Є студенти, які протягом п'яти років жодного разу не відвідали лекційні зали, - зазначає Михайло Винницький.

Напередодні завершився важливий і стресовий для випускників шкіл період - вони здавали НМТ. А зараз молодь проходить ще один виклик - вступ до університетів. Про НМТ, навчання офлайн, популярні спеціальності та стипендії студентів - в інтервʼю колишнього заступника міністра освіти Михайла Винницького.

РБК-Україна провело інтерв'ю з паном Винницьким 8 серпня, буквально за декілька годин до голосування Кабміну, яке призвело до його відставки. В коментарях щодо свого звільнення він охарактеризував це рішення як політичне, вказуючи на зв'язок між його відставкою та опором модернізаційним змінам у вищих навчальних закладах, де ректори, за його словами, зловживали своїми повноваженнями та здійснювали фінансові махінації.

Основное:

Які результати НМТ продемонстрували випускники старшої школи, які складали цей тест перед вступом до вищих навчальних закладів?

Ось кілька цікавих статистичних даних. Цього року на НМТ зареєструвалося 317 тисяч учасників, у той час як минулого року цей показник становив 312 тисяч. Можна зазначити, що ці цифри практично ідентичні.

Якщо розглядати лише тих, хто складав НМТ, то в цьому році їх кількість становить 289 тисяч, а в попередньому — 283 тисячі. Як минулого, так і цього року близько 20 тисяч дітей проходили НМТ за межами країни. Таким чином, результати фактично залишаються на одному рівні.

Скільки випускників отримали максимальний бал?

- За результатами тестування ми маємо 2414 осіб, які отримали хоча б за одним предметом 200 балів. Тут хочу озвучити цікаву річ, що з них 1163 - це 200-бальники з математики. В соцмережах було багато коментарів про дуже складний тест з математики, який нібито було нереально скласти через непрості завдання. Так от, майже половина тих, які склали НМТ на найвищі 200-балів - це люди, які отримали їх саме за математику.

З математики дійсно тест був важкий. 12% його не склали. Минулого року таких було 15%.

Але по математиці й найбільше тих, хто набрав 200 балів, з цього предмету ми бачимо великий розрив. І це, насправді, саме та річ, над якою МОН буде дуже активно і багато працювати в середній освіті. У нас є дві великі субвенції, кожна по півмільярда гривень, які націлена на те, щоби в старшій школі покращувати якість навчання саме з природних спеціальностей, з математики.

Чи існує закономірність, що дозволяє визначити, в яких областях чи населених пунктах найбільше учасників, які отримали 200 балів?

- Якщо говорити про регіони, то тут традиційно завжди Київ та Львів здають НМТ найкраще. Але насправді тут є певні цікаві моменти. Наприклад, з української мови. Це один з обов'язкових предметів, який пишуть всі 289 тисяч осіб, які писали НМТ цього року. І тут сильніші бали і кращі результати отримували Харківська і Сумська області, ніж, наприклад, Рівненська чи Тернопільська.

Це розвіює міф про те, що ці області є нібито так званими суто російськомовними регіонами. Бо насправді випускники шкіл в цих областях дуже часто здають краще українську, ніж в західних регіонах.

Скільки ж людей не змогли пройти НМТ?

У нас за результатами НМТ приблизно 13% учасників не подолали тест. З них 12% не склали математику, а решта предмети разом становлять менше 1% від загальної кількості. Це цілком звичайний рівень невдач, аналогічний минулорічному. Я не переживаю з цього приводу, адже більшість тих, хто не склав, продовжать навчання в наших коледжах у сфері фахової передвищої освіти.

І це насправді дуже добре, тому що вони або пізніше знову вступають до закладів вищої освіти, або швидше йдуть на ринок праці, де вони на сьогоднішній день дуже сильно затребувані. Але зауважу, що НМТ завершилося вже більше місяця тому, і зараз останній місяць активно триває вступна кампанія, що є топ-темою наразі.

Минулого року та й тепер, близько 20 тисяч дітей проходили НМТ за межами країни, - зазначає Михайло Винницький (фото: Віталій Носач/РБК-Україна).

