"Основна компетенція": як впровадити медіаграмотність у різні аспекти життя людини.

#Політика #політика та державне управління #засоби масової інформації

Головні тези Міжнародної конференції з медіаграмотності, яка відбулася 2 -- 3 липня у Києві.

На Міжнародній конференції з медіаграмотності, що була організована ОБСЄ, професіонали зі сфери медіа, педагоги, активісти правозахисних організацій, а також представники державних структур і міжнародних інституцій обговорили актуальні виклики, пов'язані зі штучним інтелектом, дезінформацією та необхідністю розвитку критичного мислення. Учасники також визначили основні напрямки розвитку медіаграмотності в Україні до 2030 року.

"Детектор медіа" нещодавно презентував бесіду Андрія Куликова з Яном Браату, послом та представником ОБСЄ з питань свободи медіа. У розмові обговорюється важливість медіаграмотності як фундаменту демократичного суспільства та роль журналістської етики у боротьбі з пропагандою.

На одній з панельних дискусій Ян Браату висловив думку, що медіаграмотність не повинна перетворюватися на механізм для нав'язування власних поглядів або для викликання недовіри до всіх інформаційних джерел. Якщо людей постійно переконувати в тому, що будь-яка інформація є маніпуляцією, а всі інституції — підозрілими, це лише сприятиме розвитку цинізму, який, на його думку, стає справжнім подарунком для пропагандистів.

Посол, представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату

"Медіаграмотність формує мисленнєві навички, а не переліки питань. Вона допомагає людям зрозуміти не лише те, що є неправдою, а й те, як працює маніпуляція, як емоції, зокрема, страх, алгоритми підсилюють обурення, як дипфейки та синтетичний контент стирають межу між справжнім і вигаданим, і як інформацію можна використовувати, щоб налаштувати людей один проти одного. Вона також стосується розуміння того, чому незалежна журналістика, редакційна свобода має значення, чому демократична суспільність і люди -- це не тільки користувачі медіа, але активні й відповідальні учасники в публічному житті", -- сказав посол.

Модератор обговорень, співзасновник Громадського радіо та голова Комісії журналістської етики Андрій Куликов.

Старший радник Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, Беттіна Руїгіс. сказала, що дедалі більшої уваги потребує інтеграція теми штучного інтелекту в медіаосвіту. Вона розповіла, що її команда працює над розробкою навчальних програм, які поєднують медіаграмотність і питання використання штучного інтелекту, орієнтуючись на практичні рішення, а не абстрактні моделі.

Старший радник Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, Беттіна Руїгіс.

Ми підходимо до теми медіаграмотності та штучного інтелекту не лише з точки зору практичних навичок, таких як покращення текстів або використання ШІ для створення зображень. Для нас важливо розуміти, що ШІ є інструментом, але також необхідно навчати студентів усвідомлювати його вплив. Це означає розглядати переваги, вивчати феномен "галюцинацій", усвідомлювати можливі наслідки, а також розуміти, чия вигода стоїть за розповсюдженням ШІ-генерованих зображень.

Подібно можна сказати й про медіаграмотність. Справа не лише в тому, щоб сьогодні впроваджувати "грамотність у сфері ШІ", хоча це, безумовно, важливо. Навчальна програма з медіаграмотності повинна бути спрямована на майбутнє. Ключовими залишаються критичне мислення та готовність до нових моделей, які з'являться в наступні роки, – зазначила старша радниця.

На конференції також виступила Ольга Герасим'юк, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Вона зазначила, що з моменту початку повномасштабного вторгнення російські хакери здійснили більше 120 кібератак на українські медіа, підкреслюючи, що медіа залишаються однією з ключових цілей у гібридній агресії проти України.

Ольга Герасим'юк, очільниця Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Медіаграмотність не може обмежуватися лише окремими конференціями або семінарами; це має бути безперервним процесом. У сучасному світі штучний інтелект вимагає від нас постійного розвитку і адаптації.

І саме тому ми повинні вийти за межі разових проєктів і слухань і говорити про довгострокові програми, які здатні гнучко адаптуватися до нових технологічних загроз у реальному часі. Медіаграмотність не може працювати у вакуумі, поки алгоритми великих технологічних платформ поширюють дезінформацію. Нашим спільним завданням разом із міжнародними партнерами має бути спільна адвокація та налагодження ефективного діалогу з глобальними цифровими платформами", -- сказала Герасим'юк.

