Чому ж місто, що знаходиться поблизу фронту, продовжує залишатися одним із ключових осередків українських технологій, незважаючи на війну?
Голова Наглядової ради Kharkiv IT Cluster та засновник і генеральний директор Altexsoft Олександр Медовой, один із ініціаторів Toloka.vc Олександр Колб, CEO і співзасновник Sigma Software Group Валерій Красовський, а також Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал обговорили еволюцію харківської IT-екосистеми в умовах війни. Вони торкнулися тем релокації, швидкого масштабування DefenseTech (яке, за прогнозами, досягне $60 млрд цього року) та значення Кластера в IT-середовищі, освіті та захисті бізнес-інтересів як в Україні, так і за її межами.
Повномасштабна війна суттєво трансформувала ландшафт українського IT-сектору, навчивши підприємства адаптуватися до постійних загроз, енергетичних викликів і нестачі кадрів. В цих умовах технологічна екосистема почала функціонувати за новими принципами. Деякі компанії вирішили переміститися, інші повернулися до своїх попередніх місць, водночас у Харкові, поряд з традиційним IT, виникли нові напрямки – від miltech та dual-use до інноваційних рішень для прифронтових регіонів.
Одночасно з війною Kharkiv IT Cluster значно розширив свої межі та перетворився з регіонального об'єднання на потужного гравця на національному рівні: виступив одним із засновників загальноукраїнської платформи Tech Unity, активно сприяв створенню нових кластерів і взяв на себе відповідальність за представлення інтересів бізнесу в прифронтових територіях.
Як сьогодні працює ця екосистема? Що змінилося в компаніях і на ринку праці? Чому Харків залишається одним із центрів українських технологій попри війну? Які ризики стоять перед IT та як змінить галузь AI? Про це та багато іншого розповіли члени наглядової ради Kharkiv IT Cluster.
Kharkiv IT Cluster був заснований як спільнота для представників IT-сектору Харкова. Які зміни торкнулися цієї моделі після початку масштабної війни?
Ольга Шаповал: До початку масштабної війни Kharkiv IT Cluster переважно об'єднував IT-бізнес у Харкові. Після 2022 року географічний склад спільноти змінився: деякі компанії та спеціалісти покинули місто, інші продовжили свою діяльність у Харкові, а деякі перенесли свій бізнес в інші регіони України або за кордон. Проте ми спостерігаємо, що потреба у співпраці, обміні знаннями та спільних рішеннях для бізнесу лише зросла.
Таким чином, наша роль поступово трансформувалася. Ми почали працювати над проєктами для компаній та спільнот в інших регіонах, сприяючи створенню нових кластерів, а також налагоджуючи їх зв’язки та розвиваючи цю екосистему на національному рівні. Водночас, досвід функціонування бізнесу в прифронтових містах став для нас окремою експертизою, якою ми готові ділитися з іншими.
Ще одна важлива зміна - безпека стала невід'ємною частиною нашої роботи. Це стосується і підтримки компаній, і допомоги місту та регіону, і розвитку технологічних рішень. Фактично війна змусила нас значно ширше подивитися на те, що може робити бізнес-об'єднання і яку роль воно може відігравати в екосистемі.
Які переваги може отримати компанія, звертаючись до Кластеру, які вона не в змозі реалізувати самостійно?
Ольга Шаповал: Наприклад, коли мова йде про бронювання кадрів, одна компанія веде переговори з державними структурами протягом кількох місяців самостійно, тоді як Кластер об'єднує позиції десятків фірм і представляє їх у профільному комітеті. Подібна ситуація виникла і з нестачею ресурсів під час блекаутів: ми не займалися пошуком генератора для кожної окремої компанії, а організовували спільні постачання та розподіляли потужності між офісами, яким вони були найбільш необхідні.
Навесні 2022 року підприємцям Харкова довелося терміново вирішувати питання переїзду. Які рішення виявилися ефективними тоді, і як ця стратегія трансформувалася під час наступних викликів?
Ольга Шаповал: Навесні 2022 року наше завдання було чітким - організувати евакуацію команди за лічені дні. Ми створили комплексну систему підтримки у співпраці з партнерами, що дозволило вивезти понад 15 тисяч осіб. Наша команда з'єднувала підприємства, які вже мали приміщення, з тими, хто тільки починав їх шукати. Взимку, під час атак на енергетичну інфраструктуру, запрацювала спільна мережа генераторів та резервного зв'язку: компанії обмінювалися потужностями, ресурсами, офісами та технічними порадами.
