Український центр оцінювання якості освіти представив звіт щодо результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ). Цей документ важливий не лише як підсумок вступної кампанії, а й слугує своєрідним рентгеном для аналізу стану освітньої системи.
Щоправда, це діагностика з елементами ретуші, аби не злякати пацієнта занадто суворим діагнозом: адже в тестах НМТ уже давно немає відкритих завдань -- таких, де потрібно висловити свою думку, щось пояснити, довести. Переважна більшість завдань у кожному тесті зводиться до вибору правильного варіанта відповіді з кількох запропонованих.
На тестах з математики, фізики, хімії, як і в минулі роки, дозволено спиратися на "милиці" довідників із формулами. Тобто самі формули знати необов'язково, достатньо побутової навігації -- розуміти, в якому розділі довідника шукати потрібну підказку.
Поріг, що визначає успішність "склав / не склав", є досить чутливим. Для того, щоб пройти тест, необхідно набрати мінімальну кількість балів: з предмету "мова" достатньо правильно відповісти на 8 запитань з 30, а з математики - на 5 з 22.
НМТ — це іспит з великими наслідками, оскільки він визначає подальшу долю. Цього року тестування проходило в умовах тривоги, коли до екзаменаційного напруження у деяких регіонах додавалося тривале перебування в укриттях. Цей жахливий людський аспект не можна залишити без уваги.
Проте, незважаючи на ці застереження, НМТ виявляє структурні недоліки в освітній системі. Це стосується не лише шкіл (адже до НМТ готують також репетитори та курси), а охоплює всю освітню галузь в цілому. Крім того, це дозволяє оцінити нові пропозиції щодо зміни вступних правил на основі НМТ.
Парад 200-бальників і те, чого він не показує
З іншого боку, навіть за таких умов тести НМТ усе ж мають завдання, які дають можливість побачити групу сильних учнів і зрозуміти, де система освіти спрацьовує краще.
Цього року ми раді вітати наших переможців: двоє абітурієнтів досягли вражаючого результату, отримавши по 200 балів з усіх чотирьох предметів. 28 учасників тестування змогли повторити цей успіх тричі, 260 осіб показали найкращі результати на двох тестах, а понад 3,7 тисячі випускників здобули 200 балів хоча б з одного предмета. Найбільшу кількість максимальних оцінок отримали з англійської мови, математики та історії України.
Та якщо подивитися на цей олімп зблизька, ми побачимо вкрай цікаву симптоматичну дуель двох абсолютних фаворитів -- англійської (2 194 200-бальники) та математики (1 152). Адже математику як обов'язковий предмет складали геть усі абітурієнти (майже 330 тисяч), тоді як англійська була свідомим вибором, і її складала лише третина всіх учасників НМТ.
Нагадую, що на НМТ, окрім математики, також обов'язковими предметами були українська мова та історія України.
Рекорди в тестуванні з англійської мови не є випадковими — учні мають сильну мотивацію (знання англійської відкриває численні перспективи для кар'єрного зростання та освіти), доступ до якісних сучасних підручників (багато з яких не українського походження), а також ефективні методики, курси та послуги репетиторів.
Тест з математики є незаперечною реальністю шкільного життя. Він знову продемонстрував, що існує розшарування: невелика кількість мотивованих та здібних учнів та значна група, яка стикається з проблемами в навчанні. Адже серед тисячі учнів, які отримали максимальні 200 балів за математичний тест, є 40 тисяч абітурієнтів, які не змогли його скласти (12% від загальної кількості учасників). Математика залишається на першому місці за кількістю тих, хто не склав тест, разом із фізикою – також 12% невдач, хімією – 8,5% та українською літературою – 4% (не забуваймо про літературу, це важливо).
Які результати продемонстрували основні учасники НМТ?
Проте, найбільш значущі результати НМТ не обов’язково зосереджені на верхніх межах у 200 балів. Реальну картину можна отримати, проаналізувавши середні показники по країні з кожного предмета — які результати продемонструвала більшість абітурієнтів. Щоб краще проілюструвати цю інформацію, проведемо умовну ватерлінію на рівні 140-160 балів, що приблизно відповідає середньому значенню шкали, яка варіюється від 100 до 200 балів.
