Частка дітей, які страждають від залежності від тютюну, збільшилася з 16% до 40%: LB.Talks обговорює цю проблему.

За інформацією Лади Булах, серед підлітків старше 15 років спостерігається значне зростання споживання нікотину: кожен п'ятий підліток вживає його. Це стосується не тільки вейпів та нагрівальних тютюнових виробів, але й снюсів.

Депутатка висловила думку, що тютюнова промисловість в період війни активно експлуатує загальний стрес суспільства для популяризації своїх товарів. Незважаючи на заборону реклами тютюнових виробів, що діє з 2020 року, виробники, на її думку, продовжують просувати свою продукцію через TikTok, Instagram і за допомогою інфлюенсерів. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів повинна контролювати дотримання законодавства, проте наявні інструменти для цього виявляються недостатніми.

Лада Булах є керівником підкомітету Верховної Ради України, що займається питаннями епідемічної безпеки, боротьбою з ВІЛ/СНІД та іншими соціально небезпечними хворобами. Цей підкомітет входить до складу комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, медичної допомоги та медичного страхування.

Окремою проблемою є снюси, адже їх використання важко виявити на перший погляд.

"Зі снюсами діти можуть безпроблемно перебувати на уроках, у будь-яких місцях або навіть під час батьківських вечірок, вживаючи нікотин. І ніхто про це не здогадається, адже це неможливо помітити зовні. Це дійсно працює," -- зазначила депутат Лада Булах.

Вона повідомила, що у Верховній Раді чекають на обговорення її пропозицій стосовно повної заборони електронних сигарет, а також регулювання нових тютюнових виробів і снюсів.

Найближчим кроком вона називає заборону продавати дітям до 18 років снюси та безтютюнові електронні по яццсигарети, які, за її словами, нині можна придбати без вікового обмеження: "І це ганьба".

Вона також звернула увагу на нелегальний ринок вейпів. Каже, таку продукцію дрібні виробники "колотять у гаражах" і не сплачують із неї акцизи. Водночас Центр громадського здоров'я, за її словами, регулярно фіксує госпіталізації дітей із нікотиновим отруєнням.

Оксана Збітнєва, керівниця Координаційного центру з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України; директоркою Всеукраїнської програми ментального здоров'я ТИ ЯК?

Оксана Збітнєва навела результати дослідження програми "Ти як?", у межах якого у травні-червні опитали майже 30 тисяч учасників НМТ.

Згідно з його дослідженнями, 64% підлітків щоденно стикаються зі стресом та тривожністю, 52% мають проблеми зі сном, а 75% жодного разу не шукали підтримки у психолога.

За словами Оксани Збітнєвої, не існує прямого зв'язку між психоемоційним станом підлітків і їхнім вживанням нікотину.

Однак ця обставина формує комфортне середовище для тютюнової промисловості: якщо молодь не володіє іншими методами подолання стресу, нікотин може виглядати як легкий варіант для зняття напруги.

Вважає Оксана Збітнєва, що сучасні підлітки мають інший погляд на ризики, пов'язані зі здоров'ям, тоді як індустрія змінює свої підходи відповідно до їхньої поведінки та звичок.

У глобальному масштабі спостерігається загальне зниження куріння серед молоді, проте виробники продовжують випускати нові продукти, які важче виявити для дорослих.

"Це діджитальне покоління, яке отримує від індустрії пристрої, що залишаються непомітними для батьків і не викликають запитання у вчителів, адже пахнуть так само, як парфуми. Для дітей це виглядає набагато безпечніше," – зазначила Збітнєва.

Вона підкреслила, що в Україні існують основні документи, що стосуються антитютюнової політики, починаючи від Рамкової конвенції ВООЗ і закінчуючи національними стратегіями. Однак, на її думку, тютюнова індустрія має кращі механізми для взаємодії з молоддю: "Індустрія має свій продукт. А що є у нас?".

На її думку, підлітків варто не залякувати віддаленими наслідками куріння, а формувати позитивну мотивацію відмовлятися від нікотину -- зробити це модним, як свого часу стало модним говорити про ментальне здоров'я.