Харківський IT-сектор має фізичне розташування в різних куточках України та Європи. Хто ж все ще обирає залишатися в Харкові?
Ольга Шаповал зазначає, що з юридичної та податкової точки зору більшість компаній залишаються пов'язаними з Харковом. Проте фізичні команди виявилися розосередженими: деякі працюють у регіоні, інші – з різних частин України, а частина – за межами країни. Універсальної моделі релокації не існує, оскільки кожна компанія адаптувала свою логістику відповідно до важливості присутності співробітників на місці.
Які трансформації пережив Кластер під час війни: з якими труднощами зіткнувся, як вдалося їх подолати, а з якими ситуаціями не вдалося впоратись?
Олександр Колб: Війна суттєво змінила наші пріоритети. Один з найважливіших аспектів сьогодні — це безпека, що знайшло відображення в нашій місії. Kharkiv IT Cluster активно бере участь у численних проєктах та ініціативах, які стосуються безпеки Харківського регіону. Зокрема, значну роль у цьому процесі відіграє фонд IT4Life, що сприяє підтримці цих ініціатив. Ми об'єднуємо нашу спільноту навколо цієї мети та залучаємо її до вирішення безпекових викликів.
Business Contingency Plan три роки тому був планом на випадок кризи. Що він означає для компаній сьогодні?
Ольга Шаповал: У більшості компаній-членів Business Contingency Plan сьогодні - це розподілена інфраструктура, резервні канали зв'язку, енергонезалежність. Бізнес-моделі принципово не змінилися, але операційно компанії стали набагато гнучкішими те, що три роки тому вважалося планом на випадок кризи, зараз просто стандартна практика.
Які фактори сприяли зміцненню Організації в зоні конфлікту?
Олександр Медовой: Під час війни значно зросла потреба бізнесу в координації та взаємній підтримці. Kharkiv IT Cluster успішно відреагував на цей виклик, розширивши як свою спільноту, так і напрямки діяльності. Тут, на мою думку, спрацював біблійний принцип: сильніші стають ще більш потужними, а слабкіші - втрачають. В результаті Кластер суттєво зріс і перетворився на найбільше бізнес-об'єднання в регіоні, започаткувавши безліч ініціатив: став одним із засновників коаліції бізнес-асоціацій Харківської області, платформи TechUnity, створив окремий оборонний кластер "Обрій" та сприяв запуску National ConTech Cluster.
Тобто один Кластер став каталізатором об'єднання бізнесу, не лише технологічного. Ми зараз мислимо не тільки як частина українського технологічного бізнесу. З одного боку, це класичне IT, miltech і dual-use. З іншого - особлива роль прифронтових територій.
Ведення бізнесу в таких зонах вимагає участі у процесах ухвалення рішень. Відновлення та підтримка прифронтових регіонів можлива лише за активної ініціативи бізнес-середовища. В іншому випадку, роль держави у формуванні валового внутрішнього продукту зросте, що матиме негативні наслідки.
Отже, для збільшення внеску бізнесу у валовий внутрішній продукт необхідно підтримувати його розвиток. Kharkiv IT Cluster, в свою чергу, став одним із провідних представників бізнес-інтересів у регіонах, що знаходяться поблизу фронту.
Парадокс Харкова в тому, що фізично тут стало менше IT-бізнесу. Чому при цьому його роль у технологічній екосистемі, схоже, зросла?
Олександр Медовой: Харків, безсумнівно, займає важливе місце в українській технологічній екосистемі. Я б хотів підкреслити кілька важливих моментів.
По-перше, варто зазначити, що традиційна екосистема все ще існує. Харків продовжує бути одним з ключових міст, яке стало батьківщиною для багатьох компаній, зокрема середнього бізнесу. Хоча частина підприємств фізично покинула місто, вони все ще мають реєстрацію в Харкові та сплачують податки тут, а також деякі місцеві жителі повернулися. Довгий час Харків утримував позицію другого за величиною IT-центру в Україні після Києва.
Друге, саме в Харкові виросла значна частина miltech та defense tech компаній. Близькість до фронту стала тригером для розвитку технологічних рішень військового та подвійного призначення.
І третє, з точки зору впливу на екосистему. Фактично Kharkiv IT Cluster став ініціатором створення TechUnity, платформи, яка об'єднала більшість кластерів України. Тобто вплив Харкова на технологічну екосистему суттєво зріс: це той, хто започаткував об'єднання кластерів України в єдину платформу.
