Міграційні діти в німецьких школах: які фактори заважають їх інтеграції?

Шкільним колективам важко створити єдину ідентичність, якщо в їхньому складі присутні підлітки з двох різних культур у рівних пропорціях. Це результати масштабного дослідження, проведеного ученими в Німеччині.

Шкільні класи не зможуть досягти соціальної єдності, якщо в них навчаються дві приблизно однакові групи підлітків, одна з яких має міграційне походження, а інша - ні.

Це стало відомо завдяки великому дослідженню, виконаному міжнародною командою науковців у школах Німеччини. Результати були опубліковані в журналі Ifo Schnelldienst. Аналіз здійснили п'ятеро професорів з Інституту економічних досліджень ім. Лейбніца при Мюнхенському університеті (ifo), а також науковці з університетів Лондона, Сан-Дієго, Констанца і Потсдама.

Випереджаючи результати свого дослідження, вчені зазначили, що приплив мігрантів до Північної Америки та Європи за останні 20 років значно зріс, і, згідно з прогнозами, тенденція посилиться. Серед країн, що входять до складу Організації європейського економічного співробітництва та розвитку (OECD), Німеччина посідає друге місце за кількістю мігрантів і поступається лише США. Демографічні зміни сильно впливають на будь-яке суспільство - і Німеччина не виняток.

Дослідники підкреслюють, що міграція може позитивно впливати на добробут суспільства та спричиняти культурні трансформації. Проте, з іншого боку, вона також викликає труднощі з інтеграцією та може призводити до зростання соціальної напруженості. Важливу роль у цій ситуації відіграють освітні установи, зокрема, школи. Автори дослідження акцентують на необхідності активної підтримки взаємодії та формування довіри між молоддю різного етнічного походження.

Релігійна приналежність стала важливим індикатором культурних відмінностей для авторів дослідження. В особливості, аналізувалася взаємодія між учнями-мусульманами та їхніми однокласниками, які не сповідують іслам.

Школи можуть сприяти створенню атмосфери взаєморозуміння між представниками різних культур, однак, як показало дослідження, для цього потрібно правильно оцінювати обстановку в конкретному класі. "Чи може культурне різноманіття посилити соціальну згуртованість, вирішальним чином залежить від форми розмаїття", - зазначає професор Гельмут Райнер (Helmut Rainer), який очолює Центр економіки ринку праці та населення в інституті ifo.

Згідно з даними дослідження, формування атмосфери довіри та готовності до співпраці значною мірою залежить від складу учнівського колективу. Найвищих показників досягають ті класи, в яких більшість учнів не має міграційного походження. Або ж класи, де німецькі школярі, а також діти з родин мігрантів-мусульман і немусульман складають три приблизно рівні групи.

Найгірші показники взаємодії зафіксовано в класах, де половина дітей - з німецьких родин, а інша половина - вихідці з родин мігрантів-мусульман. "Для соціальної взаємодії вирішальним є той факт, щоб у класі не виникало двох рівних і різних за своєю культурою таборів", - вважає професор Райнер. Поляризація, що виникає при цьому, часто веде до ізоляції кожної з груп. Такі класи рідше можуть сформувати якусь спільну ідентичність, зазначають автори дослідження.

Читайте також: Чи готувати школярів до війни? У ФРН розгорнулась дискусія

Дослідження, проведене вченими, базується на спостереженнях за поведінкою 4214 учнів дев'ятих і десятих класів, які перебувають на завершальному етапі обов'язкової освіти в Німеччині. Переважно це були підлітки у віці 15-16 років. Як повідомив DW професор Гельмут Райнер, 57 навчальних закладів, що брали участь у дослідженні, знаходяться у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн, а також у містах Дуйсбург і Вупперталь у Північному Рейні - Вестфалії.

Інноваційний експеримент був заснований на так званій "грі в довіру", яка активно використовується в дослідженнях поведінки. У рамках гри учасники діляться на так званих "інвесторів" і "позичальників". "Інвестор" отримує у своє розпорядження певну грошову суму, яку - в тому числі частково - може передати "позичальнику". Сума, отримана "позичальником", потроюється організатором експерименту. Після цього "позичальник" має вирішити, скільки грошей він хоче повернути "інвестору".

У дослідженні, проведеному серед учнів німецьких шкіл, кожному учаснику експерименту ставилося питання про їхню реакцію, якщо їхнім партнером стане школяр з німецької родини або з родини мігрантів. Партнер залишався невідомим, оскільки належав до іншої школи, і його ім'я не розголошувалося. Відомим було лише його походження. Це дозволяло дослідникам оцінити рівень довіри підлітків до однолітків з німецьких сімей та до тих, хто має міграційні корені. Додатково учні відповідали на детальні запитання науковців. За результатами дослідження, 46% підлітків мали міграційне походження. У загальному опитуванні брали участь представники 95 країн, при цьому лідируючі позиції зайняли Туреччина, Польща та Росія.

На переконання дослідників, вкрай важливо реалізовувати специфічні дії, які допоможуть зменшити поляризацію в класах, де присутні дві приблизно рівнозначні групи з помітними культурними різницями. Зокрема, це передбачає активніше використання інклюзивних освітніх практик для інтеграції дітей мігрантів. Додатково, навчальні заклади можуть відігравати важливу роль у розвитку міжкультурної компетентності.

Досліджуйте також: Інтеграція іммігрантів у Німеччині: ситуація стає трохи складнішою.

Автори дослідження радять педагогам вільно розміщувати учнів у класах, щоб змінити вже існуючу структуру. Навіть така незначна зміна може допомогти у розвитку дружніх стосунків між підлітками з різних груп.

Автори даного дослідження також підкреслюють важливість того, щоб влада враховувала не лише інфраструктурні та економічні аспекти при розподілі біженців. Вони вважають, що усунення культурної поляризації може сприяти створенню довіри між різними спільнотами, що, у свою чергу, позитивно вплине на успішну інтеграцію в довгостроковій перспективі.