Війна змінила українську школу докорінно. Тепер вона виконує значно ширшу роль, ніж просто навчання -- має бути місцем, де діти можуть відчути безпеку, підтримку й живе спілкування. Саме про це говорили учасники першої публічної дискусії "Школа під час війни: як стати опорою дітям", яку Міністерство освіти і науки провело спільно з Київською школою економіки в межах політики "Освіта для життя".
Ганна Новосад, співзасновниця благодійного фонду savED та міністерка освіти і науки України в 2019-2020 роках, підкреслила, що війна позбавила безліч дітей можливості навчатися в звичайних шкільних умовах. "Найважливіше, що забрала війна, – це спілкування та жива взаємодія між людьми. Хоча гаджети і мають значення, проте основною втратою є саме можливість комунікації, живого спілкування та навчання дітей взаємодії зі світом", – зазначила вона.
Чому стрес блокує здатність вчитися
Дитяча й сімейна психологиня Катерина Гольцберг пояснила, що без відчуття безпеки дитина не може повноцінно засвоювати знання -- це біологічний механізм. "Дитина, якщо вона перебуває у стресі, у незадовільному психологічному стані, навчатися не може. Так працює наш мозок, наша амігдала блокує здатність когнітивно мислити. Кожна дитина -- це індивід, до якого ми маємо ставитися як до індивіда", -- наголосила психологиня.
Вона зазначає, що дітям важливо отримувати не просто формальні процедури, а істинну увагу з боку дорослих, особистий зв'язок і простір для безпечного вираження своїх емоцій. Також не слід забувати про необхідну підтримку для педагогів, які щодня взаємодіють з дітьми, що стикаються з наслідками війни.
Директор Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти Ігор Хворостяний зазначив, що держава готує значні інвестиції в освітній сектор. У період з 2026 по 2028 роки заплановано виділення коштів на зведення укриттів, оновлення навчальних засобів, створення шкільних лабораторій, організацію підвезення учнів та заходи, спрямовані на компенсацію освітніх втрат. Він також акцентував увагу на тому, що успіх ініціативи залежатиме не лише від державного бюджету, але й від плідної співпраці між громадами, навчальними закладами, педагогічними працівниками та батьками.
"Освіта є ключовим аспектом національної безпеки."
Засновник Благодійного фонду Сергій Притули, Сергій Притула, підкреслив, що якісна освіта є одним із основних чинників, що визначають розвиток країни. "Про освіту потрібно говорити на кожному рівні. Я обговорюю цю тему з українським бізнесом та президентом, адже це питання національної безпеки. Освіта — це про наше суспільство, про нашу державу. Високоякісна освіта формує людей з критичним мисленням," — зазначив він.
Якою повинна бути школа в умовах війни?
Учасники обговорення дійшли спільної думки, що сучасна школа повинна не лише надавати учням знання, але й сприяти розвитку довіри, відповідальності, критичного мислення та почуття приналежності до своєї нації. Підтримка навчальних закладів має охоплювати не лише ремонти будівель чи облаштування укриттів, а й створення умов для живого спілкування, позакласної активності та подолання освітніх втрат. На думку учасників, саме ці якості стануть основою стійкості українського суспільства як під час війни, так і після її завершення.
Раніше портал Знай інформував про те, що Міністерство освіти і науки впроваджує нововведення в інклюзивному навчанні в школах, зокрема використання eye tracker та створення цифрових кабінетів для кожної дитини.
Наш портал також повідомляв про те, що з вересня навчання у школах стане дорожчим — нові тарифи складатимуть до 630 грн.
Детальнішу інформацію можна знайти в статті: освітня реформа призведе до зменшення кількості ліцеїв в шість разів, а старша школа з вересня стане спеціалізованою.
#Суспільство #Українська мова #Школа #Міністерство освіти і науки України #Знання #Інвестиції #Ліцей #Бізнес #Економіка #Комунікація #Критичне мислення #Нова українська школа #Сергій Притула #Ганна Новосад #Вчитель #Емоція #Психолог #Дитина #Держава (політика) #Президент (державна посада) #Індивідуальний
