"Це не відповідає фактам": коментар заступника міністра освіти щодо виїзду старшокласників, перевірок аспірантів та оплати праці викладачів.

Михайло Винницький розкрив причини, чому українські студенти мають можливість виїжджати за межі країни після досягнення 18-річного віку, а також пояснив, яким чином система аспірантури зазнала змін внаслідок збільшення кількості вступників у 2023 році.

Після початку повномасштабної агресії в Україні система вищої освіти зазнала значних труднощів. Серед них – масовий виїзд молоді за кордон та спроби використання освіти як причини для отримання відстрочки від мобілізації. Водночас університети вимушені пристосовуватися до нових фінансових реалій і переглядати свої підходи до формування місць як на контрактній, так і на бюджетній основі.

Заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтерв'ю "Телеграфу" розповів про необґрунтовані страхи батьків щодо виїзду старшокласників, перевірки аспірантів минулих років та нові умови вступу до аспірантури. У розмові також йшлося про причини зростання цін на контрактне навчання, перспективи росту зарплат викладачів та реальні академічні можливості для українських студентів за кордоном.

Я переглянув ваше інтерв'ю на "Главкомі", де ви висловлювалися про виїзд старшокласників за кордон. Ви зазначили, що страхи батьків є ірраціональними. Однак, під час спілкування з батьками, вони вказують: "Ми не відправляємо дітей за кордон через мобілізацію, а через те, що після 18 років вони вже не матимуть можливості залишити країну".

Ось чому це відбувається. Сьогодні у нас є кілька тисяч молодих людей, бакалаврів, які вирушили на академічну мобільність на один семестр через програму "Еразмус" та інші подібні можливості. Наприклад, мої діти у 2023 році поїхали навчатися до Глазго на семестр. Це цілком звичайна практика. У нас є всі необхідні ресурси для забезпечення таких можливостей.

Дивіться, я розумію, що в соцмережах часто поширюють міфи про те, що Україна – це своєрідна тюрма, з якої не можливо виїхати. Це абсолютно неправда. Варто лише дізнатися про існуючі можливості. Так, відправитися на відпочинок до Хорватії може бути складніше, але взяти участь у навчальному обміні на один семестр, якщо ви вже є студентом українського університету, в закладах Європи, Великобританії чи Північної Америки – зовсім не є проблемою. Також існує безліч можливостей для участі в олімпіадах, конкурсах та інших заходах. Ми постійно підтримуємо такі ініціативи.

- Чи скоротилася кількість студентів в аспірантурі? Ви казали, що проводяться перевірки ВНЗ. Взагалі як система вищої освіти зараз використовується для прихистку від мобілізації? Які масштаби проблеми?

- Набагато менші масштаби проблеми зараз, у 2025-му році, ніж це було у 2024-му і 2023-му. У 2023-му році у нас був досить сильний сплеск вступників в аспірантуру. 18 000+, це був безпрецедентний вступ в аспірантуру 2023 року.

Стосовно чоловіків віком від 25 років... Якщо щороку в аспірантуру вступало приблизно 1000 осіб цього віку, то з тих 18 000 — 72% (я пам'ятаю цю статистику) складали чоловіки старше 25. Це вказує на наявність певної проблеми.

Те саме робимо цього року, але не з тим, щоби боротися там з ухилянтами. Просто ми маємо розуміти, що держава має інвестувати в аспірантуру, тому що це наші майбутні інноватори, це наші майбутні науковці, це наші майбутні дослідники, це майбутні викладачі університетів. Тому дуже важливо, щоби саме державне замовлення було основною формою підготовки дисертації. Тому минулого року було значно скорочено, цього року, імовірно, будуть схожі цифри стосовно вступу в аспірантуру.

- Після перевірки, правильно я розумію?

- Дивіться, перевірка -- це окрема річ. Перевірка відбувається власне для тих, які вступили у 2022-23-му роках, тому що треба розуміти, що тут комплексно йде. У ці роки в нас був сплеск, у 2023-му найбільший. І зараз ми перевіряємо після двох років, чи ці аспіранти дійсно вчилися, чи вони дійсно пишуть дисертації, чи пишуть вони статті.

Стосовно 2024 і 2025 року ми вже на етапі вступу зробили певні бар'єри для того, щоби вступали тільки ті, які реально хочуть далі продовжувати наукову або освітньо-педагогічну кар'єру.

Ви також згадували, що цього року середня ціна навчання на контракті коливається в межах від 35 до 50 тисяч гривень.

Чи можу я внести уточнення? Мова йде про 15 з 100 спеціальностей, а не про всі. Ми говоримо про найбільш затребувані напрямки, для яких на ринку праці спостерігається нестача місць. Це стосується таких спеціальностей, як менеджмент, економіка, фінанси, право, журналістика та стоматологія. Хоча ці спеціальності дуже популярні, ринок уже перенасичений. У зв'язку з цим, кількість бюджетних місць у цих галузях є обмеженою. Крім того, завдяки впровадженню індикативної собівартості, ми підвищуємо вартість контрактного навчання. Водночас, ми також запроваджуємо систему грантів, яка допоможе зменшити витрати для обдарованих студентів. Що стосується інших спеціальностей, таких як агрономи, інженери, комп'ютерники та інші, то вартість контракту залишається нижчою за бюджетні витрати.

Чи може збільшення суми контракту якось відобразитися на заробітках викладачів?

- Дивіться, зарплата викладача вищої школи безпосередньо залежить від того, скільки є студентів в закладі вищої освіти і яку вони платять ціну за контракт або скільки за них платить держава. Міністерство освіти, як держава, оплачує певну кількість грошей, якими пізніше розпоряджається сам заклад. Так само і з контрактними грошима - сам заклад розпоряджається цими грошима. Тому чим більше грошей заходить в заклад, тим більші зарплати викладачів. Дуже проста арифметика. А чи це підвищення може мати вплив? Подивимося. Ми сподіваємось, що так.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" зазначав, що нещодавні законодавчі ініціативи, які передбачають значні зміни в структурі шкільної системи та механізмах фінансування, викликали серйозне занепокоєння серед представників освітньої сфери. Незабаром учні старших і молодших класів навчатимуться в різних навчальних закладах, а деяким вчителям, можливо, доведеться шукати нову роботу.