Терор Росії проти Києва увійшов у нову фазу. Якщо раніше мости через Дніпро ворог не атакував, а бив по ТЕЦ, електропідстанціях, мережах та інших вразливих місцях, то зараз він переніс удари на інфраструктурні сухожилля столиці -- мости, що тримають місто як єдине ціле. Можна лише здогадуватися, чому він не робив цього раніше -- може, не було ще реактивних дронів, а може, як подейкують, була таємна домовленість через треті країни не чіпати мости в обмін на "недоторканність" Керченського мосту, хтозна... Мабуть, ворог вважає їх "ахіллесовими п'ятами" Києва.
Чи дійсно це те, як існувати в столиці в нових умовах?
Чому столиці України потрібні мости?
Протягом століть Києву мости були просто не потрібні -- на лівому березі знаходилися лише приміські слобідки, отже 100 років тому лівобережна частина й не була Києвом. Слобідки ці десь у 20-х роках об'єднали у Слобідський район, який з 1935 р. став називатися Дарницьким, але справжня забудова лівого берега почалася у 1950-1960 рр. Для перетину Дніпра функціонували поромні та човнові переправи, а також Ланцюговий міст, який слугував радше транзитним шляхом між Лівобережною та Правобережною Україною.
Лише після того, як населення лівобережної частини столиці досягло 1 мільйона, і влада, і мешканці Києва усвідомили критичну важливість цих архітектурно-інженерних шедеврів. Для порівняння, у столицях Східної Європи, розташованих на річках, на один міст припадає від 100 тисяч мешканців у Братиславі до 240 тисяч у Будапешті. У Києві ж на кожен із шести автомобільних мостів припадає приблизно 600 тисяч осіб. Це свідчить про те, що мости є життєво необхідними для столиці, а закриття навіть одного з них може спричинити транспортний колапс у всьому місті, оскільки дорожня інфраструктура вкрай чутлива, немов павутиння.
ZN.UA надавало детальний аналіз стану мостів у Києві, зазначаючи, що вони в загальному надійні для експлуатації, проте вимагають регулярного догляду. Щодо мосту Патона, то йому необхідний капітальний ремонт. Наразі актуальним є інше питання: чи зможуть ці споруди витримати удари дронів та ракет, і як слід діяти під час повітряних тривог?
Яка енергія залишилася у "дідусів"?
Першим об’єктом, на який ворог націлив свої атаки, став один із найновіших мостів Києва – Південний. Його зведення розпочалося в 1983 році, що свідчить про те, що проєктування проводилося в період холодної війни. Це означає, що міст має підвищену міцність, розраховану навіть на випадок ядерного удару. Тож малоймовірно, що вибух вагою 50-100 кг, спричинений дроном, зможе завдати шкоди його основним конструктивним елементам, зокрема 133-метровому пілону. Що стосується вантів (канатів), то експерти запевняють, що навіть обрив декількох з них не вплине на несучу здатність мосту.
Схожа ситуація спостерігається і з Північним мостом — його пілон, що сягає 119 метрів, оснащений вантажами та запасом міцності. Цей міст був спроектований наприкінці 60-х років, знову ж таки, з урахуванням можливих наслідків атомної атаки.
Проект "наймолодшого" Подільського мостового переходу був створений в кінці 80-х - на початку 90-х років, після чого неодноразово зазнавав змін. Останній його варіант розрахований на пропускну здатність у 59 тисяч автомобілів на добу. Крім того, міст має другий рівень, призначений для метрополітену, що свідчить про його значний запас міцності.
Міст Метро, збудований у 1965 році, наразі проходить реконструкцію, що забезпечить йому довговічність ще на півстоліття. Він має величезну масу завдяки конструкції з суцільного бетону, що, ймовірно, робить його досить надійним у теперішній час.
З усіх київських мостів "у літах" лише міст Патона -- 1953 р. народження, він має найбільший ступінь зношеності, але працює. Щодоби до початку "тривожних перекриттів" ним проходило до 100 тис. авто. Він стоїть на 26 опорах на кесонній основі, кожна має масу десятки тонн, зруйнувати таку дроном чи ракетою навряд чи можливо.