Цього року вступна кампанія реалізується за оновленою схемою. Які ж нововведення були введені?

- Попередня система так званого адресного розміщення була націлена на те, щоб розмістити саме бюджетників, і в основному в державні заклади вищої освіти. Цього року ми зробили єдину систему розподілу бюджетників і контрактників, там є і державні, і приватні заклади. Все в одній системі, все за одинним алгоритмом.

Це свідчить про те, що три доби після завершення роботи електронних кабінетів всі абітурієнти країни стали обізнані щодо своїх рекомендацій для вступу. Це позитивно позначається на прозорості процесу. Крім того, така організація створює відчуття стабільності, оскільки в попередні роки в серпні абітурієнти отримували рекомендації, і з ними починали активно контактувати навіть закордонні університети, запрошуючи: "Приєднуйся до нас".

Цього року результати стали відомі всім, і рекомендації вже були розповсюджені. Наступним етапом стала технічна робота, пов'язана з укладанням угод з вищими навчальними закладами. Цей процес слід було завершити до 18:00 9 серпня.

Колись, у попередні роки, абітурієнти отримували сповіщення про свій вступ поштою від Укрпошти.

Цифровізація та впровадження нового алгоритму дали змогу забезпечити, щоб всі абітурієнти точно знали про свій вступ. Цього року ми вже зафіксували 176 тисяч осіб, які вступили до закладів вищої освіти. Серед них 65 тисяч отримали бюджетні місця, тоді як 111 тисяч обрали контрактні. Тепер їм необхідно якомога швидше підтвердити свої рекомендації та подати необхідні документи.

Документи можна подавати в електронному вигляді, без необхідності надавати оригінали. Тепер немає потреби відвідувати приймальні комісії та інші установи. Є можливість отримати рекомендації через централізовану систему, що забезпечує прозорість і швидкість процесу. Після завершення всіх процедур ви можете насолоджуватися тритижневим відпочинком.

А скільки з тих, хто подав документи, насправді не змогли вступити?

- Було відкрито майже 15 тисяч кабінетів, які виявилися взагалі без заяв. А 195 тисяч - це вступники, які брали участь у роботі алгоритму, з них 176 тисяч - отримали рекомендації. Це нормальний відсоток. Треба розуміти, що дехто брав участь у вступній кампанії і мав дуже низькі бали. І в результаті вони поки не вступили. На другому етапі їхні заяви знов будуть розглянуті все самими ЗВО.

Проте, не хвилюйтеся, навіть якщо ви не зможете вступити. Хочу підкреслити, що такі молоді люди можуть знайти своє місце в коледжах, і наша освітня система з нетерпінням їх чекає. Також, ринок праці відкритий для них.

Я усвідомлюю, що Міністерство освіти не публікує рейтинги вищих навчальних закладів. Проте, якщо звернути увагу на найпопулярніші університети цього року, як серед державних, так і серед приватних, куди було подано найбільше заявок?

- У нас є загальна кількість заяв. Але треба розуміти, що кожен вступник може подавати декілька таких заяв. В середньому цього року подавали по 4 заяви. Наскільки це репрезентативно? Навчальні заклади дуже люблять говорити про те, скільки їм заяв подали.

Цього року, як і минулого, найбільшу кількість заяв має Львівська політехніка. Це наш найбільший університет в країні по кількості студентів. Цього року вони отримали понад 38 тисяч заяв, на другому місці майже з рівною кількістю заяв - львівський університет Франка. Далі йде університет Шевченка в Києві, КПІ Сікорського.

Насправді важливіша не кількість заяв, а кількість рекомендацій. Це ті, хто реально вступив за широким конкурсом. По кількості рекомендацій знову таки на першому місці - Львівська політехніка, 7 196 вступників. Університет Франка - 5867. Університет Шевченка - 5076. КПІ Сікорського - 4853.