Наталія Мовшович, заступниця Міністра культури України з питань європейської інтеграції, підкреслює, що медіаграмотність слід розглядати не лише як особисту навичку, а й як ключовий елемент інституційної підтримки для створення здорової та цілісної інформаційної екосистеми.

Наталія Мовшович, яка обіймає посаду заступниці Міністра культури України з питань європейської інтеграції.

"Це процес навчання, що триває протягом усього життя. Медіаграмотність є динамічним явищем, яке повинно починати формуватися з дитинства і супроводжувати людину на всіх етапах її життя. Ця навичка є вкрай важливою. Вона має стати як природною, так і базовою компетенцією для кожної особи," -- зазначила вона.

На її думку, рівень медіаграмотності людини корелюється з її добробутом, а рівень інформаційної культури та стійкості суспільства безпосередньо впливає на загальний рівень його розвитку та благополуччя.

Одночасно проекти, що стосуються медіаграмотності, повинні враховувати психологічні фактори, що впливають на сприйняття інформації, а також особливості вразливих категорій населення.

Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та популяризації української культури Міністерства культури України, повідомила, що міністерство вже розробило проект нової Стратегії інформаційної безпеки, яка завершить свою дію у 2025 році. Вона акцентувала, що ця стратегія охоплює не лише аспекти стратегічних комунікацій, боротьби з дебанкінгом та FIMI, а також визначає окремі стратегічні цілі, спрямовані на захист журналістів, впровадження медіаграмотності та розвиток культури як важливого елемента інформаційної безпеки.

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ

"Також ми в цьому році плануємо переглянути Стратегію медіаграмотності міністерства. Вона розрахована до 2026 року, тож зараз ми робимо аудит нашого національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр": які заходи були ефективними, а які ми, на жаль, не зробили так, як планували. І на підставі цього аналізу ми плануємо переглянути стратегію, залучимо нашу експертну раду з формування інформаційної політики, а також інших представників громадянського суспільства, які зголосяться попрацювати з нами над конкретними положеннями Стратегії з медіаграмотності до 2030 року", -- сказала Ганна Красноступ.

За словами шеф-редакторки "Детектора медіа" Наталії Лигачової, повномасштабна війна прискорила розвиток медіаграмотності через такі явища як ІПСО, кібершахрайство, маніпуляції та російська дезінформація. Проте, на її думку, поки що не можна стверджувати, що українська освіта забезпечує системне формування медіаграмотності.

Головна редакторка "Детектора медіа" Наталія Лигачова

Згідно з даними дослідження "Детектора медіа", яке аналізує медіаспоживання підлітків у віковій категорії 12-18 років, для багатьох із них поняття "медіаграмотність" залишається незнайомим.

"Зараз Міністерство культури намагається допомагати, є проєкт "Фільтр". Але сил одного Міністерства замало. Треба, щоб вибудовувалася система, щоб були різні міністерства до цього долучені. Має бути якась міжсекторальна взаємодія і, можливо, якийсь координаційний орган, у який би входили також і громадські організації", -- сказала Наталія Лигачова.

Андрій Куликов в рамках заходу "відкритий мікрофон".

Діана Дуцик, засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації, відзначила, що інформаційна стійкість є основною компетенцією, яка необхідна всім, незалежно від обраної професії. Проте вищі навчальні заклади досі не мають інтегрованих програм з медіаграмотності. У середній освіті ситуація виглядає трохи кращою, оскільки медіаграмотність визнана однією з ключових компетенцій Нової української школи. Тим не менш, за її словами, повноцінне впровадження цих підходів у навчальний процес шкіл ще не реалізовано.

Засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик

Дуцик з обережністю ставиться до рівня медіаграмотності серед педагогів. Вона акцентує, що результати вимірювань часто ґрунтуються на самооцінках, тоді як інші дослідження вказують на те, що теорії змови мають велику популярність саме у навчальному середовищі.

"Освітня система — це надзвичайно складний механізм. Мене дуже засмучує, що на державному рівні питання інтеграції медіаграмотності не отримує належної уваги. Система завжди повинна мати свою основу — я не маю на увазі лише "інструкції з верхів", адже наша країна має свої особливості. Проте позиція міністерства, яке підкреслює важливість цього питання, є вкрай необхідною. Якщо держава визнає це як пріоритет, то ректори неодмінно змінять свої акценти та бачення." — висловилася Діана Дуцик.

