Кадровий дефіцит: чи вдасться Україні повернути своїх фахівців?

Україні бракує висококваліфікованих кадрів. Ця тенденція лише погіршується. Як це змінити?

На українському ринку праці спостерігається значний брак висококваліфікованих спеціалістів у багатьох галузях, що заважає економічному зростанню. Основною причиною цього є еміграція досвідчених професіоналів та обдарованої молоді за межі країни. Конфлікт між Росією та Україною лише поглибив цю ситуацію. Які кроки повинна вжити Україна, щоб повернути цих людей, і що потрібно зробити, аби вони вирішили залишитися?

З моменту початку масштабного вторгнення Російської Федерації питання нестачі кваліфікованих спеціалістів стало системним. Це підтверджують численні дослідження українського ринку праці, проведені Європейською Бізнес Асоціацією (EBA), яка об'єднує більше тисячі компаній в Україні.

Згідно з опитуванням, проведеним EBA наприкінці 2024 року, 71% підприємств відзначили суттєвий брак кадрів, 25% - частковий, тоді як лише 4% не відчувають проблем у цій сфері. Нове дослідження EBA, яке все ще триває, уже надає перші результати, що свідчать про погіршення ситуації у 2025 році. "Усі респонденти підтвердили наявність дефіциту кадрів: 77% вказали на його повну відсутність, а 23% - на частковий брак. Особливо серйозна ситуація спостерігається у малих містах та прифронтових зонах, де конкуренція за кадри з великими компаніями та роботодавцями з більш безпечних регіонів є надто складною", - прокоментували в асоціації, відповідаючи на запит DW.

На ринку праці спостерігається нестача не лише робітничих кадрів, таких як електрики чи слюсарі, але й висококваліфікованих спеціалістів, включаючи IT-фахівців, лікарів та вчителів. "Ми відчуваємо брак інженерів, здатних працювати в галузі військових технологій. Причина в тому, що до інженерних спеціальностей вступає дуже мало студентів", - зазначає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник у своїй бесіді з DW.

Виїзд обдарованої молоді з України загострює ситуацію, зазначає президент Київської школи економіки (KSE) та колишній міністр економіки Тимофій Милованов. "Ця проблема існувала ще до початку повномасштабної війни. До 2022 року багато учасників міжнародних олімпіад обирали навчання в Росії, але тепер це вже не актуально", – розповідає він у бесіді з DW. Проте, як підкреслює Милованов, виїзд молоді за кордон триває, лише тепер вони надають перевагу іншим країнам. "Цікаво, що багато з тих, хто виїжджає, вказують на відсутність якісної освіти як головну причину свого рішення, адже для них важливим є особистий розвиток", – пояснює він. За його інформацією, у 2021 році 20% українських призерів міжнародних олімпіад продовжили навчання за кордоном, у 2022 році ця цифра зросла до 50%, а в наступні роки становила 30%, 35% і 37% відповідно.

Досліджуйте також: Яким чином виїзні дозволи для чоловіків віком 18-22 років впливають на український ринок праці?

Не можливо повністю зупинити відтік мізків, оскільки це явище спостерігається в багатьох країнах, вважає Милованов. Проте, на його думку, існує можливість хоча б частково уповільнити цю тенденцію, покращивши, зокрема, якість освіти для молоді та змінивши підходи до фінансування. "У 2014 році закрили багато неефективних банків, і зараз ми спостерігаємо схожу ситуацію в освіті. Потрібно закривати слабкі університети, об'єднувати їх та покращувати освіту під керівництвом сильніших установ, а також забезпечити відповідне фінансування. Іншими словами, потрібно перерозподілити обмежені ресурси", - ділиться своїми думками Милованов. Щоб повернути висококваліфікованих спеціалістів, він також зазначає про локальні ініціативи, такі як Create Ukraine, реалізація якої підтримується KSE. "Я сам був вражений її результатами. Проте ця програма має обмежений вплив і не вирішує загальні проблеми на ринку праці", - підкреслює він.

