У Харкові відбувся фестиваль "Схід Опера Фест - 2026", який зібрав 18 театрів з 11 українських міст. Які враження залишили театри у глядачів, чим вони здивували, а також яким був Харків у ці дні, дізнайтеся у нашому короткому огляді.
Незважаючи на те, що Харків постійно зазнає ворожих атак, місто на цілий місяць стало масштабною ареною для українського театру.
Отже, місто, що розташоване на передовій, вирішило провести театральний фестиваль, що стало справжньою розкішшю, зібравши талановитих митців з усіх куточків України. Полтава, Дніпро, Суми, Київ та Львів, а також Івано-Франківськ, Кропивницький, Херсон і Миколаїв – усі вони привезли свої найновіші та найяскравіші постановки, створюючи спільний культурний простір.
Не випадково основна тема фестивалю звучить як "Простір, що єднає". Ці три слова стали символом основної концепції заходу: зібрати разом українські театри, митців та глядачів у Харкові. Для реалізації цієї мети були створені всі необхідні умови, адже, як ми знаємо, організувати гастролі театру з трупою та оркестром навіть у сусіднє місто - це надзвичайно складно. Тому справжнім дивом є те, що в умовах війни та постійних обстрілів Харкова фестиваль все ж відбувся, і за це варто висловити подяку Українському культурному фонду.
Для багатьох учасників ця поїздка до Харкова стала першою за час повномасштабної війни, а для деяких театрів - першою навіть у порівнянні з довоєнними роками. Як сказав з приводу цього художній керівник Сумського театру драми та музичної комедії Дмитро Некрасов, який, до речі, родом із Харкова: "Це велика удача - мати можливість показати у Харкові флагманський проєкт нашого театру, бо ніхто навіть мріяти про це не міг. Дякую, що ви нас так щиро прийняли й забезпечили всім. Харківʼяни, мужайтеся, ми з вами, ми поруч - сусіди мають підтримувати один одного".
Сумські митці, які складають більшість творчої команди театру, презентували в Харкові унікальне мультимедійне шоу "KoLo". Цей проєкт, що базується на циклі українських обрядових пісень, вражає своїми сучасними аранжуваннями, поєднуючи елементи рок-музики з техно та електронними ритмами.
Ось ще один відгук: "Мене радує, що Харків, незважаючи на свій статус прифронтового міста, залишається в центрі мистецтва, театру та культурного життя України", - підкреслила оперна солістка Дніпровського театру опери та балету Дарія Лебедєва. Дніпровці привезли до Харкова ретромюзикл "Школа танців Соломона Шкляра", який розповідає про мрії та кохання. Це грандіозна постановка, в якій одночасно виступає понад 100 артистів, включаючи вокалістів, танцівників, великий хор та балет. Мюзикл став справжньою сенсацією сезону в Дніпровській опері і вперше був представлений за межами рідного міста.
Військовий біля пульта диригента, дві версії "Енеїди" та два Тараси Шевченки.
Як ви можете помітити, обидві згадані вистави є музичними, але це не опери, як можна було б сподіватися, зважаючи на назву "Схід Опера Фест". Фестиваль давно переступив межі традиційного оперного заходу. Сучасна програма охоплює практично всі напрямки сучасного музичного та перформативного мистецтва — від класичної опери і балету до рок-опери та мюзиклів, пластичної драми, театру ляльок, мультимедійних проєктів і концертів.
Також фестиваль приділив увагу новій українській симфонічній музиці, створеній під час війни. 29 серпня, у День пам'яті захисників і захисниць України, на фестивалі було представлено симфонічний проєкт "Ода Стійкості", що став прикладом цивільно-військового партнерства, об'єднавши професійних музикантів і військовослужбовців.
