новим етапом політичного тиску та використання глобальної енергетичної кризи як засобу впливу.
#Корабель #Військово-морські сили США #Дональд Трамп #Моніторинг #Вода #Стратегія #Японія #Китай (регіон) #Африка #Пекін #Сі Цзіньпін #Тайвань #Клімат #Австралія #Індонезія #Корисні копалини #Гаваї #Нова Зеландія #Близький Схід #Звук #Ворожий комбатант #Картографія #Шрі-Ланка #Солоність #Філіппіни #Океан #Підводний човен #Західна Австралія #Гуам #Династія Чжоу #Індійський океан #Шаньдун #Америка #Конгрес Сполучених Штатів #Ділянка #Підводна війна #Малаккська протока #Південно-Китайське море #Сонар #Острів Вейк #Ціндао #Тайбей
