Вступна кампанія завершилася з неочікувано високими показниками -- цьогоріч українські абітурієнти подали понад мільйон заяв, причому серед найпопулярніших вишів опинилися не лише столичні, а й регіональні університети. Попри війну та прогнози щодо масового виїзду молоді за кордон, охочих навчатися в Україні стало навіть більше, ніж торік.
Як повідомив голова освітнього комітету ВР Сергій Бабак, цього року було подано понад 1 мільйон 138 тисяч заяв, з них майже 800 тисяч -- на бакалаврат. За його словами, це свідчить про зростання інтересу до українських закладів вищої освіти та спростовує побоювання щодо порожніх аудиторій.
Він також підкреслив, що дослідження десяти університетів з найбільшою кількістю поданих заяв вказує на відсутність єдиного "центру тяжіння". Абітурієнти надавали перевагу не лише провідним навчальним закладам столиці, а й потужним університетам у регіонах.
Серед вступників на бакалаврат найбільше заяв було подано до:
Також до десятки увійшли Чернівецький університет імені Юрія Федьковича, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Харківський університет імені Василя Каразіна та Волинський університет імені Лесі Українки.
Варто зауважити, що 44,3% усіх заяв було подано на бюджетну форму навчання. Найактивнішими були вступники з Києва -- 29,4% усіх заяв. Вдвічі менше подали зі Львівщини. Далі за кількістю поданих заяв ідуть Харків, Одеса і Дніпро. При цьому в Харкові більшість вступників орієнтувалися на державні виші, тоді як в Одесі відчутний інтерес до приватних закладів.
Склад спеціальностей залишився без змін, і найпопулярнішою знову виявилася спеціальність з менеджменту. Наступними за популярністю є психологія, філологія, право та маркетинг. У другій половині рейтингу топ-10 опинилися економіка, комп'ютерні науки, середня освіта, інженерія програмного забезпечення та кібербезпека. На кожну з цих спеціальностей надійшло від 21 до 71 тисячі заявок.
Водночас технічні та природничі напрямки залишаються менш популярними. Зокрема, на біологію подано близько 2 тисяч заяв, хімію -- майже 900, фізику -- 600, математику -- трохи більше тисячі. Вищий попит традиційно мають агрономія (понад 9 тисяч заяв) та правоохоронна діяльність (13 тисяч).
Голова освітнього комітету Верховної Ради повідомив про конкурсний бал, який в середньому по Україні склав 145. Найвищі результати зафіксовано в Харківській області — 153,2, та у столиці — 148,4. Сумщина також показала вражаючий результат — 150 балів, хоча за кількістю поданих заяв вона поступається багатьом іншим регіонам.
Додатково, Сергій Бабак зазначив, що 80% цьогорічних абітурієнтів на аспірантуру складають чоловіки, і приблизно аналогічний відсоток спостерігається серед тих, хто не прийшов на тестування. В цілому, відсоток відсутніх на іспитах серед усіх спеціальностей становив 20,4%.
Серед вступників до магістратури спостерігається майже рівномірний розподіл за статевою ознакою: жінки складають 48,2%, а рівень неявки досяг 16,3%.
Вступники складали тести з загальної компетентності, іноземної мови та спеціальності. Лише 6 аспірантів і 79 магістрів не подолали поріг з загальної компетентності, а 65,3% отримали високі бали.
З іноземної мови не змогли здати іспит 2,7% аспірантів (більшість з них — чоловіки), тоді як у магістратурі цей показник становить 4,87% (розподіл за статтю рівномірний). Найвищі бали з мови отримали 39,8% аспірантів та 29,3% магістрантів.
Сергій Бабак окремо акцентував увагу на викликах у галузі дошкільної освіти. Він зазначив, що через відсутність своєчасно ухвалених нормативно-правових документів, які мали б підтримувати Закон "Про дошкільну освіту", лише 16% територіальних громад скористалися можливістю підвищення заробітної плати працівників дитячих садочків.
Через рік після прийняття закону нормативна база так і не була створена, що призвело до ряду труднощів у громадах. Комітет тричі зазначав, що діяльність Міністерства освіти є незадовільною, в основному через затримки у підготовці супутніх документів.
Зауважимо, що новий закон передбачає, що саме громади мають повну самостійність у визначенні зарплат, доплат і премій для працівників дошкільної освіти, однак без нормативного регулювання багато хто не зміг реалізувати це право.
Комітет ВР проаналізував ситуацію у 1315 громадах з 24 областей і Києва. В результаті, лише 208 із них (15,8%) запровадили додаткові виплати з місцевих бюджетів. У більшості випадків це були доплати в межах 1300 грн, хоча були приклади й суттєвіших сум -- до 25 тисяч гривень. Зокрема, серед регіонів-лідерів опинилися:
Раніше Фокус повідомляв, що все більше абітурієнтів віддають перевагу університетам, розташованим на сході та півдні України. Незважаючи на сусідство із зоною бойових дій, ці заклади не лише продовжують свою діяльність, а й пропонують вигідні умови для студентів — додаткові бали, пільги, збільшені гранти та привабливі ціни на навчання.
Ба більше, з 2027 року українські школярі після 9 класу зможуть обирати профіль і предмети за своїми інтересами в рамках реформи старшої профільної школи. Вони навчатимуться в академічних ліцеях або закладах професійної передвищої освіти.
#Університет #Київ #Одеса #Дніпро #Харківський національний університет #Харків #Василь Каразін #Математика #Вищий навчальний заклад #Біологія #Ліцей #Абітурієнт #Фізика #Ступінь бакалавра #Хімія #Економіка #Чернівецький університет #Суми Площа #Комп'ютерні науки #Дошкільна освіта #Психологія #Леся Українка #Філологія #Ступінь магістра #Аспірантка #Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника #Львівська область #Середня освіта #Маркетинг #Інжиніринг #Менеджмент #Агрономія #Програмне забезпечення #Київський національний економічний університет #Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