Автор і диригент-постановник цього проєкту - Сергій Лихоманенко, який чотири роки служив у 5-й Окремій штурмовій бригаді ЗСУ і створив "Оду Стійкості" як дієвий симфонічний маніфест. Завдяки цьому музика, народжена на лінії фронту, вийшла на велику сцену. В рамках проєкту прозвучали три світові прем'єри творів молодих харківських композиторів, написаних уже під час повномасштабного вторгнення. Ця музика, написана сьогодні і про сьогодні, - для тих, хто живе та бореться. І це важливо, що основу фестивальної афіші складають саме українські автори - від класиків до сучасних композиторів та драматургів.
Окрім "Оди Стійкості", на фестивалі відбулася ще одна премʼєра. Свій авторський хореографічний проєкт "У скронях"/"Жнива" представив відомий хореограф Костянтин Томільченко. Два одноактні балети "У скронях" та "Жнива" на музику композитора Сергія Бакая розповідають про людей, які живуть в одній країні та в один час, але по-різному проживають спільну реальність.
На фестивалі не обійшлося без присутності нашого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. У прифронтовому Харкові в різні моменти були створені два мистецькі твори.
Харківський український драматичний театр презентував виставу "Шевченко 2.0" - грандіозне та вражаюче театральне шоу, яке використовує сучасні театральні прийоми. Ця постановка вже викликала резонанс у Харкові, адже Тарас Шевченко представлений не як статичний пам'ятник, а як жива, емоційна особистість. У виставі переплітаються поетична лірика, чорний гумор, а також авангардні та народні мелодії.
"Харків Опера" презентувала нову оперу-кабаре "ТГШ. Подорож у часі", створену сучасним українським композитором Золтаном Алмаші. Ця вистава стала ще однією інтерпретацією особи Тараса Шевченка, пропонуючи глядачам альтернативний погляд - через призму музично-театрального мистецтва, сповнену іронії, драми та глибокої людяності.
Не обійшлося й без "Енеїди", адже з моменту Революції Гідності український театральний простір переживає справжнє "Енеїдозростання". Лише за останні два роки в Україні з'явилося понад п'ять нових проєктів, присвячених поемі Котляревського. За словами експертів, це відбувається через те, що українська класика сьогодні звучить надзвичайно актуально: подорож героїв Котляревського перетворюється на мандрівку кожного з нас у пошуках власної ідентичності, свого життєвого шляху та внутрішнього світла.
Тож рік тому ХНАТОБ підготував премʼєру опери "Енеїда" Миколи Лисенка. Команда постановників на чолі з режисеркою Жанною Чепелою зробила все, щоб вдихнути нове життя у класичний сюжет, представивши публіці сучасне, динамічне та візуально захопливе видовище.
На "Схід Опера Фест - 2026" також презентували вражаючу бурлескову феєрію "Енеїда", яка була створена Івано-Франківським драматичним театром ім. Франка у 2014 році.
Ці "Енеїди" з'явилися в різні етапи російсько-української війни: одна - в період після Майдану та на початку конфлікту у 2014 році, інша - під час повномасштабного вторгнення. Між цими двома подіями лежить понад десятирічний український досвід, що робить аналіз відмінностей у підходах ще більш захопливим, а також допомагає зрозуміти, що об'єднує нас тоді і зараз.
Не виживати, а жити. 12 тисяч глядачів і підземні вистави
Якщо говорити про цифри, то 28 днів, присвячених музиці та мистецтву, включають 38 заходів, серед яких дві прем'єри, три виставки та понад 12 тисяч відвідувачів. Ця статистика свідчить про те, що Харків не просто існує, а активно розвивається.
Харківський Національний Театр опери та балету імені М. Лисенка, відомий також як ХНАТОБ, не тільки виступив у ролі організатора фестивалю та основного майданчика для більшості заходів, але й підготував власну програму. Серед її елементів – 5 театральних вистав, 5 концертних програм, включаючи два святкові концерти, що проходили в метро, а також 3 спільні гала-концерти.
