Верхівка влади може "омолодитися", але чи стане нова хвиля вільнішою за соратників Сі Цзіньпіна -- велике питання.
Комуністична партія Китаю готується до великої зміни поколінь у керівництві. На з'їзді, який відбудеться наступного року, Сі Цзіньпін, найімовірніше, збереже найвищу посаду, але значну частину керівних позицій можуть отримати представники сьомого покоління -- політики, які виросли вже після епохи Мао та формувалися в часи відкриття Китаю світу.
Цю інформацію повідомляє The Economist.
Із 26 до 29 жовтня близько 370 членів Центрального комітету Комуністичної партії Китаю зберуться на пленарне засідання. Офіційно вони обговорюватимуть "повне та суворе партійне самоврядування". Фактично ж кадрові рішення напередодні з'їзду визначатимуть, хто отримає впливові посади в китайській владі.
Сі Цзіньпіну виповнилося 73 роки, а багато його найближчих партнерів є представниками старшого покоління партійної еліти. Внаслідок цього, для зайняття ключових посад усе більше уваги приділятиметься молодшим чиновникам. Один з них може стати потенційним спадкоємцем Сі в майбутньому.
Представники так званого сьомого покоління керівників Компартії Китаю з'явилися на світ наприкінці 1960-х і в 1970-х роках. На відміну від Сі Цзіньпіна та його найближчого оточення, ці діячі фактично не застали часів Мао Цзедуна, а їхнє дорослішання збіглося з відлигою 1980-х, коли країна запозичувала західні практики, запускала ринкові механізми та значно лібералізувала суспільний простір.
Поділ китайської верхівки за поколіннями виник не одразу. За цією негласною шкалою Мао Цзедуна закріпили за першим поколінням керманичів, а архітектора реформ Ден Сяопіна віднесли до другого. До того як у 2012 році кермо перехопив Сі Цзіньпін, поняття "покоління" в Пекіні сприймали буквально як певну вікову когорту, з якої партійний апарат стабільно черпав кадри для найвищих кабінетів.
Сі Цзіньпін є представником п'ятого покоління китайських лідерів, серед яких більшість народилась у 1950-х роках. За задумом Ден Сяопіна, він повинен був залишити пост після десяти років на чолі країни. Однак Сі скасував ці обмеження в конституції, зменшив вплив шостого покоління потенційних лідерів та закріпив за собою безмежну владу.
В Україні антикорупційна кампанія стала зручним механізмом для знищення представників шостої генерації лідерів. Тих, хто мав потенціал зайняти високі посади, або заарештовували, або примусово усували від впливу, знищуючи їхні команди до основи. За даними The Economist, за попередні п'ять років під цю "катастрофу" потрапив практично кожен п'ятий член Центрального комітету, який справді мав голос у партії.
Кар'єрний прогрес чиновників сьомого покоління стає все більш помітним на фоні цих змін. Яскравим прикладом цього є призначення 54-річного Чжу Чжунміна виконуючим обов'язки мера Шанхая. Якщо в майбутньому йому вдасться очолити й міський партійний комітет, це може стати для нього безпосереднім шляхом до Політбюро.
Серед численних обнадійливих кандидатів вирізняються 56-річний голова провінції Чжецзян Лю Цзе та 55-річний лідер Комуністичного союзу молоді А Дун. Варто зазначити, що колишні керівники молодіжної організації партії згодом займали посаду генерального секретаря КПК.
Омолодження китайської еліти підтримується також традиційними віковими межами. За неформальними нормами, високопрофільні партійні діячі звично виходять на пенсію, коли їм виповнюється 65 років на момент чергового з'їзду, тоді як члени Політбюро повинні піти на спочинок у 68. Проте в 2022 році Сі Цзіньпін порушив цю усталену практику, залишившись на своїй посаді попри ці правила.
Уже наступного року віковий ценз може призвести до виходу на пенсію приблизно двох третин нинішніх членів Центрального комітету. Одночасно, вплив сьомого покоління в партії буде швидко зростати. За оцінками The Economist, їхня частка в ЦК зросте з теперішніх 8% до понад 40%.
Освітній фонд представників сьомого покоління значно відрізняється від їхніх попередників завдяки дипломам престижних університетів. Згідно з дослідженням Лі Чена з Гонконгського університету, більш ніж половина з сотні провідних фігур цього покоління має ступінь доктора філософії (PhD). Приблизно третина з них обрала інженерні спеціальності, а серед інших найбільш затребуваними напрямками стали економіка та фінанси.