Мене радує зростання кількості абітурієнтів не лише в Києві чи Львові. Чернівці цього року вразили своїми досягненнями, прийнявши 3461 вступника. Карпатський університет імені Василя Стефаника у Франківську також демонструє відмінні результати з 3235 абітурієнтами. Університет Каразіна в Харкові, що входить до десятки найкращих, також має 2835 вступників і значну кількість бюджетних місць. Навіть незважаючи на безпекові виклики, Харків все ще демонструє позитивні тенденції.

Сумський державний університет, на жаль, цього року опинився в непростих умовах щодо прийому студентів. Причини зрозумілі - складна ситуація з безпекою. У Сумській області загалом рекомендовано до вступу 2881 абітурієнт, проте це число розподіляється між трьома закладами: аграрним університетом, Сумським державним університетом та педагогічним університетом.

А що ви скажете про професійні напрямки? Які з них стали найбільш затребуваними цього року, і куди прагнуть вступити абітурієнти?

На сьогоднішній день найбільш затребувані спеціальності виявилися такими, де ринок праці перенасичений, і знайти роботу за фахом стає дедалі важче. Лідирує серед них менеджмент, який займає перше місце у рейтингу цього року. Водночас, кількість бюджетних місць на цю спеціальність вкрай обмежена — всього 500 по всій країні. Незважаючи на це, менеджмент залишається популярним вибором, і, на жаль, це не може не викликати певних тривог.

Але в топ-10 найпопулярніших спеціальностей залишаються психологія, комп'ютерні науки, освіта, мається на увазі підготовка вчителів. І медицина. І це насправді дуже нас надихає, це дуже позитивний тренд.

"В цьому році ми впровадили єдину платформу для розподілу бюджетних та контрактних студентів, яка охоплює як державні, так і приватні навчальні заклади," - зазначив колишній заступник міністра (фото: Віталій Носач/РБК-Україна).

Одночасно існують затребувані класичні спеціальності, які часто називають "кон'юктурними": це право, маркетинг та філологія. Як я вже зазначав, ринок праці в цих сферах, на жаль, переповнений.

Вступник має можливість вступати, де вважає потрібним. Але за сьогоднішньою нашою системою переважно такий вступник буде платити сам за контрактну форму навчання. Оскільки держава підтримує тих, які мають найвищі результати, і саме їм надаються бюджетні місця.

На які спеціальності зараз припадає найбільша кількість бюджетних місць?

- На інженерні спеціальності надається найбільше бюджетних місць. Для прикладу, на механічну інженерію - 2400 бюджетних місць в порівнянні з маркетингом, який має 300 бюджетних місць. Агрономія - 1900 бюджетних місць. Будівництво, цивільна інженерія - 2800 бюджетних місць.

Держава створює можливості та фінансову підтримку для спеціальностей, які будуть важливими для майбутнього розвитку, економічного зростання та відновлення країни. Проте, не завжди ці напрямки відповідають побажанням наших абітурієнтів.

Можливо, ситуація з часом зміниться, якщо в старшій школі активніше почнуть популяризувати інженерні та природничі спеціальності.

Абсолютно вірно. Хочу підкреслити, що Міністерство активно працює над популяризацією природничих наук у старших класах. По-перше, ми маємо субвенцію на півмільярда гривень, яка призначена для оснащення природничих кабінетів у профільних школах в рамках реформи Нової української школи. Ще півмільярда гривень виділено на підтримку STEM-освіти, зокрема для облаштування лабораторій з фізики та хімії. Також активно розвиваються математичні класи.

Це насправді колосальні та безпрецедентні вливання капіталу. Однак їхні наслідки відобразяться на вподобаннях наших абітурієнтів лише через два-три роки.

- Ще є кілька питань вже щодо тих, хто вступив до університетів і скоро стане студентом. Яка у нас зараз "стандартна" стипендія, і яка - підвищена?

Академічна стипендія становить приблизно 2100 гривень, а підвищена версія сягає майже 3000 гривень. Проте ці суми, безумовно, є недостатніми. Ми усвідомлюємо, що існує нагальна потреба в підвищенні стипендійного забезпечення.