Серед ідей, які має на меті реалізувати Збітнєва, є організація занять для учнів старших класів за участю студентів-медиків третього та четвертого курсів. Під час цих зустрічей обговорюватимуться питання сексуального та психічного здоров'я, а також теми харчування і різних залежностей.

Збітнєва вважає, що завданням антитютюнової політики має бути не спроба "перемогти" індустрію загалом, а зменшення кількості молодих людей, які потрапляють у залежність: "Ми можемо говорити, що маємо виграти в індустрії, -- не виграємо, 100%. Але якщо з цільової аудиторії, де цей ризик найбільший, підлітки і молодь, ми когось звідти вирвемо, це буде супер".

Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Дмитро Купира, Катерина Гольцберг та Соня Кошкіна (на правому боці)

Одночасно вона акцентувала увагу на питаннях відповідальності щодо впровадження антитютюнової стратегії.

За її словами, незважаючи на участь різних державних органів, необхідно призначити конкретну особу, яка буде відповідальна за координацію.

"У мультисекторальності все ж таки повинні бути вказані прізвище, ім'я та по батькові особи, що відповідає за проект, адже саме вона повинна відповісти на запитання: 'Чи вже є меседж-бокс?'" -- зауважила Збітнєва.

Дарія Герасимчук назвала себе "антагоністом" цієї дискусії: вона не погоджується, що дітей, які палять, стає більше. На її думку, підлітки просто стали відвертіше відповідати на запитання. Водночас ментальний стан дітей, каже вона, однозначно погіршується.

Згідно з висловлюваннями Герасимчук, документи, як правило, створюються для дорослих. Тому важливо одночасно взаємодіяти з двома групами: з дітьми – через освітні програми та комунікацію, а з батьками – шляхом підвищення їхніх навичок і знань.

Проблема часто починається з того, що дорослі знецінюють переживання дітей: "Щойно дитина говорить про якесь питання, більшість дорослих кажуть: "Ой, мені б твої проблеми". Якщо дитина говорить, що їй недобре, більшість дорослих вважають, що підлітки нещасні самі по собі".

Наприклад, підліток ділиться спостереженнями про те, як його однокласники палять після занять, а у відповідь отримує: "Сподіваюся, ти не товаришуєш з ними?"

"Дитина закривається, і з часом не прийде запитувати. Не прийде з першим негативним досвідом, не прийде з першими думками, чи варто це робити", -- пояснила вона.

Дар'я Герасимчук, радник Президента України з питань захисту прав дітей та їх реабілітації.

Герасимчук вважає, що найефективніше працювати з дітьми, дотримуючись принципу "рівний -- рівному". На її думку, цей підхід можна застосувати для промоції здорового способу життя, перетворивши його на модний тренд серед підлітків, подібно до того, як колись стали популярними вода в стильних пляшках або біг.

Водночас, вона зазначає, що на дитячу поведінку впливають не лише рекламні кампанії, а також атмосфера у родині.

У сільській місцевості агресивна реклама може не досягати дітей, проте вплив батьківських звичок залишається значним. Наприклад, батьки можуть саджати своїх дітей за стіл у віці 14-15 років, пропонуючи їм випити разом: "Нехай краще вип'є зі мною, ніж на вулиці". Подібна ситуація спостерігається і з курінням, а також з іншими шкідливими звичками.

Дмитро Купира наголосив, що суспільство має мало часу, аби запропонувати дітям здорові моделі поведінки, і тютюнова індустрія це добре розуміє. За словами Купири, одна з тютюнових компаній оголосила, що лише за рік витратить в Україні 440 млн грн на просування нікотинових подушечок.

"По суті, вони продають бридкий, наркотичний, шкідливий виріб. А потім людина потім усе життя платитиме за це своїми грошима і здоров'ям", -- сказав він.

Дмитро Купира, керівник програм ГО "Центр громадянського представництва "Життя"

За висловлюванням Дмитра Купири, існують підлітки, які вже засинають, тримаючи снюс у роті, а вранці замінюють його на новий: "Таку глибину залежності раніше було складно навіть уявити".

