Близько 75% громадян України на виборах прагнуть бачити нові політичні сили, за даними проведеного опитування.
У жовтні 2025 року планували провести місцеві вибори. Проте через військові дії парламент ухвалив рішення про продовження функціонування місцевих органів влади. Ситуація в місцевих радах виявилася значно стабільнішою, ніж у парламенті, оскільки половина депутатів останнього була обрана за мажоритарною системою.
Власне, з 2020 року, у громадах, де кількість виборців перевищувала 10 000, громадяни обирали депутатів за партійною системою. Це означає, що якщо якийсь депутат залишає місцеву раду, зазвичай на його місце приходить новий представник. Якість політиків, що представляють інтереси громади, в значній мірі залежить від партій, які мають своїх представників у парламенті, адже вони, як правило, також мають вплив на місцях. Тож, хто очолює обласні партійні структури, часто визначає рівень професіоналізму кадрів у місцевих радах.
"Голка" провела дослідження, в якому розглянула еволюцію складу керівництв партійних осередків. Вони також визначили, які підходи слід застосовувати на місцях для активізації участі громадян у політичному житті та формування більш надійного кадрового резерву для майбутніх виборів.
У 2020 році, коли відбувалися місцеві вибори, партія, що перебуває при владі, вирішила поставити на керівні позиції осередків політиків, які мали певну впізнаваність, але не були позбавлені скандалів. На посаду голови столиці країни призначили Миколу Тищенка. Він і Олександр Дубінський оголосили про свої наміри взяти участь у праймеріз "Слуг народу" для боротьби за крісло мера Києва. Проте, попри свої амбіції, проросійський політик Дубінський зрештою не став кандидатом на цю посаду, але отримав Київську область, де очолив список кандидатів до обласної ради на виборах. Висування народного депутата на чолі виборчого списку під час місцевих виборів є однією з технологій, що дозволяє підвищити рейтинг, особливо в умовах браку сильних регіональних лідерів.
Важливо усвідомлювати, що керівники партійних осередків під час виборчих кампаній мають значний вплив на кандидатів, які представлятимуть їхні політичні сили. Саме голови осередків зазвичай вирішують, хто зможе претендувати на місця. Нещодавно політрада "Слуг народу" усунула соратників Дубінського з Київської обласної ради, однак залишається невідомим, скільки членів команди Дубінського ще працюють у місцевих радах Київщини. Після відставки Дубінського областю керує Андрій Мотовиловець, але його регіональні партнери залишилися тими ж, що й у Дубінського — забудовниками Київщини. Зміна голови осередку "Слуги народу" зіграла вирішальну роль, коли в Ірпені депутатська більшість усунула з посади мера, обраного місцевими жителями, на користь забудовників. Безперечно, що ця ситуація не могла б статися без підтримки "Європейської солідарності".
Читайте також: На все воля Банкової. Як "перезарядити" парламент на сьомий рік роботи?
У Полтавській області осередок правлячої партії в рік місцевих виборів очолювала народна депутатка Ольга Савченко. Вона стала однією з тих політиків, які підписали звернення до Венеціанської комісії з метою заблокувати розгляд законопроєкту, що передбачав заборону діяльності Російської православної церкви. Поіменне голосування щодо заборони московського патріархату можна знайти в інструменті "Перезарядити країну тобі під силу".
Крім того Савченко також стала одним з чотирьох народних депутатів, хто проголосував проти постанови, якою Верховна Рада не визнавала результати виборів у Білорусі, на яких "переміг" проросійський диктатор Олександр Лукашенко. Як і Дубінський під час місцевих виборів, Савченко мала вплив на формування політичних списків на Полтавщині.
Схожа ситуація спостерігається і з народним депутатом Андрієм Клочком, який раніше був на чолі осередку в Житомирській області та якого звинувачують у незаконному збагаченні. Після виборів Клочка усунули з посади керівника осередку, замінивши його на нардепа Андрія Пушкаренка. На відміну від Тищенка та Дубінського, Савченко і Клочко все ще залишаються членами фракції "Слуга народу".
В загальному, партії не завжди сприяють ефективному управлінню своїми осередками і не надають можливості впливати на кадрові рішення тим, хто здатен це робити професійно. У столичному осередку на чолі з Леся Забуранною, яка має зв'язки із забудовником Микитасем.
Одним з депутатів, обраних киянами, є Роман Грищук. Він виступив кандидатом від Солом'янського району, де розташовано Київський політехнічний інститут, а отже, тут проживає велика кількість молодих виборців. Грищук виступив проти скасування незалежності НАБУ та САП, а також займав чітку позицію щодо ряду інших важливих питань, яка не завжди збігалася з думкою його однопартійців з "Слуги народу".
Політик підкреслює, що війна стала каталізатором єдності, і цей шанс не слід втрачати, щоб активізувати участь громадян у політичному житті.