Зараз якраз на останніх етапах у Верховній Раді розглядається законопроект, який говорить про те, що в нас мають з'явитися так звані національні стипендії. Це підвищені стипендії, які зможуть забезпечити студентів мінімум на рівні мінімальної заробітної плани. Щоб людина могла жити з такої стипендії. Це буде для наших найсильніших ступників, які будуть мати найвищі бали.

Окрім цього, в законопроекті передбачено збільшення розміру стипендій для студентів, які навчаються за державним замовленням. Питання стипендіального забезпечення стане актуальним у найближчі місяці у зв'язку з розглядом законопроекту №10399. Якщо він буде затверджений, зміни можуть вступити в силу вже з наступного року.

Чи є наміри перевести певні вищі навчальні заклади на очне навчання з вересня?

- У нас велика кількість закладів вже в офлайні. Ужгород, Чернівці, Луцьк, Івано-Франківськ, Львів - вся західна частина України - навчається в офлайні. В Києві і Дніпрі, в центральній Україні загалом - змішана форма. Дещо в онлайні, дещо ні.

Звичайно, в Харкові, Сумах та Запоріжжі обговорювати можливість офлайн-навчання наразі не зовсім виправдано через безпекову ситуацію. Міністерство освіти має ініціативу щодо повернення до офлайн-формату там, де це можливо, що потребує забезпечення навчальних закладів укриттями. Однак у прифронтових регіонах питання безпеки виходить за межі наявності укриттів; необхідні цілковито безпечні освітні середовища.

"Я дуже гордий тим, що наші викладачі постійно вдосконалюють свої навички та розвиваються в своїй професії", - зазначив Михайло Винницький (фото: Віталій Носач/РБК-Україна).

Бо в Харкові, наприклад, дуже часто повітряна тривога може звучати вже після вибуху, вони занадто близько до лінії зіткнення і до кордону з ворогом. На 2026 рік є ініціатива побудови масштабних освітніх просторів саме в прифронтових містах для того, щоб чим швидше вивести студентів офлайн. Але мушу сказати, що це дуже масштабні інфраструктурні проекти, і вони швидко реалізовуватися не зможуть.

Офлайн-навчання відбувається безпосередньо в Києві, а також на всій території правого берега Дніпра, за винятком Одеси, де запроваджено змішаний формат. Нагадаю, що всі навчальні заклади Херсона були повністю релоковані до інших регіонів. Хоча вони і знаходяться на правому березі, варто враховувати, що будь-який навчальний заклад може опинитися під загрозою обстрілу з боку артилерії або дронів.

- Як онлайн-освіта впливає на соціалізацію студентів? Чи бачите ви ризик "втраченої" студентської культури?

Безумовно, ми стикаємося з проблемами в освіті. Це факт, з яким не варто сперечатися, і про який варто відверто говорити. Наприклад, є студенти, які почали навчання в умовах пандемії COVID і цьогоріч отримали дипломи. Протягом п'яти років навчання вони або зовсім не відвідували заняття, або проводили в аудиторіях дуже обмежений час.

Протягом останніх двох років в Україні була створена досить розвинена система академічної мобільності. Наші студенти, які беруть участь у цих програмах, можуть провести один семестр за кордоном. Це справді суттєво покращує їхню соціалізацію.

Це не всі студенти. Академічна мобільність, як правило, доступна через конкурс. Однак наразі значна кількість наших студентів має можливість виїжджати на один семестр за кордон. Ми також надаємо можливість нашим науково-педагогічним працівникам та викладачам брати участь у конференціях і курсах підвищення кваліфікації.

Протягом останніх двох років Міністерство освіти уклало понад чотири тисячі подібних документів і дозволів. Наразі ми зафіксували лише 8 випадків осіб, які не повернулися вчасно. Як ви можете бачити, 8 людей із більш ніж 4 тисяч — це незначна кількість.

Я безмежно горджуся тим, що наші викладачі постійно вдосконалюють свої навички, розвиваються в професійній сфері та активно взаємодіють з колегами з західних країн. Цей обмін досвідом значно поліпшує рівень нашої освіти та сприяє якісному прогресу в наукових дослідженнях.