Водночас нікотинові снюси та безтютюнові стіки досі вільно продають і рекламують, а індустрія, за словами Купири, просуває тезу про те, що вони "безпечніші за сигарети", повторюючи стратегію, яку раніше використовувала щодо електронних сигарет.

В якості ілюстрації він зазначив Велику Британію, де особам, які не досягнуть 18-річного віку на 1 січня 2027 року, планується назавжди заборонити купівлю тютюнових виробів.

Одночасно, відзначає Дмитро Купира, трансформувалася сама суть споживання нікотину: якщо раніше для куріння сигарети потрібно було запалити вогонь, то тепер це вже не обов'язково. "Я зайшов у метро, і побачив дівчину, у якої на шиї висів брелок — електронна сигарета. Виходить, що телефон для неї став лише другим за важливістю предметом у житті," – зазначив він.

Змінилося й те, як ми рекламуємо: "Тепер ми навіть не можемо бути впевненими, яку рекламу отримує дитина у своєму телефоні. Адже те, що бачу я, те, що бачите ви, і те, що вона побачить на своєму пристрої, абсолютно різні речі".

Дмитро Купира вважає, що тютюнова індустрія не зобов'язана намагатися охопити все населення; достатньо, щоб 20-30% людей стали споживачами. Він зазначає, що статистично це, як правило, є менш забезпечені верстви населення.

Катерина Гольцберг — психолог, що спеціалізується на роботі з дітьми та сім'ями.

Катерина Гольцберг щодня спілкується приблизно з десятьма дітьми і впевнена, що тютюнопаління помолодшало: "Якщо ми зараз розраховуємо на 16 років, то в цей час вони вже кидають палити, а не починають".

Схожа ситуація спостерігається з алкоголем – в її досвіді були випадки, коли діти починали вживати алкоголь у 11 років. За словами психолога, відвідування спеціаліста не є панацеєю для відмови від куріння: діти, які звертаються за психологічною допомогою, можуть продовжувати палити.

Придбати вейп для дитини - це досить легко, зазначила Гольцберг: на веб-сайті достатньо натиснути кнопку "Мені є 18", і замовлення доставляється як "канцтовари".

Або ж малюк звертається до випадкового дорослого з проханням придбати сигарети.

"Діти відкрито діляться зі мною: вони ніколи не отримували відмов від цих добрих дядьків та тіток," -- зауважила психологиня.

Отже, для дорослих споживачів повинні бути встановлені серйозні наслідки: "Без санкцій правила втрачають свою силу".

Батькам, які курять разом зі своїми дітьми, намагаючись стати їм товаришами, варто задуматися: "Ваша основна мета – продовжувати забороняти це".

За спостереженням Гольцберга, просвітницькі лекції не завжди виконують своїх очікувань: "На ці заходи зазвичай приходять батьки, які не мають серйозних труднощів. Натомість ті, хто справді стикається з проблемами, зазвичай не відвідують такі лекції".

Страх перед віддаленими наслідками теж не спрацьовує: "Кажуть, що це вплине на репродуктивну функцію. А люди відповідають: "Мені не цікаво народжувати дітей. Нащо мені це?" Інфаркт у 40 років? "Та я до 40 вже не доживу. Я не планую жити так довго". Вони прямо так і висловлюються".

Катерина Гольцберг — психолог, що спеціалізується на роботі з дітьми та сім'ями.

Тому вона рекомендує зв'язати навчальний процес з інтересами підлітків: наприклад, надавати можливість керувати автомобілем або самокатом тільки після проходження курсу, присвяченого темам алкоголю та тютюну.

Також варто сприяти нормалізації відмови від нікотину через молодіжні серіали, подібно до того, як "Sex Education" популяризував обговорення теми згоди та емоцій.