Учасниками обговорення медіа-середовища України стали Інна Ведернікова, Олександр Богуцький, Андрій Боборикін, Микола Чернотицький, а модератором виступив Андрій Куликов.

Генеральна директорка Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Інна Кільдерова зазначила, що успішність розвитку медіаграмотності у школярів в значній мірі залежить від рівня професійної підготовки вчителів. Вона підкреслила, що педагогам необхідно мати доступ до якісних програм підвищення кваліфікації, які розроблені фахівцями та представлені на спеціалізованих освітніх платформах.

Генеральна директорка Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Інна Кільдерова

Вона повідомила, що цього року Міністерство освіти і науки запустило новаторський проєкт під назвою "Вектор", який трансформує підходи до підвищення кваліфікації викладачів. Якщо раніше цей процес часто сприймався як формальність, що в основному асоціювалася з атестацією, то тепер педагоги отримали можливість самостійно вибирати курси, орієнтуючись на свої професійні потреби та інтереси учнів. Серед доступних напрямків також присутня медіаграмотність.

"Ми віримо, що цей проєкт досягне успіху, адже будь-який експеримент вимагає належної політики та звітності, щоб оцінити, наскільки ефективно можна продовжувати впроваджувати цю практику в майбутньому," - зазначає Інна Кільдерова.

Вона також зазначила важливість створення професійних спільнот для педагогів, де вони можуть ділитися досвідом, впроваджувати успішні практики та знайомитися з новими методиками. Учасники проєкту вже активно діляться отриманими знаннями з колегами у своїх регіонах, сприяючи розповсюдженню сучасних підходів до навчального процесу.

Голова Наглядової ради Суспільного — Світлана Остапа.

Директорка Центру демократії та верховенства права Олеся Холопік сказала, що в Україні вже сформовано достатній законодавчий фундамент для розвитку медіаграмотності. Зокрема, відповідне поняття закріплене в Законі України "Про медіа", а підвищення рівня медіаграмотності визначене однією зі стратегічних цілей Стратегії інформаційної безпеки. Вона пояснила, що зараз одним із першочергових завдань є затвердження оновленої Стратегії інформаційної безпеки. Однак головне питання полягає не стільки у створенні нових документів, скільки в тому, щоб вони реально працювали.

Директорка Центру демократії та верховенства права Олеся Холопік

Холопік виокремила три ключові аспекти, аби цей напрямок функціонував. Перший -- тема інституалізації медіаграмотності. Тут вона згадала проєкт "Фільтр", який від початку створювався як майданчик для координації державних органів, громадського сектора, міжнародних партнерів і бізнесу. Але команда "Фільтру" не є інституцією.

Другий аспект полягає в покращенні координації між різними відомствами для оптимізації зусиль і уникнення їх дублювання, адже проблема медіаграмотності потребує комплексного підходу, який не може бути вирішений лише в межах одного міністерства.

Консультант з питань стратегічних комунікацій у прес-службі та інформаційному відділі Представництва Європейського Союзу в Україні Сергій Гриценко.

Третім елементом вона вважає моніторинг і звітність: "Багато хто сприймає це як культуру, насаджену міжнародними партнерами: що потрібно щось відмоніторити, відзвітувати і написати. Хоча мета його насправді -- оцінити, чи те, що ви виконували, допомогло досягнути цілей. І тільки коли ми будемо це усвідомлювати на всіх рівнях -- на державному, урядовому, іншому -- ми змінимо до цього ставлення. І тоді різні звіти, документи будуть мати іншу природу і насправді допоможуть нам".

Начальниця відділу впровадження проєктів цифровізації освіти в директораті розвитку цифрових інновацій та штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України, Ярослава Дьо, поділилася інформацією про платформу "Дія.Освіта". Вона зазначила, що цей проєкт є національною ініціативою, спрямованою на підвищення цифрової грамотності та освоєння сучасних навичок.

"У часи, коли конкуренція з швидким дофаміном зростає, цифрові технології повинні слугувати освітнім цілям, але в привабливій формі – у стилі edutainment, що означає навчання через розваги," – зазначила вона.

Начальниця відділу впровадження проєктів із цифровізації освіти директорату розвитку цифрових інновацій, штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України Ярослава Дьо

Виступаюча зазначила, що перше дослідження щодо рівня цифрової грамотності населення було проведено Мінцифрою у 2019 році. З тих пір такі оцінювання здійснюються кожні два роки. За її інформацією, до кінця 2025 року 58% українців матимуть базові цифрові навички, що на 14% більше в порівнянні з 2019 роком.

