Алгоритми рекомендацій у соціальних мережах вже давно формують те, що сприймають підлітки, які мають думки та визначають, які дії вважаються "крутими". Найбільш вразливою категорією виявилися діти, які, з огляду на свій вік, не здатні адекватно оцінювати наслідки вірусних викликів або вживання небезпечного контенту.
Уявіть собі, що підліток затримався на відео, що розкриває тему самотності. Після цього він переглянув ще одне таке ж. Інтерес підхопився, і стрічка заповнилася подібними роликами. Для платформи це виглядає як успішна адаптація до особистих вподобань. Але для молодої людини це може перетворитися на світ, де всі навколо переживають схожі труднощі. Аналогічно, якщо підліток зацікавиться небезпечним челенджем, алгоритм швидко помітить це, і почне пропонувати все нові і нові відео на цю тему.
Дитина зараз переглядає TikTok і отримує небезпечні поради. Тим часом, українські заходи щодо захисту від цифрових загроз продовжують слідувати вже знайомій схемі: заяви, робочі групи, законодавчі ініціативи, експертні коментарі.
Європейська Комісія 6 листопада оприлюднила попередні висновки щодо порушення платформою TikTok Акта про цифрові послуги (DSA). Регулятор зосередився на ефекті "кролячої нори" (rabbit hole effect): система рекомендацій циклічно пропонує користувачеві контент про смуток, ізоляцію чи викривлення зовнішності, що посилює ризиковані стани неповнолітніх. Хоча європейське розслідування ще триває і остаточного штрафу не накладено, кваліфікація алгоритму як джерела системного ризику встановлює новий глобальний правовий стандарт.
Чому українські законодавчі пропозиції зазнали критики?
В Україні ця проблема відома не з чуток. Небезпечні відеоматеріали вже виходять за межі екранів і стають частиною судових розглядів. Діти копіюють небезпечні вчинки, фіксують акти насильства та поширюють принизливі відео. В умовах війни ці загрози лише посилюють й без того важку ситуацію, з якою стикається молодь.
Проблема визнана. Реєстрація законопроєктів триває. Формуються робочі групи. Однак, незважаючи на обговорення питань цифрової безпеки, між ними та ефективним контролем платформ існує значний розрив.
Але найбільш предметні липневі законодавчі пропозиції зосередилися на іншому: обов'язках педагогів, відповідальності батьків і штрафах.
У Верховній Раді України 10 липня були подані законопроєкти №15395 та №15396, які спрямовані на боротьбу з небезпечними інтернет-трендами. Перший з них передбачає визначення цього терміна та покладає на педагогів обов'язок проводити інформаційні кампанії та інформувати керівництво про випадки, коли учні беруть участь у ризикованих активностях.
Другий передбачає нову статтю 173-3 КУпАП: адміністративну відповідальність за пропагування, залучення або примушування здобувачів освіти до участі в деструктивних трендах, відповідальність батьків у визначених проєктом випадках і керівників закладів освіти за неповідомлення поліції.
Проблеми виникають вже на етапі визначення термінів. Дослідницька служба Верховної Ради вказала на недостатню ясність критеріїв, що стосуються деструктивного контенту. Це є важливим моментом для норми, яка передбачає покарання. Громадянин повинен чітко усвідомлювати, яка поведінка є порушенням закону, а посадові особи – мати чітко окреслені межі своїх повноважень.
Ще одним ризиком є покладання відповідальності на батьків без належного визначення їхньої вини. Той факт, що дитина бере участь у небезпечних діях, не свідчить про те, що дорослі не виконали своїх обов'язків або не мали можливості запобігти ситуації. Експерти також звернули увагу на недостатню аргументацію щодо санкцій і на додатковий тягар для навчальних закладів.
Освітній омбудсмен підкреслила, що контроль за соціальними мережами учнів та контентом, який вони створюють, не є обов'язком освітян і керівництва навчальних закладів. Школа може проводити навчання з безпечної поведінки в Інтернеті та реагувати на випадки, які їй відомі. Проте спостереження за приватними акаунтами учнів не входить до сфери відповідальності вчителів і директорів. Однак легше покласти відповідальність за цифрове життя учня на вчителя, ніж надати йому реальні інструменти для впливу на цю ситуацію.
Група парламенту та освітня діяльність Національної ради: Визначення вірного напрямку.