Коли волонтери та підприємці відкрито оголошують про намір зайнятися політичною діяльністю, це є потужним сигналом. Раніше багато людей вважали політику "брудною справою", і частково це правда. Проте, якщо впливові особи, які мають навички організації в бізнесі та громадському секторі, не візьмуть на себе політичну відповідальність, їх місце займе хтось інший. Я переконаний у важливості низової ініціативи і помічаю, що з’являється все більше лідерів спільнот. Вони мають активно долучатися до місцевої політики, щоб приймати рішення, які вплинуть на життя їхніх міст. У нас немає чітко окреслених ідеологічних партій, проте нашою сильною стороною залишаються громадські організації, благодійні фонди та волонтерські рухи. Це може стати основою для підготовки нових кадрів для майбутніх виборів. І мова йде не тільки про вибори на місцевому рівні. Особливу увагу слід приділити молодіжним радам і студентським організаціям в університетах. Ці простори вже є місцями активної політичної діяльності та відповідальності громадян. Коли я навчався в Київському політехнічному інституті, брав участь у проекті "Студентський кандидат у Київраду". Тому нам важливо усвідомлювати, що в цей історичний момент акцент на молодь є стратегічно важливим.
Станом на жовтень 2025 року в партії "Слуга народу" залишилася лише третина лідерів, які керували осередками під час місцевих виборів 2020 року, серед яких і Максим Козицький, голова військової адміністрації.
Читайте також: Захист демократії: шлях України до ЄС на тлі війни та реформ
Хто керує структурними підрозділами Європейського Союзу та партії "Батьківщина"?
У партії "Європейська солідарність" ситуація з керівниками осередків виглядає більш стабільною в порівнянні з "Слугами народу". Близько половини осередків зберегли своїх очільників.
Народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович, який є керівником осередку на Франківщині, зазначає, що українці прагнуть мати політиків, які ефективно працюють на благо народу, проте не підтримують політичні партії.
"Не всі розуміють, що така політика неможлива без нормальних партій, які мають власне бачення розвитку країни і мережу осередків, які обʼєднують людей, що розділяють це бачення. Слово партія для багатьох досі має негативний відтінок, коріння якого чи то з часів комунізму чи то з новіших, бо ж є тимчасові політично-комерційні осередки. Це треба змінювати. Наше законодавство передбачає, що партії - це головний інструмент реалізації політики. І це правильно, але недостатньо. Має бути серйозна робота спрямована на розвиток партійних мереж. Я на Франківщині розпочав цю роботу на попередніх місцевих виборах і займаюся цим досі. Ми мали створити осередки в кожній громаді області. Мережа треба, аби доносити наші ідеї до рівня громад і там намагатися демонструвати їх правильність, з іншого боку - аби підшукувувати активістів на місцях, навчати їх, просувати вгору політичною драбиною. Вони мають бути готові брати на себе відповідальність за розвиток країни".
В'ятрович підкреслює, що хоча війна зупинила звичний політичний прогрес в країні, вона, водночас, виявила справжні обличчя людей.
"Я радію, спостерігаючи, як наші члени активно долучаються до волонтерської діяльності, і гордий тими представниками ЄС, які вирішили служити у війську. Впевнений, що після закінчення війни саме на таких людей ми зможемо покладатися."
У "Батьківщині" ситуація аналогічна тій, що спостерігається у "Слугах народу" - кадровий склад регіональних осередків змінився на дві третини.
Чому громадяни мають негативне ставлення до партій і як з цим впоратися?
Юрій Сиротюк, представник "Свободи", який вирушив на фронт з перших днів війни, підкреслює, що українська держава є результатом зусиль українського народу, і це повинно стати спільним завданням для кожного з нас.
Державні інституції часто сприймаються негативно, і люди їх остерігаються. У нас існує неприйняття влади, ми не схильні підтримувати тих, хто прагне до влади. Необхідно подолати це дистанціювання між державними структурами та громадянами. У Європі влада формувалася після революцій, а ми ще не досягли цього етапу. Саме тому протягом останніх кількох десятиліть відбувалися численні революційні події, адже наша революція 1917 року не завершила процес державотворення. Бандера чітко підкреслив, що для цього потрібні: ідея, кадри та їх реалізація, що вимагає боротьби. Наша ідея знайшла своє відображення в словах Шевченка: "в своїй хаті своя сила і правда і воля". Ми повинні стати суб'єктами на своїй землі. Потрібно розвивати громадянське суспільство, і це не лише про фінансування з грантів. Коли грант закінчується, а діяльність згортається, це не є справжнім активізмом. Люди, які виходять на захист зелених зон та культурної спадщини, готові до подальшого розвитку і розуміють, що без підтримки більшості у Київраді вони не зможуть досягти своїх цілей. А дехто усвідомлює, що для реалізації запланованих змін необхідно створити власну фракцію у Верховній Раді.
Також зверніть увагу на: Які переваги реформування виборчого законодавства для України в умовах війни?
Сиротюк підкреслює важливість того, щоб в Україні виникали не просто політичні проєкти, а справжні партії.