Юристка в сфері медіа Людмила Панкратова та менеджер проєктів Центру демократії та верховенства права Олексій Третьяков.

Вона повідомила, що на сьогоднішній день платформа "Дія.Освіта" налічує понад три мільйони зареєстрованих користувачів по всій території України. "Звичайно, існують питання щодо деокупованих територій та регіонів, які ще перебувають під окупацією. Ми намагалися спростити процес, щоб користувачі, які не бажають використовувати мобільний телефон, могли зареєструватися на порталі за допомогою акаунтів у Facebook або Google."

Команда постійно адаптує формати навчання до змін у поведінці користувачів. Якщо раніше основним форматом були освітні серіали, то нині дедалі більше уваги приділяють коротким відео, рилзам або тіктоку. Також у партнерстві з Google на платформі впровадили два інструменти на основі штучного інтелекту -- ШI-ментора та ШІ-провідника, які допомагають користувачам знаходити потрібні матеріали серед понад 800 освітніх ресурсів відповідно до їхніх потреб і професії.

Представник від Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Олександр Мельниченко.

Участь у конференції також узяли представники Національної поліції та Служби безпеки України. Зокрема, підполковник поліції, начальник 1-го відділу 1-го управління Департаменту кіберполіції Віктор Байов розповів, що в структурі Департаменту кіберполіції цьогоріч був створений підрозділ, який займається злочинами в сфері штучного інтелекту.

"ШІ використовується в усіх напрямках злочинної діяльності: дитяча порнографія, шахрайство, дипфейки -- і ми повинні це все розуміти, ми з цим всім працюємо. Відповідно, і наші колеги слідчих підрозділів із процесуальної сторони, з прокуратури, теж беруть участь у тренінгах, щоб теж розуміти, як представляти в суді докази, здобуті під час розслідування та документування цих злочинів", -- сказав підполковник.

Підполковник поліції Віктор Байов, який очолює 1-й відділ 1-го управління Департаменту кіберполіції.

"Детектор медіа" також провів окрему бесіду з Ольгою Прокопенко, керівницею медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України. Пропонуємо вашій увазі її коротке інтерв'ю, в якому вона підбиває підсумки Міжнародної конференції з медіаграмотності.

-- Основною метою нашої діяльності стало залучення всіх важливих партнерів, що займаються медіаграмотністю в Україні, для спільного формування стратегічного бачення її подальшого розвитку та початку роботи над планом дій до 2030 року, -- зазначає Ольга Прокопенко.

Керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Прокопенко

Саме тому на заході зібралися представники міжнародних організацій -- ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, ЮНЕСКО в Україні, а також Верховної Ради України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Департаменту кібербезпеки СБУ, Національної поліції, медіаспільноти, закладів вищої освіти, шкіл, громад і громадських організацій.

Посол, Спеціальний представник Головування ОБСЄ -- Координатор проєктів в Україні Петр Мареш

Ми намагалися розробити платформу для діалогу, яка б об’єднала міжнародний досвід з українськими методами та державними стратегіями. Сьогодні медіаграмотність охоплює не лише навички перевірки фактів, а й здатність суспільства протистояти дезінформації, дипфейкам, маніпуляціям алгоритмів та іншим актуальним інформаційним викликам.

Саме тому одним із ключових результатів конференції має стати формування системного бачення того, як інтегрувати медіаграмотність у державну політику та систему освіти, щоб ці навички стали невіддільною частиною життя українців.

Для Програми підтримки ОБСЄ для України це один із пріоритетних напрямів роботи. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані не лише на розвиток навичок медіаграмотності, а й на їхню інституціоналізацію -- створення сталої системи, яка працюватиме незалежно від окремих проєктів чи програм.

Для нас стало приємним здивуванням приймати на нашій конференції Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, Посла Яна Браату, який прибув до Києва в складі делегації з Відня. Цей візит став важливим знаком міжнародної солідарності з Україною та підтвердив спільну зацікавленість у сприянні розвитку медіаграмотності.

Керівниця проєкту "Захист свободи слова та свободи медіа в Україні - Фаза ІІ" (SFEM-UA), Офіс Ради Європи в Україні Олена Демченко та представниця Офісу Ради Європи в Україні Христина Заплацінська

Яким чином в ОБСЄ аналізують прогрес у впровадженні медіаосвіти в Україні?

