Рівно тридцять років тому, вранці 2 вересня 1996 року, українці прокинулися в новій фінансовій реальності. Як інформує видання ZN.UA, всього за кілька днів країна провела обмін 338 трильйонів карбованців на гривні: мільйон карбованців, що зображав пам'ятник Тарасу Шевченку, раптово став відповідати 10 гривням, а з цінників та рахунків безповоротно зникли п'ять нулів.
Цікаво, що гривні, які українці вперше побачили у вересні 1996 року, частково були надруковані ще в 1992 році. Ці нові гроші чотири роки зберігалися в сховищах. На початку 90-х років держава не мала власного банкнотного паперу, сучасного поліграфічного обладнання або монетного двору, тому Національний банк змушений був починати свою діяльність буквально з нуля.
Перші українські банкноти номіналами 1, 2, 5, 10 і 20 гривень були виготовлені на замовлення канадської компанії Canadian Bank Note Company за проектами художників Василя Лопати та Бориса Максимова. Вищі номінали – 50 і 100 гривень – були надруковані британською компанією Thomas De La Rue на Мальті. Монети дрібних номіналів карбували на Луганському верстатобудівному заводі, а частину замовлення виготовили на монетному дворі в Італії.
105 контейнерів із таємним вантажем
Перевезення готових грошей до України проходило в режимі державної таємниці -- цю операцію згодом назвали "Щит України". 19 серпня 1992 року з порту Чорноморськ (тоді Іллічівськ) вийшов теплохід "Пьотр Алєйніков": судно подолало Босфор, Середземне море, Гібралтар, перетнуло Атлантичний океан і зайшло в річку Святого Лаврентія, прямуючи до Монреаля.
9 вересня корабель досяг берегів Канади, а 13 вересня в його трюми завантажили 105 морських контейнерів з національною валютою. Після цього судно вирушило до Мальти, де в ніч із 28 на 29 вересня було піднято ще 23 контейнери, що містили банкноти, надруковані компанією Thomas De La Rue. Таким чином, загальна кількість контейнерів склала 128. 2 жовтня судно прибуло в Україну — не в Одесу, а в спеціалізований порт Ольвія, розташований неподалік Миколаєва, звідки вантаж було доставлено річковими суднами по Дніпру до Києва.
Охорона була цілком реальною, а не витвором пізнішої міфології: за спогадами учасників, опублікованими у "Віснику НБУ", група супроводу складалася з восьми співробітників служби безпеки, озброєних пістолетами, автоматами, кулеметами й сигнальними ракетами. Тогочасна преса все ж пронюхала про перевезення грошей із Канади, але помилилася з портом призначення.
Чому гривню не випустили одразу
Нові банкноти з'явилися в Україні за чотири роки до проведення реформи, але період 1992-1994 років став найскладнішим для впровадження національної валюти. Економічна ситуація переживала гіперінфляцію: у 1992 році найбільшим звичайним номіналом була тисяча карбованців, тоді як у 1993 році вже довелося друкувати 100 тисяч, у 1994 – 500 тисяч, а в 1995 – мільйон. Удар на себе прийняв купоно-карбованець.
Запуск було відкладено до моменту, коли стало очевидно, що інфляція не зашкодить новій валюті. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, сприятливі умови з’явилися лише в першій половині 1996 року. Тоді розпочалася найскладніша стадія: гроші потрібно було терміново доставити мільйонам людей, адже наявних банківських відділень виявилося недостатньо.
Як відбувалася зміна валют по всій країні
26 серпня 1996 року Державна комісія затвердила інструкцію, яка тимчасово перетворила всю соціальну інфраструктуру на мережу обмінних пунктів. Працівники міняли карбованці на роботі, студенти -- в університетах і технікумах, пенсіонери -- на пошті. Пацієнтам лікарень і відпочивальникам у санаторіях гроші міняли виїзні комісії прямо на місці.
Всього було сформовано 10 391 організаційну комісію, а також понад 68 тисяч комісій, які здійснювали свою діяльність на підприємствах і в установах зв'язку. Окрім цього, функціонували 12 049 пунктів обміну: 10 338 з них знаходилися в банках, а 1 711 – у відділеннях зв'язку. Усі фінансові операції проводилися за єдиним курсом 100 000 карбованців за гривню.
Одна людина могла одноразово обміняти готівкою до 100 мільйонів карбованців (1000 гривень) -- це приблизно вісім середніх зарплат. Більші суми не конфісковували, а зараховували на банківські вклади. Тодішній голова НБУ Віктор Ющенко пообіцяв в ефірі: "Ніхто не втратить грошей під час цього обміну".
Для розуміння масштабу: середня місячна зарплата у вересні 1996 року в новій валюті становила 132,70 гривні, а офіційний курс тримався на позначці 1,76 гривні за долар. Перший український банкнотний папір у Малині отримали 2 серпня 1996 року -- рівно за місяць до старту реформи.
Раніше портал Знай інформував про те, що старі банкноти виводяться з обігу: їх більше не можна отримати.
#