Наталія Гусак, очільниця Національної служби здоров'я України, представила статистику з електронної системи охорони здоров'я: між 2021 і 2026 роками кількість госпіталізацій дітей, які страждають від залежностей, зросла в 2,5 рази. При цьому змінилася і структура цих залежностей: частка випадків, пов'язаних із вживанням тютюну, збільшилася з 16% до 40%, в той час як випадки з алкоголем і наркотиками зменшилися. Оскільки підлітки рідко відвідують сімейних лікарів, Гусак пропонує розглянути можливість включення їх до групи ризику для щорічного огляду з акцентом на психічне здоров'я.

керівник Національної служби охорони здоров'я Наталія Гусак

Віталій Коблош, заступник генерального директора Центру громадського здоров'я, розповів, що за даними "Європейського опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин - ESPAD" частка підлітків, які вживають класичні тютюнові вироби, знизилася з 50,5% у 2019 році до 28,3% у 2024-му, натомість якщо у 2019 році лише 11,7% підлітків курили електронні сигарети протягом останніх 30 днів (тобто спроби були разовими), то у 2024 році цей показник зріс до 23,9%"

Віталій Коблош, який обіймає посаду заступника генерального директора Центру суспільного здоров'я.

Фінансування програми "Громадське здоров'я та протидія епідеміям" у 2026 році заплановано на рівні 4,6 мільярда гривень.

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи", заперечив тезу, що закони -- "лише папірці": саме антитютюнове законодавство з 2012 року змінило країну, де ще 15 років тому неможливо було випити кави без диму. Він закликав депутатів не зволікати із законопроєктом про снюси №14110-д, бо "з кожним місяцем зволікань дедалі більше дітей підсаджуються на ці снюси".

співкоординатор руху "Простір свободи".

Павло Розенко, який обіймав посаду ексміністра соціальної політики та колишнього віцепрем'єр-міністра, а також є фахівцем у сфері соціально-економічних питань, зазначив, що основним джерелом інформації для молоді є соціальні мережі, де тютюнові компанії співпрацюють з впливовими особами.

При цьому 90% популярних блогерів, з якими він знайомий, ведуть здоровий спосіб життя. "Питання в тому, хто з боку держави може так само працювати з інфлюенсерами. Не з точки зору грошей -- це питання пріоритетів і державної політики", -- сказав він.

Павло Розенко, колишній міністр соціальної політики, раніше обіймав посаду віцепрем'єр-міністра та є фахівцем у сфері соціально-економічних аспектів.

До розмови долучилися й самі підлітки. Студент Нестор, який кинув палити, вважає, що повна заборона лише погіршить якість того, що продають дітям, і підніме ціну.

Замість цього він пропонує заборонити реалізацію електронних сигарет на відстані менше 300 метрів від навчальних закладів та дитячих ігрових зон, а також акцентувати увагу на викладачах курсу "Основи здоров'я".

студент Нестор

18-річна Софія розповіла, що не курить, хоча з 12 років курить майже все її оточення, а одна з подруг із 14 років сама перепродувала підліткам цигарки й айкоси. "Мені здається, що тут треба працювати з усією аудиторією, зокрема з дорослими і з батьками, які потім виховуватимуть дітей".

Студентка Софія

Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Дмитро Купира, Катерина Гольцберг(праворуч)

Головна редакторка LB.ua Соня Кошкіна

Головна редакторка LB.ua Соня Кошкіна

Віта Корнієнко, Соня Кошкіна, Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Катерина Гольцберг та Дмитро Купира.

Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Катерина Гольцберг та Дмитро Купира.

#Instagram #Уряд України #Суспільство #Верховна Рада #Софія #Діалог #Мотивація #Нація #Підлітковий вік #Мода #СНІД #Електронна сигарета #Отруєння #Нікотин #Тютюн #Акциз #Соня Кошкіна #Куріння #Велика Британія #Психолог #Сигарета #Реклама #Член парламенту #Тютюнові вироби #Павло Розенко #Здоров’я та профілактика захворювань #Нестор (Пісік)

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
41 учень і студент були нагороджені президентськими преміями та стипендіями.
Навчальний заклад може виснажувати енергію дитини: які ознаки вказують на те, що пора бити на сполох?
Відстрочка мобілізації для студентів під загрозою: у Міністерстві освіти і науки повідомили, кого можуть стосуватися нововведення.
Теги