За останні кілька років було втілено безліч успішних ініціатив, створено потужну експертну спільноту, а медіаграмотність стала одним із ключових напрямків державної політики.

Водночас конфлікт значно впливає на розвиток цього сектору. Декілька ключових проєктів були зупинені через зменшення або призупинення фінансування, зокрема внаслідок змін у підтримці від USAID. Реалізація деяких ініціатив ускладнена через проблеми безпеки та нестачу ресурсів.

Варто зазначити, що еволюція цього напрямку привертає увагу багатьох зацікавлених учасників. Незважаючи на існуючі труднощі, органи влади, міжнародні партнери, неурядові організації, представники сфери освіти та медіа продовжують активно працювати над впровадженням ініціатив, спрямованих на підвищення медіаграмотності.

На мою думку, одним із найбільш значущих викликів сучасності є налагодження продуктивної співпраці між усіма учасниками, які займаються питаннями медіаграмотності. Існує потреба в постійному майданчику для професійних обговорень, який регулярно об'єднуватиме міжнародних партнерів, представників державних структур, активістів громадянського суспільства, освітніх установ та медіа. Це дозволить краще координаувати зусилля, вчасно виявляти недоліки, уникати повторення ініціатив і визначати спільні пріоритети.

Протягом конференції ця потреба не раз піднімалася під час виступів учасників. Висновки та рекомендації будуть відображені в комюніке заходу, що стане спільним баченням для подальшого узгодженого розвитку медіаграмотності в Україні.

Ольга Прокопенко в ході панельної дискусії.

Які основні результати були отримані в ході конференції?

У рамках медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України основною метою цієї конференції стало забезпечення платформи для конструктивного професійного обговорення. Після завершення дискусій учасники розробили ряд рекомендацій, які будуть задокументовані в комюніке конференції та можуть слугувати орієнтиром для подальшого розвитку медіаграмотності в Україні до 2030 року.

Серед ключових рекомендацій -- розроблення Національної стратегії медіаграмотності до 2030 року, яка об'єднає зусилля державного сектора, громадянського суспільства, міжнародних партнерів, академічної спільноти та бізнесу. Окрему увагу учасники приділили необхідності гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, зокрема відповідно до Акта про цифрові послуги (DSA) та Європейського акта про свободу медіа (EMFA).

Ще одним важливим аспектом є впровадження медіаграмотності в освітню систему. Зокрема, обговорювалося питання інтеграції компетенції "Медіаграмотність" у Державний стандарт для середньої освіти, а також створення доступних навчальних програм для вчителів, що включають теми використання штучного інтелекту та формування ШІ-грамотності.

Олександр Бурмагін, представник Національної ради України з телебачення та радіомовлення.

Учасники підкреслили важливість створення постійного форуму для взаємодії всіх зацікавлених сторін, включаючи державні установи, міжнародних партнерів, представників громадянського суспільства, освітян та медіа. Цей формат сприятиме більшій координації зусиль, обміну знаннями, визначенню спільних цілей і оптимізації використання ресурсів.

Окремий блок рекомендацій стосувався розвитку відповідального інформаційного середовища. Зокрема, учасники відзначили важливість створення інклюзивного та гендерно чутливого медіаконтенту, підтримки незалежних медіа як важливої складової екосистеми медіаграмотності, а також розвитку саморегулювання серед авторів цифрового контенту та блогерської спільноти шляхом популяризації етичних стандартів і принципів відповідального створення контенту.

Одним із ключових досягнень конференції стало об'єднання різноманітних експертів і партнерів, які поділяють спільну мету розвитку медіаграмотності в Україні. Ми сподіваємося, що розпочатий діалог перейде в активну співпрацю, а запропоновані рекомендації слугуватимуть міцною основою для майбутніх рішень та спільних ініціатив у цій галузі.

Панельна дискусія "Дорожня карта 2030 Інституціоналізація медіаграмотності в освітніх та правових процесах"

Які можуть бути наступні етапи розвитку медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України в області медіаграмотності?

-- Для медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України розвиток медіаграмотності є одним із ключових напрямів роботи. Наш підхід полягає не лише у підтримці окремих ініціатив, а й у створенні умов для того, щоб медіаграмотність стала невіддільною складовою освітнього процесу та повсякденного життя.