Як зазначив генеральний директор та художній керівник ХНАТОБ Ігор Тулузов, у 2026 році виповниться рівно 10 років з моменту старту першого фестивалю "Схід Опера Фест", який був заснований у 2016 році. Однак, не варто вважати цьогорічний фестиваль ювілейним, адже внаслідок повномасштабного вторгнення харків’яни не мали можливості проводити захід протягом трьох років. Вперше після тривалої перерви фестиваль відбувся в 2025 році, і був присвячений сторіччю ХНАТОБ.
- А от у цьому році ми вирішили трошки псіханути і провести фестиваль дійсно потужний, - розповідає пан Тулузов. - До речі, саме в Харківській опері є на сьогодні єдине безпечне місце, де проходять всі культурні заходи. І саме тому наш театр став місцем концентрації всього культурного життя Харкова. Завдяки Міністерству культури у 2024 році ми започаткували проєкт Всеукраїнський хаб "Мистецька фортеця", в рамках якого найкращі музичні та театральні колективи країни приїжджають у Харків та мають змогу виступати у безпеці, демонструючи, що українське мистецтво просто так не зупинити.
Ігор Тулузов зазначає, що з того моменту ХНАТОБ став важливою платформою, де проходить безліч заходів на підтримку харків'ян, переселенців та військовослужбовців.
Деякі з подій реалізуються завдяки підтримці меценатів. Сьогодні не секрет, що фінансові можливості глядачів обмежені, тому завдяки щедрим спонсорам ми можемо пропонувати квитки за доступними цінами або навіть безкоштовно. Наприклад, на фестивалі "Схід Опера Фест" близько половини заходів також було проведено безкоштовно.
Для точності, єдиним безпечним простором у Харківській опері є підземна сцена Loft Stage, яка насправді виконує функції повноцінного театрального простору. Ця сцена є унікальним підземним театральним майданчиком такого рівня в місті та одним із небагатьох подібних в Україні. Вона була заснована у 2023 році і здобула велику популярність серед театралів Харкова, які не приймають думку, що культура є лише розкішшю мирного часу.
Замість постскриптуму
Після поїздки до Харкова в авторки цього тексту, яка є киянкою, виникає запитання: яка ж сила підтримує харків'ян у їхньому житті, адже враження від цього міста таке, що його мешканці існують "не завдяки обставинам, а всупереч їм".
Якщо поглянути на Харків очима людини, яка тут не живе, вражає насамперед його вражаюча краса та охайність. Стереотип «війна все виправдає», що дозволяє опустити руки, тут абсолютно не діє. Фонтани продовжують функціонувати, клумби сяють яскравими кольорами, а скрізь можна побачити незвичайні візерункові кашпо з квітами...
Якби ще вийшло не помічати забиті фанерою вікна на Сумській та прилеглих до неї вулиць, яким за роки війни сильно дісталося від обстрілів, можна було б легко відчути себе у довоєнному Харкові. Хоча прикмет війни тут достатньо: від відсутності заторів на дорогах і присутності великої кількості військових машин до безлічі темних вікон у багатоквартирних будинках вечорами та сумних непрацюючих кафе, де вже стільки років не варять каву. Тут рідко зустрінеш матусь з маленькими дітьми, а діти вчаться в підземних школах, зате весь час натикаєшся на "знижки військовим" чи то при купівлі бургерів, чи то в перукарнях та барбершопах.
І, що дивно, тут нічого не зачиняється на повітряну тривогу, вечорами центр заповнений молоддю, а парки - ошатно вбраними людьми, які приїжджають з усього міста гуляти й фотографуватися - з локаціями для гарних фоточок тут немає проблем і зʼявляються весь час нові.
Театр у Харкові залишається активним і вражає своєю життєздатністю. Це є яскравим свідченням того, що навіть у найважчі часи люди не втрачають надії і продовжують планувати своє майбутнє, відвідуючи театральні вистави. На "Схід Опера Фест - 2026" митців запитали про те, яку роль в обʼєднанні українців з різних регіонів можуть відігравати театральне мистецтво і культура в цілому.
На це запитання чітко та яскраво відповів Ростислав Держипільський, генеральний директор і художній керівник Івано-Франківського національного драматичного театру імені Франка.
#