Частина чиновників сьомого покоління тривалий час проживала або працювала поза межами материкового Китаю. Мер Пекіна Інь Юн, 57 років, отримав магістерський ступінь у Гарвардському університеті, тоді як 56-річна Го Ніннін, яка є зіркою, що швидко зростає в провінції Фуцзянь, багато років працювала в офісах державних банків у Гонконзі та Сінгапурі — вона також є рідкісним представником жіночої статі на високих посадах. Для порівняння, перший і найдовший зафіксований закордонний виїзд Сі Цзіньпіна відбувся лише в 1985 році, коли він провів два тижні в США в складі аграрної делегації. Крім того, кар'єрні можливості для членів сьомої когорти часто проходили через управлінські посади в державних компаніях, а не виключно через партійну або військову структуру, як це було в старшої номенклатури.
Політики наступної хвилі майже не відчувають зв'язку з комуністичною революцією -- на відміну від Сі, для якого епоха Мао стала особистою історією. Його батько партизанив поруч із Мао Цзедуном, а пізніше потрапив під партійні чистки. Сам Сі підлітком провів сім років на засланні в бідному селі, але згадує ті злидні з гордістю, бо вони нібито зблизили його зі звичайними людьми. Саме тому в його теперішньому курсі так чітко проглядаються маоїстські нотки: глуха централізація та жорсткий партійний контроль.
Дорослішання сьомого покоління відбувалося в 1980-х роках, коли Китай нарешті відчув полегшення після важких часів правління Мао. Завдяки зменшенню цензури, це десятиліття стало найбільш вільним і інтелектуально відкритим за останні тридцять років: навіть державні телеканали почали показувати програми з легким дисидентським підтекстом. Однак ця коротка епоха відлиги жорстко завершилася — розстрілом протестуючих на площі Тяньаньмень у 1989 році. Багато нинішніх претендентів на владу тоді були однолітками тих студентів і активістів, які вийшли на вулиці міст з вимогами до демократизації.
Як вказує The Economist, це зовсім не означає, що сьоме покоління приховує демократичні погляди. Ву Гогуан зі Стенфордського університету вважає, що до моменту отримання значної влади партійні кадри вже "глибоко соціалізовані та навчені". Опитування, проведене минулого року дослідниками з Китаю та Великої Британії, показало, що китайці, народжені в 1990-х роках, менш схильні підтримувати демократичні цінності, ніж старші покоління. Саме вони потенційно можуть стати представниками дев'ятого покоління керівників.
Представник сьомого покоління теоретично може зайняти місце в Постійном комітеті Політбюро вже після найближчого партійного з'їзду. Проте, навряд чи Сі захоче так швидко представити явного спадкоємця. Особа, яку він обере, миттєво буде сприйнята як його наступник.
До моменту 22-го з'їзду партії обставини можуть суттєво змінитися. На той час Сі досягне 79-річчя, а члени сьомого покоління будуть у віці близько 50-60 років. Колишній аналітик ЦРУ Джонатан Цзин висловлює думку, що вік може стати перевагою для майбутнього наступника: "Коли Сі переступить 80-річний рубіж, чи буде доцільно передавати владу людині, якій 70?"
Водночас Сі може зіткнутися з проблемою довіри. У нього буде менше часу, щоб налагодити особисті зв'язки з політиком молодшого покоління, якому доведеться передати владу. За оцінкою дослідників, це може зробити процес зміни керівництва нестабільним.
"Незалежно від того, хто стане першою особою, яку обере Сі, це не буде остаточним рішенням," — зазначив Джонатан Цзин, згадуючи про досвід Мао та Ден Сяопіна, які у свій час змінювали декілька можливих кандидатів на наступництво. "Я передбачаю, що в китайській політиці нас чекає досить напружений період," — додав він.
Паспорти для автоматизованих систем, спостереження за віртуальними середовищами та цифрова експансія на території інших країн під прапором співробітництва. Це не вигадка, а реальний план Китаю, який вже активно втілюється в життя.
Які наслідки це матиме для України та світової спільноти, а також як ми можемо забезпечити свій цифровий суверенітет — у статті "Цифрова імперія Пекіна: як Китай використовує штучний інтелект для глобального впливу" розкриває завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки та права Національної академії правових наук України Олексій Костенко.
#