Ось які результати показали абітурієнти, що подолали пороговий бал і отримали цього року сертифікати НМТ:
Здається, що більшість абітурієнтів опинилася на нижчих позиціях у результатах з фізики, математики, хімії та української літератури. Це спонукає до роздумів: адже, крім обов'язкової математики, всі ці предмети були обрані учасниками НМТ свідомо і добровільно. Отже, мова йде про дисципліни, де зазвичай передбачається хоча б мінімальний рівень внутрішньої мотивації та підготовки.
Оптимальний сценарій (можна вважати ідеальним) спостерігається в англійській мові, де більшість учнів досягли середніх балів і вище. Щодо історії, результати виглядають прийнятно, проте перебувають на межі критичного рівня.
На цьому тлі щиро тішать результати з біології -- за переконливістю вони поступаються хіба що англійській мові. Утім, цей успіх має свої цілком раціональні пояснення. З одного боку, це предмет за вибором, тобто його складали не всі учасники тестування, а тільки ті, кому він потрібен для вступу. А сертифікат з біології -- це перепустка до медицини, де прохідний конкурсний бал при вступі не може бути нижчим за 150. І це додає абітурієнтам мотивації. З іншого боку, тести НМТ є не надто складними для підготовленого учня -- у них чимало завдань на відтворення інформації, а в біології вони не так сильно пов'язані з математикою, як фізика чи хімія.
Конкурсний бал 130: кого він урятує?
Ясно, що результати НМТ становлять серйозну загрозу для університетів. Якщо під час вступу запровадити хоча б якісь розумні, навіть не надто високі, а просто відповідні критерії, конкуренція за студентів (а насправді за виживання навчального закладу та державні дотації) стане значно інтенсивнішою.
Відповідно до регламенту вступної кампанії, кожен університет самостійно визначає мінімальний конкурсний бал, необхідний для зарахування абітурієнтів. Проте для ряду спеціальностей існує державна вимога, що встановлює мінімальну позначку на рівні 150 балів. Таким чином, навіть при великому бажанні закладів освіти знизити цю планку, вони не мають такої можливості.
На цьому фоні нові ідеї, які висловив омбудсмен Дмитро Лубінець від імені ГО "Спілка ректорів", набувають особливого значення: пропонується знизити пороговий бал для вступу з 150 до 130. Офіційно це пояснюється стресами, тривогами та різними технічними і організаційними труднощами, що виникають під час проведення НМТ. Однак, під маскою співчуття до абітурієнтів, ми насправді отримуємо пропозицію м'яко підтримати університети, які вже відчувають брак студентів і з огляду на демографічні тенденції, можуть стикатися з ще більшими проблемами в майбутньому.
Хочу підкреслити, що серед спеціальностей, для яких встановлено мінімум 150 конкурсних балів, є й медицина. Це означає, що, зменшивши вимоги при вступі, ми надамо можливість стати лікарями тим, хто лише випадково правильно відповів на кілька запитань у тесті НМТ.
І якщо вже говорити про майбутнє, обійдімося без реверансів -- а навіщо нам узагалі виші, які готові згребти до себе абсолютно всіх, аби тільки заповнити ліцензійні місця і зберегти фінансування? Навіщо нам підтримувати неякісну освіту, зважаючи на те, що країні просто зараз катастрофічно бракує випускників профтеху? Які, між іншим, сьогодні часто заробляють і будують кар'єру не менш успішно, ніж середньостатистичний власник диплома про вищу освіту, що здобув його суто "аби було".
На щастя, Міністерство освіти і науки поки що не ухвалило рішучих популістських заходів щодо зниження вимог для вступників. Поки що, адже незабаром розпочнуться переговори про правила вступної кампанії 2027 року, що може спровокувати активізацію популістських настроїв та лобістських груп. Президент вже висловлював думку про те, що необхідно переглянути формат НМТ, аби зменшити психологічний тягар для абітурієнтів. Проте, що це конкретно означатиме в реальному житті, наразі залишається невідомим.