Це стосується "биків" усіх мостів у Києві: їхня маса настільки велика, що навіть зусилля у 1000 кг не зможуть завдати шкоди, що підтверджують невдалі спроби СБУ знищити опори Керченського мосту. Хоча на будь-якому мосту можна пошкодити дорожнє покриття, його відновлення відбувається швидко.
Згідно з інформацією Міністерства розвитку, щодня через мости Києва проїжджає приблизно 600 тисяч автомобілів. Це свідчить про їх значущість для міської інфраструктури та надійність.
Захисти мене, Господи, від таких товаришів...
Поставимо ключове запитання -- якою є ціль ворога, коли він б'є по київських мостах? Відповідь очевидна -- зупинити рух через Дніпро. І тут йому на допомогу, хоч як це парадоксально, приходить Національна поліція України, яка за рішенням Ради оборони міста зупиняє та обмежує рух київськими мостами! Отже, й руйнувати мости не потрібно -- треба лише, щоб дрони літали навкруги, а "дбайлива" влада сама рух ними зупинить!
Можливо, така міра (зупинка руху) підвищує стійкість мостів? Чи ж робить їх безпечнішими? Очевидно, що ні. З такою логікою варто було б зупинити рух на всіх київських шляхопроводах (яких разом із мостами налічується 176 на балансі Київавтодору), а також на проспектах, бульварах, вулицях, провулках, узвозах, залізничних переїздах, і навіть на міжквартальних проїздах.
Можливо, зупинення перевезень на метро через мости збільшує безпечність мосту Метро, Південного мосту чи пасажирів, які виходять на поверхню? А може, водіїв та пасажирів, які стоять у кілометрових чергах на під'їздах до мостів? З якого це дива?! Люди та мости однаково вразливі незалежно від того, чи їде потяг та авто мостами, чи не їде.
Таким чином, єдиними постраждалими від зупинки руху мостами є люди. Їхні справи, робота, навчання, нерви, гаманці і далі за списком. Як наслідок -- втрачає економіка міста, виробництво, сплата податків, бюджет міста та країни, обороноздатність...
Навіть Бог не завжди виконує свої бажання, адже наділяє людину свободою вибору. Школи та університети, враховуючи стан безпеки, мають можливість обирати між очним, дистанційним або змішаним навчанням. Чому ж тоді доросла людина не може самостійно вирішувати, чи залишитися в укритті під час тривоги, чи продовжувати займатися своїми справами?
У цьому контексті влада повинна звертати увагу тільки на тих, хто позбавлений свободи вибору — на людей з обмеженими можливостями пересування, літніх осіб, хворих, а також на дітей, які ще не мають змоги або здатності робити власний вибір.
Яким чином забезпечити безпеку людей та мостів?
Влада реагує на нові виклики, проте, як це часто буває, робить це у своєму неповторному стилі. Президент України Володимир Зеленський повідомив про зміцнення повітряної оборони над Києвом і всією країною. Він зазначив, що в столиці вже встановлено понад 12 турелей для боротьби з російськими безпілотниками. У найближчому майбутньому планується розгорнути ще 8 таких систем у Київській області. Загалом їх буде кілька десятків. (Двадцять установок для Києва та регіону? Вражаюче!)
Турель, безсумнівно, є досить перспективним засобом, проте, як і багато інших ініціатив президента, має один суттєвий недолік — її впровадження відбудеться згодом. А ми потребуємо рішення вже сьогодні, або ж, точніше, до 1 жовтня, коли відбулася перша атака дрона на Південний міст.
Проте розважив публіку міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник: "Невідкладні рішення -- це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються". Якщо хтось не знає, що це, пропоную з'їздити по греблі Київської ГЕС на лівий берег, де є понтонна переправа, і насолодитися "швидкістю руху" і там, і там.