Серед політичних партій в Україні особливо виокремлюються Народний Рух та Свобода, оскільки вони підносять національну ідею. Багато інших партій, які зареєстровані, нагадують грантові організації, які функціонують лише в разі наявності фінансування. Вони, наприклад, виконують проекти, поки отримують "грант від Ахметова", а в разі його відсутності переключаються на пошук "гранту від Коломойського". Важливо зробити акцент на залученні молоді, адже саме вона має найбільший потенціал для реформування суспільства. Однак, потрібно розуміти інтереси людей. Не можна просто прийти до жінок і вимагати, щоб вони створювали жіноче крило партії. Необхідно дослідити, що їх цікавить, і підтримати їх у реалізації цього бачення на рівні громади та країни. Варто навчати та розвивати ширше сприйняття. Партія повинна мати амбіційну місію та, враховуючи зацікавленість людей у зелених зонах, культурній спадщині, ОСББ або освіті дітей, вести їх до великої національної ідеї. Адже більшість громадян мислить у побутових категоріях.
Одним із політичних проєктів можна вважати партію "За майбутнє", яка виникла із однойменної парламентської депутатської групи.
Її асоціюють з командою Коломойського. Цей проєкт був ініційований перед місцевими виборами 2020 року, і в його осередках вдалося зберегти більше двох третин керівних посад.
У політичній історії України було кілька спроб створити нові партії, які б могли привести до влади нових політиків і запустити реформи. На минулих парламентських виборах це була партія "Голос", але після того, як Вакарчук вирішив піти і головою стала Кіра Рудик, партія та осередки розкололися.
Попри це народна депутатка Юлія Сірко (до зміни прізвища - Клименко), яка дотискала у парламенті зокрема і питання заборони московського патріархату, наголошує:
"Якщо молодь, адекватні військові та підприємці не підуть в політику, то ми як країна перетворимося на політичне болото без перспектив. Нам потрібна свіжа кров та ідеї великого майбутнього, а не нікчемні подачки грошей з бюджету. З усіма складнощами життя політика (від жалюгідної зарплати до безкінечного декларування та "ПЕП-ства") - свіжа здорова кров повинна влитися в політику і не спаскудитися там. А для цього потрібні знання ДО того, як ти там опинився. Ми зобовʼязані перед майбутніми поколіннями виграти не тільки війну, але й мир".
Сірко активно представляє Україну на міжнародній сцені, підкреслюючи її роль як морської держави, що має значний вплив на глобальну продовольчу безпеку. Він став ініціатором розробки Стратегії морської безпеки України.
Менеджерка програми Міжнародного республіканського інституту (IRI) Вікторія Шилюк підкреслює:
Ми вже кілька десятиліть працюємо в Україні, сприяючи розвитку партійних структур. Хоча нинішній період є вкрай складним, він також відкриває нові можливості для політичної системи нашої країни. Місцеві осередки партії змінюють свої підходи, враховуючи, що частина активістів переселилася за межі країни або в інші регіони, що підштовхує до пошуку нових кадрів. В Україні виникло безліч волонтерських спільнот, які демонструють значну силу та здатні розглядати свої власні політичні перспективи.
Згідно з опитуванням, проведеним "Рейтингом" за замовленням Міжнародного республіканського інституту (IRI), за півтора року спостерігається значний зріст інтересу громадян до нових політичних партій. Якщо на початку 2024 року близько 50% українців були задоволені існуючими партіями, то сьогодні майже 75% населення прагнуть появи нових політичних сил.
Проте в політичній культурі України перед виборами відбувається ребрендинг вже відомих політичних проектів. Тому для справжніх змін у політиці громадянам з різних галузей слід не лише голосувати на виборах, а й взяти на себе відповідальність як на місцевому, так і на національному рівнях.
Інформаційно:
Щоб запобігти повторному обранню до Верховної Ради тих політиків, які завдавали шкоди національній безпеці та економічному зростанню, громадська ініціатива "Голка" підготувала збірку важливих голосувань за понад шість років парламентської діяльності. Інструмент "Перезарядити країну — це у твоїх силах" дає можливість відстежувати, хто з народних депутатів підтримує, а хто навпаки, гальмує розвиток країни після важливих голосувань.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Ірина Федорів, журналістка та викладачка, лідерка громадської ініціативи "Голка"
Редакція не завжди підтримує погляди, які викладають автори блогів.
#Європа #Тарас Шевченко #Київ #Студент #Україна #Українці #Мер #Білорусь #Організація громади #Верховна Рада #Європейський Союз #Москва #Парламент #Політика #Київщина #Ірпінь #Слуга народу (політична партія) #Європейська Солідарність #Житомирська область #Політик #Депутат (законодавець) #Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського #Степан Бандера #Івано-Франківська область #Ігор Коломойський #Міжнародний республіканський інститут #Політична партія #Офіс Президента України #Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" #Полтавська область #Національне антикорупційне бюро України #Володимир В'ятрович #Рінат Ахметов #Олександр Лукашенко #Російська православна церква #Київський міський голова #Київська обласна рада #Олександр Дубінський #Місцеві вибори в Україні 2015 року #Роман Грищук #Система "переможець отримує все #Кіра Рудик #Сиротюк Юрій Миколайович