Що трапляється з професіоналами, які були мобілізовані або вирішили стати добровольцями? Чи зберігається для них можливість повернутися на свої робочі місця в компаніях після завершення служби?
Ольга Шаповал зазначає, що більшість підприємств зберігають робочі місця за мобілізованими працівниками, продовжуючи виплату зарплат - у деяких випадках в повному обсязі, в інших - частково. Повернення працівників на роботу відбувається, і є приклади, коли після демобілізації людина отримує нову позицію, яка більше відповідає її професійним навичкам, здобутим під час служби, наприклад, у сферах дронобудування або кібербезпеки.
Експорт продовжує бути фундаментом бізнесу. Які зміни у структурі попиту на українські технології принесла війна?
Олександр Медовой: Експорт продовжує залишатися ключовим чинником, як і раніше. Америка, Західна Європа, Азія та Близький Схід є чотирма основними регіонами, що забезпечують найбільші доходи, з помітною перевагою ринку США.
Основи бізнесу залишилися незмінними. Ми адаптувалися до віддаленого формату ще до пандемії COVID, і, незважаючи на труднощі, викликані війною, ця модель виявилася ефективною і залишилася в нашій практиці. Те, що підтримує наш бізнес, - це якість, стійкість, стабільність і надійність. Незважаючи на всі перешкоди, ми продовжуємо виконувати свої зобов'язання.
Водночас виріс цілий прошарок технологічного бізнесу, який працює з dual-use та miltech. З'явилася велика кількість клієнтів, яким потрібні такі рішення. Насамперед це українські компанії, але ми бачимо великий потенціал експорту, особливо після відкриття експорту зброї та dual-use рішень.
Що сталося з ринком найму: він стабілізувався чи просто навчився жити в новій реальності?
Валерій Красовський: За останні кілька років ринок суттєво стабілізувався. Компанії досі обережніше планують найм, але попит на сильних Senior-спеціалістів залишається високим. А от ринок Junior- і Middle-фахівців суттєво просів порівняно з періодом до 2022 року.
Водночас тут є серйозний потенціал для молодих спеціалістів. Вони часто швидше опановують нові інструменти, особливо пов'язані з AI. При цьому їм може бракувати досвіду в архітектурі та глибокого розуміння бізнес-доменів, яке мають Senior-фахівці. Тому найкраще працює поєднання цих компетенцій: досвідчені спеціалісти передають експертизу молодшим, а молоді допомагають командам швидше адаптуватися до нових підходів та інструментів.
Sigma Software Group також активно підтримує молоді таланти. Ми постійно відкриваємо двері для junior-спеціалістів, організовуємо стажування та експериментуємо з новими форматами. Наприклад, нещодавно ми провели AI Ideathon, в якому взяли участь більше 100 молодих професіоналів. Найкращі учасники отримали можливість продовжити роботу над своїми проектами в рамках AI Internship.
Які галузі чи технології нині розвиваються найшвидшими темпами у компаніях?
Валерій Красовський: Штучний інтелект, технології оборони та кібербезпека – ці сфери сьогодні тісно переплітаються. Штучний інтелект знаходить своє застосування в розробках для оборонної промисловості, зокрема у сферах ідентифікації, наведення та інших завдань. У міру ускладнення інформаційних систем зростає кількість можливих загроз, що робить кібербезпеку надзвичайно важливою.
AI уже перестав бути окремою технологічною нішею і став частиною практично будь-якого бізнесу. Він змінює те, як створюються продукти, як люди отримують інформацію та взаємодіють із технологіями. Швидкість створення нових продуктів значно зросла, а для першого запуску вже не потрібно стільки інвестицій, як раніше.
Особливо швидко в Україні розвивається Defense Tech. Фактично за кілька років сформувалася нова технологічна індустрія. Українські розробники мають унікальну перевагу - можливість тестувати свої рішення в реальних умовах, швидко отримувати зворотний зв'язок і вдосконалювати технології.
Навколо Defence Builder, екосистеми, яку ми створили спільно з партнерами з Київської школи економіки та Buntar Aerospace, сьогодні об'єднано близько 30 компаній у сфері DefenseTech, які перебувають на різних етапах розвитку. Деякі з українських підприємств вже наближаються до статусу unicorn.