Одним із наших пріоритетів є співпраця з закладами вищої освіти. На сьогодні вже 11 українських університетів інтегрували розроблену за підтримки медіапроєкту навчальну програму з медіаграмотності у свої освітні процеси, а понад 9 тисяч студентів пройшли відповідне навчання. Ми продовжуємо працювати над розширенням цієї ініціативи та ведемо діалог з іншими закладами вищої освіти щодо її впровадження.

Виконавча директорка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко

Сучасна медіаграмотність тісно пов'язана з питаннями цифрової безпеки. В зв'язку з цим, наш медіапроект розпочав партнерство з Департаментом кібербезпеки Служби безпеки України. Ми виявили, що медіаграмотність та кібербезпека мають спільну мету — зміцнення стійкості українського інформаційного середовища та підвищення безпеки медіа в умовах сучасних цифрових викликів.

У межах цієї співпраці вже розроблено практичні рекомендації для редакцій щодо захисту мобільних пристроїв і персональних комп'ютерів. Їхня мета -- допомогти журналістам, редакторам та ІТ-фахівцям медіа краще розуміти потенційні цифрові ризики та впроваджувати сучасні підходи до захисту своїх інформаційних ресурсів.

Лідія Поворознюк, яка викладає українську мову та літературу та стала фіналісткою Global Teacher Prize Ukraine, а також Юлія Шелудько, виконавча продюсерка Українського радіо.

Окрім того, за підтримки медіаініціативи Програми підтримки ОБСЄ для України, Ситуаційний центр кібербезпеки СБУ здійснив оцінювання кіберстійкості більш ніж 700 українських медіа-ресурсів, серед яких як провідні національні, так і регіональні видання. Результати цього дослідження лягли в основу практичних рекомендацій, що допомагають редакціям укріпити захист своїх веб-ресурсів і знизити ймовірність кіберінцидентів.

Надалі ми плануємо продовжувати підтримувати ініціативи у сфері медіаграмотності, розширювати співпрацю з закладами освіти, міжнародними партнерами, державними інституціями та медіаспільнотою. Ми переконані, що об'єднання експертизи, обмін досвідом і практичні спільні ініціативи сприятимуть розвитку медіаграмотності, посиленню цифрової стійкості та безпечнішому інформаційному середовищу в Україні.

Учасники семінару

Які аспекти медіаграмотності, на вашу думку, є найважливішими для розвитку в даний час?

В Україні функціонує безліч організацій, які роблять вагомий внесок у розвиток медіаграмотності. Кожна з них має свій фокус: деякі працюють із старшими людьми, інші – з учнями шкіл або вихованцями дошкільних установ. Медіапроєкт Програми підтримки ОБСЄ для України спеціально зосередився на студентській молоді, зокрема на майбутніх журналістах. Оскільки неможливо охопити всі цільові групи одночасно, важливо, щоб кожен партнер концентрувався на своїй сфері, де має найбільшу кваліфікацію та може досягти найкращих результатів.

Медіаграмотність займає важливе місце в нашому медіа-проєкті. Ми переконані, що під час навчання молоді журналісти повинні не лише отримувати професійні навички, а й формувати критичне мислення, вивчати основи журналістської етики, відповідального створення контенту, а також засвоювати принципи безпечної діяльності в сучасному інформаційному просторі.

Саме тому в цьому році ми розпочали серію навчальних заходів для студентів факультетів журналістики. Перший тренінг зібрав 30 учнів з різних куточків України, включаючи прифронтові регіони. У його організації взяли участь провідні українські фахівці, представники університетів, медіа та громадських організацій. Такий формат навчання дозволяє поєднувати теоретичні знання з практичним досвідом журналістів і медіаекспертів.

Марина Безкоровайна

Ми намагаємося підготувати молодих журналістів до роботи в умовах сучасних інформаційних викликів, заохочуючи їх відповідально ставитися до своєї професії та дотримуватися високих етичних стандартів.

Надалі ми плануємо зробити такі навчальні програми регулярними та розширювати співпрацю з закладами вищої освіти. Ми вже бачимо позитивні результати цієї роботи й сподіваємося, що дедалі більше університетів інтегруватимуть розроблену медіапроєктом програму до своїх освітніх програм. Це дозволить майбутнім журналістам системно опановувати сучасні підходи до медіаграмотності, журналістської етики та цифрової безпеки ще під час навчання.