Рішення Ради ЄС можуть вимагати відповідної імплементації в національному праві держав-членів, наголосив Мережко.
Щодо обмеження захисту для українців з боку Європейського Союзу, важливо аналізувати ситуацію для кожної конкретної країни окремо, оскільки реалізація цього рішення може відрізнятися. Про це в коментарі УНІАН повідомив Олександр Мережко, депутат від "Слуги народу" та голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Він також зазначив, що відмова в наданні захисту не автоматично означає повернення українців додому.
"Як я зрозумів, це рішення стосується лише майбутніх ситуацій, а не статусу тих осіб, які вже отримали дозвіл на перебування. Варто зазначити, що рішення Ради ЄС можуть вимагати відповідної реалізації в національному законодавстві держав-членів, наприклад, через ухвалення відповідних законів," - зазначив він, акцентуючи увагу на необхідності детального аналізу тексту цього рішення.
На запитання стосовно того, що для виконання рішення особа повинна надати документ, що підтверджує виконання військових обов'язків – або паспорт з легальним виїзним штампом, або довідку про звільнення від мобілізації, а також про те, наскільки реально українцям, які перебувають за кордоном, отримати такі документи, депутат вказав, що теоретично особа має можливість звернутися до консула для вирішення питань, пов'язаних з отриманням необхідних документів.
Мережко висловився щодо впливу цього рішення на масштаби української громади в Європейському Союзі, зазначивши, що обмеження стосується лише нових заявників і не торкається понад 4 мільйонів людей, які вже отримали захист. Він підкреслив, що рішення, ухвалені Європейським Союзом, втілюються національними органами відповідно до їхнього законодавства та процедур.
"Необхідно враховувати специфіку кожної країни при реалізації цього рішення," - підкреслив він.
Голова Комітету підкреслив, що значну роль відіграє юридична форма прийнятого рішення: чи це регламент, директива, чи "рішення". Кожен з цих документів має свої особливості, які впливають на їх інтеграцію в національне законодавство країн-членів.
Що Україна могла б запропонувати натомість
Він також висловився щодо того, чи не підштовхне відмова в захисті новоприбулих чоловіків до пошуку інших легальних статусів у ЄС - притулку або робочих віз - замість повернення до України, а також щодо того, що держава могла б запропонувати їм натомість. За словами депутата, це залежить від конкретної людини та законодавства країни, у якій вона перебуває.
"Якщо їй відмовили в можливості законного перебування на території певної держави з якоїсь причини, тоді вона сама вирішує, що робити: або повертатися до країни громадянства, або шукати можливості перебування в іншій державі. Її можна екстрадувати чи депортувати лише тоді, коли вона порушила закон і є відповідний запит держави її громадянства", - пояснив Мережко.
Він вважає, що держава здатна створити механізм повернення своїх громадян, які наразі знаходяться за межами країни, та прийняти необхідні законодавчі акти.
"Необхідно, щоб експерти обдумали та розробили ініціативи, які б запровадили різноманітні стимули для заохочення людей повернутися."
Які можливості відкриваються в сфері освіти?
Парламентарій привів приклад можливих заходів у галузі освіти, які могли б стимулювати молодь залишатися в країні та повертатися після закінчення навчання.
"Наприклад, створювати філії провідних західних університетів, де молода людина могла б безоплатно отримати якісну західну освіту за умови, що вона залишатиметься в Україні принаймні впродовж якогось часу", - сказав голова Комітету.
Що вирішили в ЄС
Як повідомляв УНІАН, країни Євросоюзу підтримали продовження до 4 березня 2028 року дії механізму тимчасового захисту для українських громадян, які виїхаличерез війну. Утім, це стосується лише тих, хто вже перебував у країнах ЄС. Захист не надаватиметься військовозобов'язаним чоловікам, які тепер прибули з України.
Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник зазначає, що європейські держави прагнуть перевести осіб з тимчасовим захистом з категорії соціальних отримувачів у звичайну трудову міграцію. Це передбачає, що люди повинні не лише отримувати державну допомогу, а й активно інтегруватися в суспільство, вивчати мови та знаходити роботу, ставши повноправними його членами.
Можливо, вам буде цікаво дізнатися про останні новини:
#Університет #Україна #Суспільство #Українці #Законодавство #Верховна Рада #Європейський Союз #Мобілізація #Паспорт #Українське незалежне інформаційне агентство #Депортація #Громадянство #Туристична віза #Зовнішня політика #Рада Європейського Союзу #Міграція людей #Держава (політика) #Впровадження #Мережко Олександр Олександрович