Зростає попит на інженерні професії, особливо в секторі DefenseTech. Ця галузь потребує не лише IT-експертів, а й інженерів, які можуть розробляти фізичні продукти та складні технічні системи. Ці зміни стають помітними навіть у сфері освіти: інтерес до традиційних IT-спеціальностей зменшується, в той час як конкуренція за місця на інженерних програмах зростає.
Наступний ключовий етап - це розширення на міжнародному рівні. Український сектор Defense Tech вже активно інтегрується в європейську оборонну екосистему. На цьогорічній виставці Eurosatory українські компанії були представлені в майже всіх павільйонах. Водночас стають все більш актуальними більш глибокі формати співпраці на міжнародному рівні, особливо спільні підприємства та кооперація у виробництві з компаніями з країн-союзників.
Які зміни відбулися у співпраці між технологічним бізнесом, державними структурами та оборонною галуззю після 2022 року?
Олександр Медовой: Зміни, які відбулися, є надзвичайно значними. Перед війною оборонна промисловість була в десятки разів меншою. "Укроборонпром" оцінювався всього на трохи більше ніж мільярд доларів, а також існувала невелика кількість приватних виробників. Таким чином, загальний обсяг ринку, ймовірно, не перевищував кілька мільярдів доларів.
На даний момент обсяг обороту досяг десятків мільярдів доларів, і характер взаємодії суттєво змінився. Процес став більш демократизованим: з'явилися горизонтальні зв'язки, а також капітал, який доступний на різних стадіях розвитку підприємств, поряд із акселераційними програмами та інвестиційними фондами.
З одного боку, оборонні компанії отримали унікальну можливість швидко тестувати свої ідеї та вироби на фронті. З іншого - доступ до капіталу і технологій побудови бізнесу. Я вважаю, що Brave1 став таким проривом, після якого з'явився цілий набір оборонних кластерів, які об'єднують виробників і допомагають реально розвивати цей бізнес.
Чому Харків став одним із ключових центрів швидкого розвитку DefenseTech? Чи забезпечила його близькість до фронту певні унікальні переваги?
Олександр Медовой: Близькість до фронту, до лінії зіткнення, фактично стала тригером для того, що в Харкові виросло багато технологічних компаній, які створюють військові або dual-use рішення. Технологічний бізнес опинився близько до реального запиту оборони, і це створило умови для розвитку таких рішень.
Наскільки українським компаніям сьогодні взагалі потрібен український ринок талантів, якщо конкуренція вже глобальна?
Валерій Красовський: У сучасному світі компанії змагаються за талановитих фахівців так само, як це було раніше. Для професіоналів ключовими аспектами є умови праці, розмір винагороди, захоплюючі проекти, перспективи кар'єрного зростання, а також імідж роботодавця — його місія, корпоративна культура, ціннісні орієнтири та репутація на ринку.
Ринок при цьому став глобальнішим, тому компаніям важливо розуміти особливості кожного локального ринку. Українські спеціалісти, як правило, більш гнучкі, швидше адаптуються до змін і частіше готові ризикувати. У багатьох європейських країнах кандидати можуть бути обережнішими, довше приймати рішення та більше уваги приділяти стабільності, формату працевлаштування і соціальним гарантіям.
Проте, якщо компанія має глибоке розуміння ринку, усвідомлює потреби споживачів і вміло формулює свою пропозицію, вона здатна успішно залучати кадри як в Україні, так і за межами країни.
Як Кластер впливає на освіту, підготовку кадрів і майбутній ринок праці?
Валерій Красовський: Одним із ключових успіхів Kharkiv IT Cluster в освітній сфері є його роль як платформи, що забезпечує безперервний діалог між технологічним сектором та навчальними закладами.
Компанії через Кластер долучаються до перегляду університетських програм, викладання, конференцій та круглих столів, створення безпечних просторів для навчання. Sigma Software Group активно бере участь у таких ініціативах. Разом із колегами та партнерами з індустрії та Кластера, зокрема з Олександром Медовим, я входжу до складу наглядових рад Національного аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут" та Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. Це дає бізнесу можливість ділитися розумінням того, які компетенції реально потрібні ринку, а університетам - враховувати ці зміни у підготовці студентів.
Кластер активно взаємодіє зі школярами та майбутніми студентами, сприяючи їх знайомству з технологічними спеціальностями та розкриваючи їм потенціал, який відкриває сфера інформаційних технологій.
