Лише дев’ять компаній наразі підпадають під санкції Європейського Союзу, Сполучених Штатів, України та Великої Британії одночасно.
Згідно з дослідженням аналітичної компанії Kontur, 38 з 106 російських компаній і установ, які беруть участь у розробці штучного інтелекту та мають зв'язки з військовою сферою, не підпадають під санкції. Крім того, 27 компаній мають обмеження лише від однієї держави.
Дослідники виявили шість основних кластерів у російській індустрії штучного інтелекту. Серед них - розробники ІІ для безпілотних літальних апаратів, наземних роботизованих систем і військових технологій, виробники мікроелектроніки, університетські установи, науково-дослідні центри та державні фонди. В цілому 34 компанії займаються розробкою штучного інтелекту для оборонних цілей, а 12 вишів і наукових організацій займаються відповідними технологіями.
Найбільше санкційних заходів вжила Україна, наклавши обмеження на 58 компаній. Сполучені Штати Америки запровадили санкції щодо 44 підприємств, тоді як Європейський Союз обмежив 33, а Великобританія – 10. Зазначимо, що лише дев'ять компаній підпадають під санкції одночасно всіх чотирьох юрисдикцій.
Зокрема, виявляються значні недоліки в обмеженнях для приватних розробників, які почали співпрацювати з військовими Росії або змінили свій профіль діяльності на її потреби після початку повномасштабного конфлікту. Серед виробників штучного інтелекту для дронів, наземних роботизованих систем та озброєння 15 компаній залишаються поза санкційними заходами. З 13 розробників систем комп'ютерного зору дев'ять не підпадають під жодні санкції. Серед 11 державних фондів та акселераторів чотири не мають жодних обмежень, а три з них зазнали санкцій лише з боку України.
Росія розвиває військовий штучний інтелект переважно через адаптацію наявних технологій до власних потреб. Одними з пріоритетних напрямів є розпізнавання цілей і донаведення безпілотників, комп'ютерний зір та інтеграція ШІ в управління військами. Відповідні функції застосовують, зокрема, у безпілотниках "Герань-4", "Герань-5", V2U та "Ланцет".
Водночас розвиток галузі стримує залежність від іноземної електроніки. Росія не має доступу до обладнання для EUV-літографії, необхідного для виробництва найсучасніших чипів, і змушена імпортувати компоненти через треті країни. За даними дослідження, близько 90% імпорту мікроелектроніки до РФ у 2023 році проходило через Китай.
Незважаючи на обмеження, російські підприємства все ще знаходять способи отримувати обладнання, що підлягає санкціям, через посередників. Проте ці поставки призводять до зростання витрат: мікроелектроніка, яка підпадає під санкції, нині обходиться у середньому у два рази дорожче, ніж до початку масштабної агресії.
Дослідники зазначають, що санкційна політика країн-партнерів України залишається недостатньо узгодженою. Обмеження переважно охоплюють давно відомі підприємства військово-промислового комплексу, тоді як частина приватних розробників і організацій, які забезпечують російську військову ШІ-екосистему, продовжує працювати без санкцій.
#Росія #Університет #Україна #Російська мова #Науково-дослідний інститут #Європейський Союз #Політика #Озброєння #Безпілотний літальний апарат #Інтегральна схема #Штучний інтелект #Китай (регіон) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Військово-промисловий комплекс #Імпорт #Комп'ютерний зір #Електроніка #Мікроелектроніка #Велика Британія #Робот #Управління та контроль