Програму Create Ukraine, яка створена для повернення українських професіоналів віком 22-35 років з-за кордону, реалізує литовська установа Central Project Management Agency (CPVA) у партнерстві з KSE Foundation та українським урядом. Пілотний етап Create Ukraine відбувся торік, тоді в межах цієї програми повернулися 10 українців, щоб працювати в урядових проєктах. "Ми побачили ефективність цього проєкту, і на конференції з відновлення України в Римі взяли на себе зобов'язання проводити таку програму протягом трьох років. Щороку в ній братимуть участь 25 учасників. Цього року ми оголосили відкритий конкурс, і маємо понад 250 кандидатів, з яких вже обрали 25. Цього року вони зосереджуватимуться на роботі у міністерствах, які працюють над вступом до Євросоюзу", - розповідає в розмові з DW керівник програми Co-create Future of Ukraine в CPVA Артурас Жарновскіс.

Литва висловила готовність допомогти Україні реалізувати програму повернення фахівців, спираючись на свій власний досвід у цій сфері, зазначає Жарновскіс. "Після вступу Литви до ЄС багато молодих спеціалістів виїхали за кордон. Тому ми зосередилися на їхньому поверненні. Щорічно ми проводили відкритий конкурс для молодих спеціалістів з метою повернення їх на батьківщину," - повідомляє Жарновскіс. Він підкреслює, що молодим фахівцям пропонували річні контракти в державних установах, сподіваючись, що вони залишаться в країні та продовжать працювати в державному секторі. Жарновскіс також зазначив, що за останнє десятиліття таким чином до Литви повернулося понад 300 спеціалістів, з яких 80% вирішили залишитися на постійній основі.

Згідно з інформацією від Жарновскіса, десять учасників пілотного проекту в Україні вже рік працюють у цій сфері і висловили готовність продовжити свої контракти для роботи на батьківщині, незважаючи на наявність пропозицій від міжнародних організацій. Однією з таких спеціалісток є Тетяна Гайдим, експертка з управління проектами та консалтингових послуг у галузі банківських, страхових і перестрахувальних послуг. Вона зазначає: "Я вирішила залишитися в Україні, принаймні на найближчі кілька років. У мене є кілька варіантів кар'єри, але я точно буду або працювати на державу, або тісно співпрацювати з урядом," - поділилася вона в інтерв'ю DW.

Гайдим залишила Україну в 2019 році та переїхала до Словаччини, де здобула диплом за спеціальністю "міжнародні фінанси" в Братиславському економічному університеті. Після завершення навчання вона працювала в міжнародних консалтингових компаніях Deloitte і Synpulse. Проте, під час повномасштабного вторгнення в Україну Гайдим відчула потребу діяти на користь своєї батьківщини. "Я розуміла, що хочу зробити щось більше для України, ніж просто донати. Мене захопила ідея працювати в уряді або в чомусь, що пов'язане з ним. У 2022 році я кілька разів надсилала своє резюме, але не отримала відповіді. Потім відклала цю думку і зосередилася на своєму житті. Але в серпні 2024-го я дізналася про програму Create Ukraine, подала заявку і вже в вересні отримала пропозицію про роботу", - розповідає вона.

Втім, через своє рішення фахівчиня несе фінансові втрати. "Великий мінус програми і українського держсектору загалом, що зарплата в рази менша у порівнянні з тим, що тобі готові платити в приватному секторі. Моя зарплата нині вдвічі нижча, ніж моя остання зарплата на останньому місці роботи в приватному консалтингу. І перспективи не дуже хороші. Тому, на жаль, фінансової мотивації немає взагалі", - визнає Гайдим.

Проте, навіть якщо з'являться фінансові заохочення для повернення чи утримання людей від виїзду, першочергово необхідно вирішити ключове питання - безпеку, підкреслює Воскобойник. "Якщо це не буде належним чином вирішено, то люди все одно продовжать виїжджати, і говорити про масове повернення до України наразі не має сенсу", - зазначає він.

Завершення конфлікту стане ключовим чинником для повернення професіоналів, вважає Воскобойник. Він переконаний, що саме висококваліфіковані спеціалісти повернуться. "Багато людей, які виїхали за кордон, працюють на посадах, що не відповідають їхнім знанням та навичкам. Вони змушені забезпечувати свої сім'ї, тому не мають ні часу, ні можливостей для вивчення мови на необхідному рівні та підтвердження своїх дипломів. Після завершення війни ці особи, безсумнівно, повернуться", - зазначив Воскобойник.