Чому математика повинна залишатися обов'язковим предметом на НМТ?
Ще один бар'єр НМТ, що ускладнює вступ до університетів, — це обов'язковий тест з математики. Ця тема часто стає предметом запеклих дискусій: навіщо змушувати гуманітаріїв вивчати математику, якщо це шкодить їхнім оцінкам у сертифікатах? Аргументи на користь того, що математика є фундаментом для інших наук і сприяє розвитку аналітичного мислення, не завжди переконують. Адже НМТ з математики також зазнає впливу вступної кампанії. Тому час від часу в парламенті з'являються законодавчі ініціативи, які прагнуть виключити цей предмет з обов'язкового списку.
Проте результати НМТ чітко демонструють, як недоліки в математичних знаннях впливають на успішність у інших дисциплінах, зокрема в природничих науках. Абітурієнти можуть згадати теоретичні аспекти фізики чи хімії, але варто лише з'явитися задачі, що вимагає простих обчислень — таких як дроби, відсотки чи степені — і результати відразу ж падають. Це наочно підтверджується результатами НМТ:
Тільки приблизно 20% учнів справилися з розрахунковими задачами з фізики, що означає, що фактично лише кожен п'ятий учень зміг знайти відповідь самостійно. Ситуація з обчисленнями в тесті з математики також не є кращою: 42% учасників не змогли визначити дві п'ятих від числа 240.
Біологія і географія: для 70% кандидатів на вступ виявилося складним викликом обчислення довжини молекули ДНК або визначення відстані за масштабом карти.
Математика виступає основним тренажером для розумових здібностей: дитина, яка не займається математикою, втрачає здатність формувати алгоритми, виявляти причинно-наслідкові зв’язки та логічно організовувати свої думки. Відсутність цього логічного каркаса негативно позначається і на гуманітарних науках. Ось кілька прикладів:
Українська література: завдання на відновлення спотвореного тексту, що вимагало дослідити взаємозв’язки між окремими елементами та об'єднати фрагментований зміст в єдину логічну структуру, не вдалося виконати більш ніж двом третинам учасників.
Історія України: лише 11% абітурієнтів змогли успішно проаналізувати карту-схему воєнної операції, пов'язавши її з відповідним роком та політичними наслідками. Інші ж просто намагалися вгадати, вибираючи варіанти, які не мали жодного відношення до представленої карти.
І це найкраща відповідь адептам скасування обов'язкової математики, а значить, і уваги до неї у школі: без цієї дисципліни ми отримуємо випускників, які не здатні простежити логіку ні в історичних подіях, ні в прочитаному тексті. А в майбутньому -- громадян, які не здатні простежити причинно-наслідкові зв'язки у суспільному й політичному житті власної країни, а отже, є беззахисними перед популізмом. Про значення математики для інженерної освіти, розвитку технологій і виживання країни навіть не згадую, про це вже сказано багато.
Результати НМТ і криза читання
У гарячих суперечках, що стосуються якості природничо-математичної освіти, ми часто забуваємо про ще один важливий аспект – гуманітарні науки, зокрема українську літературу, яка також потребує уваги.
Результати НМТ показують, що й тут ситуація далеко не ідеальна. Хоча шкільна програма передбачає аналіз текстів, більшість учнів, очевидно, перейшла на "швидке харчування" -- читає замість книжок короткі перекази або критику. Тому, наприклад, із завданням поєднати тему твору з іменем літературного героя впоралися повністю лише 25%, ім'я персонажа з його життєвим кредо -- 17%. В обох випадках потрібно було утворити чотири логічні пари. Натомість 37% учасників тестування не змогли утворити жодної правильної пари у першому випадку і 27% -- у другому.
Випускники впевнено виконують завдання з незнайомим текстом -- віршем чи прозою, якщо в ньому потрібно побачити те, що лежить на поверхні: вловити настрій (70% виконали правильно), зрозуміти, що лірика є інтимною (80%). Ці завдання не потребують глибокої аналітичної роботи з текстом. Але коли додається аналітика, наприклад, порівняти цей самий прочитаний уривок з твором зі шкільної програми або підключити знання з теорії літератури, успішність падає до 30-40%.
