І на поверхню виходить тіло супротивника - Новини Весь Харків.

Поки російські війська здійснюють вторгнення в Україну та Сирію, намагаючись розширити свої кордони, в інших регіонах федерації спостерігається абсолютно протилежний процес. Якщо уважно поглянути на карту Росії на сході від Байкалу, то можна помітити, що щільність населених пунктів настільки зменшилася, що наближається до межі статистичної похибки. Більше того, багато малих сіл перетворилися на прості маркери на карті, оскільки насправді там вже нікого немає, а життя зосереджене лише вздовж двох залізничних магістралей, що ведуть до східного узбережжя.

Ці райони стають дедалі менш придатними для нормального життя, бо на місці немає комплексу умов, які називають цивілізацією. Насамперед це стосується шляхів сполучення з центральними областями рф. Насправді це дуже важливо. Наприклад, комусь потрібна кваліфікована медична допомога вузького спеціаліста, і це означає, що треба летіти до столиці, тобто зробити п'ять-шість тисяч кілометрів в одному напрямку. У жирні роки такі поїздки ще якось можна було собі дозволити, але що далі падає рівень життя, то менш реальними стають такі переїзди. Те ж саме стосується освіти та інших сфер життя.

У результаті багато хто намагається покинути ці місця та перебратися ближче до цивілізації, а тому демографічна картина в цих і так малозаселених місцях має обвальний характер. Але ті, хто залишився, поступово переорієнтовуються на отримання відсутніх послуг у південного сусіда. І щойно людина змінює вектор свого життя, знаходить масу плюсів особисто для себе. Виявляється, що Китай побудував щільну мережу чудових автомобільних доріг і залізниць уздовж кордону з рф. Тобто приблизно в однакових кліматичних умовах китайці змогли створити цілком сучасні міста, підприємства та іншу інфраструктуру, яка різко обривається на кордоні. Спостерігач розуміє, що продовжити все це вглиб нинішньої території рф для Китаю не важко. Тобто в пошуках необхідних товарів або послуг достатньо дістатися до китайського кордону - і далі все стає зрозуміло і раціонально.

Люди вже потихеньку призвичаїлися їздити до Китаю по медичну допомогу і навіть на китайські курорти, бо вартість залізничних та авіаційних переїздів там у рази нижча. Мало того, долетіти до тієї ж москви з Китаю дешевше, ніж із найближчого російського аеропорту, а комфорт китайських авіаліній не можна порівняти з російськими. Це змушує багато про що замислитися і свої перспективи вже вибудовувати з урахуванням нових реалій. Люди поступово переходять на мову мандарин, уже повністю споживають китайську продукцію, а дітей відсилають навчатися до китайських університетів.

З моменту підписання угод про концесію економічне проникнення Китаю стане помітним, і незабаром в регіон надходитимуть китайські інвестиції в інфраструктуру, від яких уже не буде можливості відмовитися. Більше того, це стане яскравим прикладом того, як можна організувати життя в таких складних умовах, якщо є бажання працювати на благо, а не займатися корупцією. Тоді місцеві жителі самі подавлять тих, хто намагатиметься нав'язати їм ідеї про "русскій мір" та інші подібні концепції. Просте зіставлення минулого і сучасного чітко продемонструє, в якому напрямку варто рухатися далі.

Нагадаємо, що мова йде про вузьку смугу життя, яка проходить уздовж китайського кордону. Як тільки тут буде перетнуто Рубікон, вся територія Забайкалля безповоротно від'єднається від Росії. Особливо для північних районів Східного Сибіру важливою стає транспортна стратегія Південь - Північ. Той, хто контролює Південь, а на сьогодні це поступово починає робити Китай, отримає контроль над всіма землями аж до Льодовитого океану. До речі, Китай вже активно займається будівництвом суден криголамного класу, хоча на сьогодні у нього немає замерзаючих морів.

Невідворотна втрата Росією територій за Байкалом стає все більш очевидною. Нещодавно російське керівництво оголосило про наміри спільного освоєння Курильських островів та Сахаліну разом із Японією. Хоча в Росії можуть трактувати це по-своєму, фактично ж за всі роки незалежності країна не змогла реалізувати жодного проекту на цих територіях і, схоже, вже не зможе. Отже, фактичні роботи будуть виконуватись японцями, які займуться будівництвом, покращенням інфраструктури та впровадженням своїх високих стандартів життя. Невідомо, яку роль у всьому цьому відіграватиме Росія. Якщо японський унітаз має до 40 програмованих функцій, включаючи підігрів сидіння і звукові ефекти, то більшість росіян користується простими туалетами з діркою в підлозі, що не відзначаються приємним запахом. Чи дійсно вони зможуть щось спільно освоїти з японцями в такій ситуації?

Тут треба зауважити, що японці та китайці історично дуже близькі. Близько тисячі років тому на Японські острови з материка висадилися предки нинішніх японців, і за тисячоліття вони набули власних національних рис, але і в китайців, і в японців приблизно одна й та сама історична база. Задовго до згаданої вище висадки японських предків, які потіснили місцевих айнів, знаменитий китайський полководець Сунь Цзи вже написав свій трактат "Мистецтво війни", де вказав на те, як слід уникати прямого зіткнення, а якщо воно вже неминуче, то в який момент його починати. Але в більшості випадків він рекомендував досягати цілей невійськовим шляхом, точніше, без застосування сили, можливо - її демонстрацією, але не більше. Звідси з'явилася мудрість, близька як японцям, так і китайцям, про те, що якщо довго сидіти на березі річки, то можна побачити, як пропливає труп твого ворога.

Отже, видається, що Пекін та Токіо вже спостерігають за тим, як цей самий труп неквапно пливе, коливаючись на хвилях часу. Вони виявилися терплячими та витривалими, тому можуть отримати без будь-якого насильства значно більше, ніж те, що навряд чи зможе здобути путін, заливаючи все кров'ю. У будь-якому випадку, площі територій, які переходять у більш відповідальні руки, значно перевищують ті, за які національний лідер зараз витрачає останні залишки ресурсів виснаженого монстра. До речі, цей труп також пропливе повз нас.

Переклад здійснила Світлана.

Витрата: defence-line.info