Kharkiv IT Cluster активно підтримує різноманітні ініціативи для українців, які перебувають за кордоном. Одним з таких проектів є Unity Hub у Берліні, організований спільно з Diia.City Union. Цей хаб також пропонує освітні програми для дітей і дорослих, включаючи курси та заходи для українців, які залишили свою батьківщину.
У чому найбільші ризики для виживання й розвитку галузі просто зараз і чим може допомогти Кластер?
Олександр Колб: Ми сформували карту ризиків на початку 2026 року. Більше того, навколо неї об'єднали стейкхолдерів індустрії - найбільші бізнес-асоціації, кластери та компанії - і винесли ці питання на обговорення з державою.
Ми бачимо групи ризиків, які можна умовно розділити на миттєві та довгострокові. Серед миттєвих - усе, що стосується податків, стабільності режиму Дія.City, зміни принципів бронювання та стану енергетики. Системний довгостроковий ризик - рівень математичної освіти, який безпосередньо впливає на майбутній кадровий потенціал галузі.
Ми не вважаємо безпековий ризик чимось, на що можемо суттєво вплинути. Наша надія полягає в стабільності фронту. Одночасно, на системному рівні, ми підтримуємо армію як громада та реалізуємо численні ініціативи в сфері технологічної благодійності.
Які зміни очікують традиційний сектор інформаційних технологій протягом наступних 3-5 років, і чи зможе технології оборони стати новим потужним напрямком в Україні?
Олександр Колб: Це питання є досить складним, адже ми стикаємося з викликами, пов’язаними з технологіями штучного інтелекту, і насправді вже перебуваємо в епосі AI-революції.
Ніхто не здатен передбачити, яким стане наше завтра: ринок еволюціонує, світ трансформується, а на додачу до цього спостерігаємо швидкий прогрес в сфері штучного інтелекту. Тому нам потрібно адаптуватися до цих викликів і бути готовими до нових реалій. Сьогодні неможливо дати чітку відповідь на питання, яким буде ринок у майбутньому.
Проте вже зараз ясно одне: революція в сфері штучного інтелекту розгортається, і нам необхідно адаптуватися до цього - реформувати бізнес-моделі і процеси, впроваджувати інноваційні технології та генерувати нову цінність.
Олександр Медовой зазначає, що традиційні бізнес-моделі, пов’язані з розробкою продуктів, індивідуальними рішеннями та сервісними послугами, зазнають суттєвих змін. Це стосується не лише України чи харківського кластеру, а охоплює всю технологічну індустрію в цілому. У найближчі 3-5 років ми можемо спостерігати спочатку стабілізацію на досягнутому рівні, а потім, з урахуванням змін у бізнес-моделях, прогнозується помірне зростання.
Одночасно зовсім інша динаміка чекає на miltech та рішення подвійного призначення. Тут ми очікуємо стрімке зростання - в кілька разів - у порівнянні з теперішніми показниками. Багато малих підприємств зосередяться на специфічних, але конкурентоспроможних продуктах, після чого, ймовірно, відбудеться консолідація ринку.
Цілком ймовірно, що вже цього року обсяги виробництва в miltech-індустрії перевищать позначку у 60 мільярдів доларів США. Якщо буде реалізовано експортний компонент, то протягом кількох найближчих років ми можемо спостерігати формування самостійної індустрії, яка досягне обсягу в десятки мільярдів доларів. Також існує значний потенціал у розвитку технологічних послуг: впродовж наступних п'яти років можна розраховувати на досягнення приблизно 10 мільярдів доларів.
Яким ви уявляєте еволюцію Kharkiv IT Cluster протягом наступних п’яти років?
Ольга Шаповал: Вже сьогодні ми усвідомлюємо, що подальший розвиток відбуватиметься в двох основних напрямках. Перший - наші стратегічні ініціативи та проєкти будуть зосереджені на створенні реальної цінності для членів Kharkiv IT Cluster і максимізації позитивного впливу на розвиток екосистеми технологічного бізнесу. Другий - ми маємо чітке уявлення про ці зусилля в трьох географічних контекстах: у Харкові та на "поясі" прикордонних регіонів, на рівні України, а також на глобальному рівні. Важливо зазначити, що ця стратегія ґрунтується на принципах співпраці, адже виклики та можливості є настільки масштабними, що їх неможливо подолати самостійно. Тому до Kharkiv IT Cluster постійно приєднуються нові учасники, які бачать реальні перспективи та розвиваються разом з нами.
#
