Століття тому Україна уже перебувала під владою більшовиків, а столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки на той момент був не Київ. З 1920 по 1934 рік цей статус мав Харків, що сильно позначилось на обличчі та житті міста.
Яким був Харків у ті часи, ілюструє один з давніх знімків, опублікований блогером на ЖЖ. Більшість фотографій відображають міське середовище, яке тоді називали іменем Рози Люксембург, а нині це Павлівський майдан.
У цей час радянська влада активно трансформувала Харків, перетворюючи його з хоч і великого, але все ж провінційного міста на справжній адміністративний, культурний та архітектурний осередок. Протягом "столичних" років населення зросло майже втричі, з'явились сучасні архітектурні об'єкти, а інфраструктура отримала значний розвиток. На опублікованих кадрах можна побачити, яким насиченим і динамічним було життя в Харкові в ті часи.
Столичний статус одразу потягнув за собою масштабне будівництво. У середині 1920-х на порожньому місці неподалік від Сумської вулиці почали зводити нову центральну площу - майбутню площу Свободи з її головним символом - Держпропомом. Поряд виросли кооперативні житлові будинки для службовців і творчої інтелігенції - найвідомішим із них став будинок "Слово", де мешкали письменники й митці. Втім, ця фотоісторія не про них.
Павлівський майдан, представлений у цьому зображенні, був заснований в середині XVII століття. Спочатку він слугував торговою площею, де розташовувався міський ринок. Вже в XIX столітті тут почали зводити багатоповерхові кам'яні споруди. На площі з'явилися театр, готель та численні магазини.
Ще з 1906 року через площу почав ходити перший в місті електричний трамвай. Його вагони теж потрапили у кадр фотографа століття тому. Тоді цей вид транспорту сприймався як справжнє диво техніки.
У 1920-х роках Харків планувався як великий місто з сучасною інфраструктурою. Для цього була розроблена схема перепланування, яка передбачала чітке зонування: поблизу університетів і наукових установ повинні були з'явитися студентські гуртожитки та наукові центри, а робітники промислових підприємств мали оселитися в окремих мікрорайонах. Це була одна з перших радянських концепцій "соціалістичного міста", де територія організовувалася навколо праці та спільного життя.
Не менш значним був культурний аспект. У статусі столиці Харків став фактично центром українізації — політики 1920-х років, що залучала українців до місцевого управління та надавала офіційний статус українській мові. У місті відкривалися наукові інститути, музеї, театри, видавництва. На початку 1920-х років тут функціонувало близько десяти вищих навчальних закладів. Харків перетворився на справжній осередок українського літературного авангарду, і цей розквіт тривав до того моменту, як Москва вирішила його зупинити.
Зараз Харків, зокрема його монументальний історичний центр, знову потерпає від росіян. Місто постійно обстрілюють російські окупаційні війська. Однак харків'яни стараються зробити все, щоби наслідки їхніх дій були помітні якомога менше.
Раніше OBOZ.UA показував рідкісне фото Полтави 100 років тому.
Приєднуйтесь до каналів OBOZ.UA у Telegram та Viber, щоб завжди отримувати актуальну інформацію про найновіші події.
#Університет #Київ #Заклад вищої освіти #Україна #Радянський Союз #Українська мова #Харків #Українці #Інфраструктура #Москва #Інтелігенція #Росіяни #Роздрібний магазин #Театр #Українізація #Полтава #готель #Люксембург #Більшовики #Авангард #Вулиця Сумська #Слово «Building» #Трамваї у Львові