Дійсно, відсутність звички читати книги та невміння аналізувати текст можуть суттєво впливати на успішність у всіх інших предметах, включаючи точні науки, хоча це часто залишається непомітним.
Ось кілька прикладів результатів НМТ:
Історія України: багато абітурієнтів втрачаються в обсязі тривалих документів, не звертаючи уваги на важливі слова-маркери (імена, назви населених пунктів, специфічні терміни певних епох тощо), які вказують на важливі події або процеси;
Математика: деякі помилки виникають не під час обчислень, а через невірне сприйняття або розуміння умови задачі. Наприклад, у геометричному завданні лише 37% учасників змогли правильно визначити площу заданої фігури. Інші допустили помилки, оскільки не звернули уваги на те, яку саме фігуру потрібно було розглядати.
-- географія: зниження інтересу до читання зменшує словниковий запас. Тому, наприклад, на тесті з географії були проблеми навіть із розумінням загальновживаних слів української мови, що використовуються у легендах карт (наприклад, "яловичина", "вовна").
Питання літературної освіти вже давно перестало бути лише темою для розмов про "пристрасть до художньої літератури". Мова йде про елементарні основи мислення: вміння тримати в голові складні умови, виокремлювати суттєве та розуміти контекст. Без цієї компетенції неможливо сподіватися на отримання якісної освіти.
Проблеми, що стосуються системи шкільної освіти
Якщо проаналізувати результати НМТ з більш широкої перспективи, можна виявити загальні проблеми шкільної освіти, які виявило це тестування для всіх предметів.
Ефект шаблонного мислення. Система освіти досі зосереджена на механічному запам'ятовуванні та відтворенні інформації, а не на розвитку критичного мислення. Випускники здебільшого вміють "узнавати" правильні відповіді, але не здатні самостійно їх формулювати. Саме ці типи завдань вони виконують найкраще, і таких завдань у тестах більше. Таким чином, виникає замкнене коло: "гуманний" НМТ адаптується до низького рівня підготовки учасників, а школи та репетитори орієнтуються на типові завдання тестів.
Фрагментарність знань. Попри те, що шкільні методики викладання націлені на міжпредметні зв'язки, на практиці це не працює ні для школярів, ні для більшості вчителів. Математика залишається герметично закритою на уроках математики, а хімія -- на хімії. Але щоб навчити дітей системного мислення, потрібні системні знання у тих, хто стоїть біля дошки. І часто це -- проблема. Без кардинального перезавантаження педагогічної освіти навіть ідеальні підручники та новітні програми залишаться лише красивою фасадною декорацією. Саме тому в школах із таким скрипом приживаються інтегровані курси: аби викладати на стику наук, учитель сам повинен бачити цілісну картину, а не лише свій параграф.
Цікаво, що одним із заперечень щодо інтегрованих курсів у старшій школі є саме підготовка до НМТ. Вчителі та батьки висловлюють занепокоєння: "Як ми зможемо підготувати дітей до тестування, якщо уроки будуть розпливчастими через цю інтеграцію?"
Хочу нагадати, що колись ЗНО, а тепер його спадкоємець НМТ задумувалися як інструмент боротьби за чесний і прозорий вступ, проти корупції та свавілля феодальних ректорів і університетів для того, щоб відкрити можливості талановитим дітям вступити й здобути якісну освіту. А для країни це інструмент забезпечення її якості. І треба тримати цю планку навіть під час війни, наскільки це можливо. НМТ не має перетворитися на фантом -- формальний тест, який існує, але фактично нічого не перевіряє. Він має захищати чесний вступ і вимоги до знань, а не обслуговувати чиїсь інтереси.
#Університет #Студент #Заклад вищої освіти #Українська мова #Підручник #Система освіти #Математика #Біологія #Медицина #Абітурієнт #Українська література #Фізика #Хімія #Англійська мова #Мотивація #Історія України #Нобелівська премія з фізики #Тестування #Громадська організація #Апріорні знання