У відповідь на отриману критику, 8 жовтня при Комітеті Верховної Ради з питань освіти було створено робочу групу, яка займеться розробкою проєкту Закону "Про захист дітей у цифровому середовищі". Основна мета цього закону полягає у покладанні відповідальності на постачальників цифрових послуг: планується заборонити таргетовану рекламу, комерційне профілювання дітей та обмежити небезпечні алгоритмічні функції платформ.
Це підкреслює відповідальність самих сервісів у вирішенні проблеми. Проте подання тексту робочій групі поки що не встановлює юридичних зобов'язань для TikTok.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення також має свій власний напрямок діяльності. 5 листопада вона ініціювала випуск серії інформаційних матеріалів, присвячених захисту дітей від небезпечного медіаконтенту. У цих матеріалах розглядаються вікові категорії, попереджувальні знаки, обмеження по часу та питання охорони приватності.
Поки нові норми перебувають на етапі підготовки, їх наслідки вже закріплені в судових рішеннях.
Відеоматеріали в рекомендаціях, фінансові санкції для батьків: розгляд судової практики.
Справа, що стосується "собачого задоволення"
Яремчанський міський суд у своєму рішенні від 14 квітня 2026 року у справі № 354/254/26 розповів про випадок, коли учениці ліцею знайшли в TikTok відео з небезпечним викликом, відомим як "собачий кайф", і вирішили відтворити його, знявши процес на відео.
У письмових поясненнях дітей, наведених судом, є важлива деталь: ролик з'явився саме в рекомендаціях.
Опікуна однієї з дівчат було притягнуто до відповідальності відповідно до частини першої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В результаті, йому призначили штраф у розмірі 850 гривень, а також судовий збір у сумі 665,60 гривні. Суд не проводив аналіз роботи рекомендаційної системи.
Ролик на тлі Алеї Пам'яті -- 1190 гривень штрафу матері вісьмох дітей.
Віньковецький районний суд у постанові від 22 жовтня у справі № 670/758/26 розглянув поширення в TikTok відео, у якому на тлі фотографій загиблих захисників розмістили зображення учня ліцею та додали російськомовний трек із нецензурною лексикою.
Матір дівчинки -- внутрішньо переміщену особу, яка виховує вісьмох дітей, -- оштрафували за частиною першою статті 184 КУпАП. Вона визнала вину та повідомила про проведену виховну роботу.
Ляпас, що стався в шкільному туалеті, перетворився на вірусний контент для TikTok.
У справі № 359/917/26 Бориспільський міськрайонний суд 27 лютого розглянув випадок, коли одна учениця завдала удару іншій, і це відео стало популярним у соціальних мережах.
Саме в цьому місці поліція знайшла його. Суд визнав вчинки дитини булінгом і наклав на матір штраф у розмірі 850 гривень згідно з частиною третьою статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також додатково стягнув 665,60 гривні за судовий збір.
Ці випадки мають різну природу. Наслідування ризикованої поведінки, образливий відеоматеріал, насильство в школі. Не в усіх цих ситуаціях навіть встановлено зв'язок із рекомендаціями, тому було б помилково звинувачувати алгоритм у всіх цих інцидентах. Проте всі три справи призвели до фінансових штрафів для дорослих, які були поруч із дітьми. Обов'язки самої платформи суди в цих випадках не розглядали.
Штраф, накладений на батьків, не впливає на рекомендаційний алгоритм. Він не роз'яснює, яким чином небезпечний контент потрапив до дитини, чи мала платформа можливість зменшити цю загрозу, а також які заходи вжила, щоб запобігти доступу до нього для інших дітей.
Батьки та опікуни несуть відповідальність, але це не єдине, що потрібно враховувати. Важливо також встановити ефективні вимоги до платформ, які обирають та поширюють контент. Інакше держава почне реагувати лише після того, як дитина повторить побачене, а питання безпеки її інформаційного середовища залишиться на етапі обговорення.
#Насильство #Україна #Соціальна мережа #Верховна Рада #Інформація #Українська гривня #Моніторинг #Алгоритм #Підлітковий вік #Європейська комісія #Суд #Штраф (адміністративне стягнення) #TikTok #Освітній омбудсмен #Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення #Адміністративна відповідальність #Кодекс України про адміністративні правопорушення #Бориспільський район #Вчитель #Поліція #Дитина #Вік повноліття #Опікун #Вінківський район #Район
