Українська школа має бути простором, де державна мова є природною мовою спілкування не лише під час уроків, а й на перервах, у позакласній діяльності та протягом усього перебування дітей у навчальному закладі. Про це заявили учасники пресконференції "Школа як територія державної мови. Від "мови процесу" до "мови середовища"".
Учасники заходу зазначили, що існуюче законодавство забезпечує право на використання української мови в освітньому процесі, проте не гарантує її ефективного функціонування в навчальних закладах. Спікери підкреслили, що під час перерв багато учнів переходять на російську мову, що сприяє подальшому зросійщенню молодого покоління.
Лінгвістичні активісти підкреслили, що мовне питання перевищує рамки освітньої політики і має прямий зв'язок з національною безпекою. Вони вважають, що мовне середовище відіграє ключову роль у формуванні світогляду дітей, їхньої культурної ідентичності та почуття приналежності до українського суспільства.
Під час дискусії зазначалося, що значний вплив на дітей має російськомовний цифровий контент -- блогери, соціальні мережі, онлайн-ігри та інші інформаційні ресурси. Це сприяє збереженню культурного впливу держави-агресора, робить дітей більш уразливими до російської пропаганди та інформаційних маніпуляцій. Водночас толерування російської мови у шкільному просторі може створювати враження її суспільної нормалізації, що негативно впливає на формування української громадянської ідентичності.
В результаті дискусії учасники заходу висловили заклик до держави щодо посилення мовної політики в освітніх установах та представили ряд пропозицій щодо законодавчих і організаційних змін.
Зокрема, вони підтримали ідею закріплення терміна "шкільна територія" на законодавчому рівні, замість існуючого регулювання, що охоплює лише "мову навчального процесу". Це дозволить гарантувати використання української мови під час всього перебування учнів у навчальному закладі, включаючи перерви та позакласні заходи.
Серед інших ініціатив – створення ефективної системи державного нагляду за дотриманням мовного законодавства, а також введення персональної відповідальності керівників освітніх установ за недотримання мовного режиму.
Учасники заходу також висловили ідею про організацію інтеграційних класів для дітей, які мають труднощі з володінням українською мовою. Вони вважають, що це сприятиме більш швидкій адаптації таких учнів до навчання українською, зменшить навантаження на вчителів і дозволить уникнути ситуацій, коли навчальний процес у класі затримується через потребу в додаткових поясненнях для окремих учнів.
Окремо було порушено питання рівня володіння державною мовою педагогічними працівниками. Формування повноцінного україномовного середовища в школі є важливою передумовою зміцнення української ідентичності, інформаційної стійкості молодого покоління та захисту дітей від впливу російського інформаційного простору. Саме тому, на думку активістів, необхідно посилення контролю за дотриманням мовних вимог та підтвердженням відповідної кваліфікації вчителів.
#Блог #Суспільство #Українська мова #Школа #Соціальна мережа #Російська мова #Законодавство #Інформація #Світогляд #Ідентичність (соціальні науки) #Русифікація #Державна мова #Національна безпека #Пропаганда в Російській Федерації #Інформаційний простір #Вчитель #Українська ідентичність