Можна лише здогадуватися, чому міністр упевнений, що понтони та земляні дамби здатні замінити шість автомобільних мостів через Дніпро (особисто мені не вдалось знайти логічне пояснення). Цікаво також, чому він вважає їх абсолютно захищеними від ворожих дронів. Єдина перевага таких конструкцій — це їхня швидкість у будівництві. Проте варто зауважити, що вони ще швидше піддаються руйнуванню!
Проте міністр налаштований оптимістично і впевнений у вірності своїх рішень: "Тому були обрані конкретні місця, де стартує будівництво". Чи продовжиться "масштабне будівельне крадівництво"?
У міністерстві розглядають й інші варіанти, зокрема будівництво "швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій" та... спорудження тунелю під Дніпром.
Щодо швидкості спорудження бетонних конструкцій, якщо хтось не знає -- бетон набуває міцності за... 28 днів, тому про яку швидкість тут може бути мова -- незрозуміло.
Говорячи про тунелі під рікою Дніпро, усім відомо, з якою "швидкістю" просувається будівництво метро. Але автомобільний тунель є ще більш складним і витратним інженерним проектом. Генеральний план Києва, затверджений у 1966 році, передбачав створення кількох тунелів, зокрема під Дніпром, проте жоден з них так і не було реалізовано за 56 років, що передували війні.
Цьогорічний державний бюджет України має дефіцит у 55 мільярдів доларів. Проте Калашник переконаний: "Ми вже готові почати пошук інвестицій, залучати донорів, встановлювати міжнародні партнерства та реалізувати проекти, які забезпечать з'єднання лівого і правого берегів".
Як на мене, замість реальних заходів влада пропонує нам якісь маніловські прожекти кришталевих мостів, хоча варіанти відповідей на дронові атаки лежать на поверхні. Можна нагадати доволі архаїчні засоби часів Другої світової -- димові завіси та загороджувальні аеростати (так росіяни прикривають Керченський міст), а можна -- сучасні антидронові сітки та стіну дронів, приміром.
На мою думку, в рамках організаційних заходів потрібно забезпечити безперешкодний проїзд мостами в денний час, незалежно від рівня загрози, включаючи червоний. Вночі ж варто дозволити рух лише вантажного транспорту. Кожен має можливість вирішити, чи перетнути міст, чи залишитися на місці до завершення повітряної тривоги.
Слід розглянути можливість організації реверсного руху в години пік, зокрема, щоб окремі мости працювали в одному напрямку на всіх смугах, тоді як інші мости функціонували в протилежному напрямку. Це може суттєво підвищити середню швидкість руху і, відповідно, знизити ризик ураження транспорту на мостах. В даний час обмеження руху лише однією смугою виглядає абсолютно невиправданим і небезпечним, адже це призводить до накопичення великої кількості нерухомих автомобілів на під'їздах до мостів, що створює додаткові ризики.
Особисті рекомендації для уряду
У складні воєнні періоди влада повинна забезпечити максимальну свободу для людей у виборі своїх дій, особливо коли не здатна їх захистити чи надати необхідну допомогу. Натомість те, що ми спостерігаємо сьогодні, більше нагадує імітацію діяльності, супроводжувану ухваленням безглуздих і непродуманих рішень.
Зараз не час для діяльності напоказ, країна зіткнулася з проблемами, які ще вчора були невідомими, які не мають аналогів та готових рішень, тому нічого страшного не буде, якщо влада чесно визнає, що не має відповіді на питання, поставлені часом, та звернеться за допомогою до суспільства. Серед бурхливого моря війни ми -- в одному човні. Під назвою "Україна".
#Росія #Київ #Дніпро #Україна #Володимир Зеленський #Суспільство #Інфраструктура #Київська область #Будапешт #Братислава #Місто #Дзеркало тижня. Україна #Пасажир #Слобідський район #Міст #Бетон #Тунель #Безпілотний бойовий літальний апарат #Ракета #Бог #Швидкісний транспорт #Оскільки #Конструктивна надійність #Кримський міст #Південний міст (Київ) #Міст Патона #Міст «Київське метро» #Пілон (архітектура)
